Connect with us

З життя

Папа поневоле: не зная, кто мать моего ребёнка

Published

on

Я стал отцом, даже не подозревая, кто мать моего ребёнка.

Мне тридцать, и до недавних пор я вёл жизнь типичного холостяка: свобода, никаких обязательств, пятничные вечера с друзьями, случайные знакомства. Однажды я даже подумал: “Лет десять ещё точно поживу для себя”. Уверен был, что времени полно — жениться, заводить детей успею. Но судьба распорядилась иначе.

Тот день начался как обычно. В полдевятого я вышел из подъезда и направился к машине. И вдруг заметил у крыльца коляску. Сначала решил, что кто-то из соседей отвлёкся. Но подошёл ближе — и кровь застыла в жилах. В коляске лежал младенец. Рядом — записка женским почерком: “Артём, это твоя дочь. Её зовут Лизонька. Пожалуйста, позаботься о ней”.

Ноги подкосились. Всё вокруг будто остановилось. Кто она? Когда это случилось? Неужели не ошибка? На автомате подхватил ребёнка и понёс в квартиру. Позвонил маме — единственной, кому мог довериться в такой миг. Через час она уже была на пороге — с пелёнками, бутылочками, присыпкой и тем спокойствием, которое только матери умеют дарить. Через пять минут мой рёвущий комочек мирно сопел у неё на руках. А я сидел в кухне, тупо уставившись в стену.

Позже, немного опомнившись, решил сделать тест ДНК. Результат подтвердил: я отец. Сердце сжалось. Где-то в череде мимолётных увлечений случилось это… И теперь у меня есть дочь.

Первые месяцы были кошмаром. Лизонька кричала по ночам, я не спал, училОднажды, когда я уже почти смирился с одиночеством отцовства, в дверь позвонила незнакомая женщина — с тёмными глазами и дрожащими губами, — и мир перевернулся снова.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × чотири =

Також цікаво:

З життя10 хвилин ago

Підступний зрада на весільному святі

Зрада за весільним столом Тетяна Михайлівна поспішно постукала у двері квартири сина та невістки. Її переповнювала радість: вона хотіла показати...

З життя11 хвилин ago

Тайна подвала: Как продажа дома изменила мою жизнь навсегда.

Меня зовут Артём. Я продал старый дом моего деда в маленьком городке под Калугой, считая, что избавляюсь от ненужного груза,...

З життя17 хвилин ago

Минулий біль: відстань між нами

Уже два роки, як Тетяна Миколаївна не розмовляє зі своєю донькою Соломією. Рік тому, без жодної причини, Соломія перестала відповідати...

З життя27 хвилин ago

Тепер діти дзвонять щодня, але я відчуваю: справа не в турботі, а у спадщині

Ганна Миколаївна стояла біля вікна, задумливо спостерігаючи за сивим зимовим подвір’ям. У її хаті було тихо, лише годинникові стрілки повільно...

З життя28 хвилин ago

Відтоді, як діти телефонують щодня, відчуваю: справа не в турботі, а у спадщині.

З тих пір діти дзвонять мені щодня, але я відчуваю: справа не в турботі, а в спадщині Ганна Михайлівна стояла...

З життя29 хвилин ago

Кулінарний хаос: битва з матір’ю партнера

Кулінарний пекельний котел: війна зі свекрухою Моє життя у невеличкому місті на березі Дніпра перетворилося на нескінченний кошмар через свекруху,...

З життя1 годину ago

Глузування над дівчинкою: зустріч, що змінила долю

Сміх над бідною дівчинкою: доленосна зустріч На розкішній вечірці в одному з багатих будинків київського передмістя Соломія та її донька...

З життя1 годину ago

Викриття: брат чоловіка розкрив його зраду

Слухай, ось історія, переписана по-нашому. Оксана мчала вулицями Львова до своєї другої квартири, стискаючи кермо аж до болю в пальцях....