Після поліклініки: подорож до зупинки в очікуванні транспорту.

Олена вийшла з поліклініки та попрямувала до зупинки, щоб чекати маршрутку. На сьомому місяці вагітності діставатися на інший кінець міста було не дуже зручно, але що поробиш, якщо їхню поліклініку закрили на ремонт до наступного року. «Народжувати тобі цього року, а не наступного», — жартував чоловік Олени, Павло. На щастя, на прийомі лікар порадував майбутню маму гарними результатами аналізів. Тепер їй залишалося проїхати десять зупинок на маршрутці, щоб добратися додому.

Коли вона підійшла до зупинки, маршрутка якраз під’їхала. Люди вже заходили всередину, і вона стала в кінець імпровізованої черги, щоб також зайти в салон. Місць у старенькому автобусі було мало, і всі вони на той момент, коли Олена зайшла, уже були зайняті. «Ну що ж, поїду поки стоячи, не чекати ж наступну добрих півгодини», — подумала вона і зітхнула. Просити когось поступитися місцем вона соромилася. Хоч їй було вже більше двадцяти років, але відстоювати свої інтереси вона поки так і не навчилася. Тому молода жінка вирішила, що почекає, поки у когось прокинеться совість або хтось вийде на своїй зупинці.

Пасажири тим часом ігнорували майбутню маму. Жінка, що сиділа з дівчинкою на передньому подвійного сидінні, сподівалася, що хтось ще поступиться і нахилилася до своєї дитини. Хлопець у навушниках старанно робив вигляд, що музика йому закрила не лише вуха, а й очі. Жінка з переноскою для котів на колінах заспокоювала свого улюбленця. Старенький дідусь дрімав на задньому сидінні, а поряд з ним дві юні подружки щось жваво обговорювали, дивлячись в Інстаграм. Решта пасажирів теж не звертали уваги на Олену.

Водій не поспішав рушати, навіть закурив, висунувшись у вікно. Минали хвилини: п’ять, десять… Пасажири неохоче починали нервувати. По салону пробіг невдоволений шепіт, який ще через п’ять хвилин вилився у дружне: «Ну коли поїдемо, шефе?». П’ятдесятирічний водій Михайлович, що провів за кермом більшу частину свого життя і мав у цьому житті деякі моральні основи, загасив сигарету об борт автобуса, повернувся в салон і голосно гаркнув: «От коли місце вагітній хтось поступиться, тоді і поїдемо!».

В ту ж мить всі зашурхотіли. Жінка з переноскою встала та поставила свою ношу на коліна дідусю з заднього сидіння, жінка з дитиною нарешті посадила доньку собі на коліна, юні красуні, що дивилися Інстаграм, спалахнули червоним і обидві вскочили зі словами: «Сідайте, будь ласка!». Хлопець у навушниках взагалі вийшов з маршрутки. Михайлович знову озирнувся всередину, оглянув задоволеним поглядом п’ять вільних місць і сказав Олені: «Обирай, доню, яке зручніше. І рушимо потихеньку!».