Connect with us

З життя

Пес щодня приходив на цвинтар до господаря і рив землю: усі думали, що він сумує, аж доки не дізналися жахливу правду

Published

on

Пес щодня приходив на цвинтар до свого господаря та рив землю: усі думали, що тварина просто сумує, доки не дізналися страшної правди.
Пес приходив на цвинтар кожного дня.
Без нашийника, без повідка ніби точно знав дорогу. Люди вже звикли до цього виду: стрункий український вовчак з настороженими вухами й розумними очима.
Колись він був службовим псом у поліцейського на імя Олесь Гаврилюк. Вони працювали разом багато років погоні, затримання, нескінченні години тренувань. Для нього Олесь був не просто господарем, а другом, з яким ділив усе: небезпеку, втому, радість перемог.
Рік тому Олесь загинув під час операції. Похорони були людними й урочистими. Відтоді пес щодня приходив до його могили, лягав у виритій ним самим ямці біля надгробка й просто лежав, зариваючи ніс у землю, наче відчуваючи запах, що вже ледь проступав.
Інші намагалися забрати його волонтери, добрі люди, навіть колишні побратими Олеся. Та варто було йому вирватися, і він знову опинявся тут. Сидів чи спав, а іноді тихо вив, завжди на своєму місці.
Більшість думали, що це вияв горя: мовляв, шукає свого господаря, хоче «дотягнутися» до нього, просто дуже сумує. Але страшна правда виплила, коли на цвинтарі зявився колишній колега Олеся. Він знав цього пса і розумів: якщо він щось риє значить, є причина.
Чоловік підійшов ближче й помітив, що пес копає не під самим надгробком, а трохи збоку, біля краю. Наступного дня він повернувся з лопатою. Доглядач намагався зупинити його, але той лише відповів:
Якщо помиляюся засиплю назад.
Земля була мякшою, ніж повинна бути на старій могилі. І вже за півгодини копання зявився край тканини. Коли її розгорнули, усі завмерли: всередині лежало тіло чоловіка без труни, у цивільному. Обличчя й руки були звязані, а на шиї сліди удавки.
Поліція приїхала швидко. Виявилося, що загиблий був свідком у справі, якою займався Олесь. Після його смерті хтось скористався похоронами, щоб сховати зайве тіло, сподіваючись, що ніхто не здогадається.
Ніхто окрім пса. Він зробив те, чого його вчили все життя знайшов правду.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × один =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Tying the Knot at 55: A First-Time Bride’s Journey

I was sixty when the wedding bells finally rang, and George was sixtyfive. It was my first marriage, his first...

З життя51 хвилина ago

My Mother-in-Law Tried to Take Charge in My Kitchen, So I Showed Her the Door

Margaret Clarke tried to take charge of my kitchen, and I pointed her toward the door. Blythe, whos chopping onions...

З життя59 хвилин ago

The Utterly Perfect Mummy

It was many years ago, in the quiet Yorkshire hamlet where my husbands family lived, that I first found myself...

З життя2 години ago

My Ex-Husband Showed Up to Apologise After He Heard About My Promotion

Congratulations, Emily! Youre now the regional director. The chairs still warm from the previous boss, and you already look right...

З життя2 години ago

Veterinary Care: Nurturing Our Four-Legged Friends

When they ask me to have a look at the cat, in case old age has gone to his head,...

З життя3 години ago

A Journey Back to Life

I havent set foot in my sons flat for ages. Not by choice, not by chance. The tears had long...

З життя3 години ago

I Refused to Endure My Mother-in-Law’s Antics to Save the Family and Became the First to File for Divorce

The kitchen was a battlefield, and Doris Whitaker clutched a block of butter as if it were a poisonous toad....

З життя4 години ago

By the Stroke of the Pike’s Magic…

By the pikes command Gillian had been an avid angler ever since she was a girl, and even after she...