Connect with us

З життя

Після завершення роботи вирішили відзначити це з друзями: запросили близьких на суботній пікнік.

Published

on

Після завершення робіт ми вирішили відзначити це з нашими друзями. На суботній пікнік ми запросили близьких друзів та родичів. Прийшло близько двадцяти осіб. Ми чудово провели час, грали пісні на гітарі, сміялися та згадували минуле. В підсумку, я був радий, що нам вдалося створити наш простір, а наші близькі долучилися до святкування.

У нас є невеликий будинок у селі під Львовом – спадок моєї дружини. Багато років на початку весни ми їдемо туди і живемо все літо аж до перших заморозків. Звичайно, можна було б лишитися і на зиму, але в місті нам комфортніше. Ми любимо жити ближче до природи, дихати свіжим повітрям і насолоджуватися тишею.

Ми маємо там невеликий город, де вирощуємо помідори, огірки, полуниці, вишні, порічки, малини, цибулю, кабачки, зелень, моркву, буряки та аґрус. Моя дружина за цим доглядає, а я поступово приводжу будинок до ладу і опікуюся курчатами, яких вирощуємо влітку.

Минулого року я вирішив збудувати альтанку, щоб мати місце для відпочинку в спеку і для барбекю.

Звісно, важко все це зробити самому. Дружина допомагає, наскільки може, але вона також зайнята садом і домашніми справами. Ми вирішили попросити друзів про допомогу, зателефонували майже всім, але вони були зайняті, хоча й на пенсії. Навіть на вихідні ніхто не міг виділити кілька годин. Це було трохи неприємно, але ніхто нам нічого не винен, не зобов’язаний допомагати.

Після закінчення робіт ми вирішили відзначити це з нашими друзями. На суботній пікнік запросили близьких знайомих та родичів. Прийшло близько двадцяти людей. Ми дуже добре відпочили, грали на гітарі, сміялися і згадували.

У підсумку, я був задоволений, що ми змогли облаштувати наш простір, а наші близькі святкували з нами.

– Я дуже радий, що ми з дружиною могли вас сьогодні прийняти, але вже час закінчувати!

І почалось. Майже все минуле літо хтось нас відвідував. Одні приїздили з онуками на два дні, а залишались значно довше. Одночасно могли прийняти п’ятеро людей. Хтось приїздив, хтось від’їжджав. Звісно, привозили щось із собою, купували їжу, але всі приїжджали відпочити та на відпочинок.

Ми хотіли залишитись одні, були втомлені постійними відвідинами. Дружина соромилась сказати їм прямо, бо це друзі, а не чужі. Особливо, коли в такій ситуації навіть не знаєш, що сказати. Ми втомилися від вас, повертайтеся до себе? Звісно, цього ніхто не скаже.

Тоді я вирішив взяти ініціативу на себе. Якось ввечері, коли у вітальні було багато людей, я розповів їм про наші плани. Сказав, що хочу зробити ставок і описав весь план роботи, після чого додав:

– Оскільки наш будинок ніколи не пустує, мені не потрібно шукати помічників. Все зробимо разом. Думаю, що почнемо вже наступного тижня. Ви плануєте провести у нас відпустку, тож нас вже кілька, а хто приїде, той допоможе. Гарно буде відпочивати на заході біля води.

Після моїх слів у будинку запанувала тиша. Усі з притворною усмішкою казали, що звісно приїдуть і допоможуть, але через деякий час будинок став порожній.

Лише наступного дня приїхав син найкращого друга. Він почув про плани і зголосився допомогти, бо працює віддалено. Отож він і я поволі побудували той ставок.

Тепер у нас тихо. Друзі з якоїсь причини навіть не приїжджають на свята. Але нарешті у них прокинулося сумління.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять + дев'ять =

Також цікаво:

З життя3 години ago

Неминуче призначення долі

Так судибою було Степан, уже немолодій чоловік, похоронив дружину пять років тому. Хворіла вона довго й вперто. Разом боролися з...

З життя3 години ago

Самотність і диво: історія однієї бабусі

Ой, слухай, я розповім тобі одну історію про бабусю з двадцять третьої. Сижу собі в домі для літніх, часом згадую...

З життя4 години ago

Втрачене не повернути: історія про справжнє щастя

Кого не збережеш того не повернеш: казка про справжнє щастя Ой, діточки, сідайте коло мене, бо вітер за вікном виє,...

З життя4 години ago

Миттєвості життя не варто гаяти

Життя швидкоплинне, щоб довго думати. Воно складне й іноді несправедливе. Але трапляються сюрпризи, що наповнюють його новим змістом. Дають шанс...

З життя4 години ago

—Пане, будь ласка, заберіть мою сестричку… вона давно нічого не їсть — цей голос розірвав ранковий гамір на вулиці.

Пане будь ласка, заберите мою сестричку вона дуже давно не їла цей голос різко перервав ранковий гамір вулиці, змусивши Ігора...

З життя4 години ago

Сержант помітив дівчинку з рожевим рюкзаком посеред вулиці під дощем, але, намагаючись уникнути поліцейського, вона кинула рюкзак і кудись втекла.

Сержант побачив дівчинку з рожевим рюкзаком посеред вулиці під дощем, але побачивши полісмена, вона кинула рюкзак і щезла невідомо куди.Сержант...

З життя5 години ago

У очікуванні на диво

**Сподіваючись на щось** Сьогодні сидів у дворі й дивився, як моя донька Соломія їсть свою улюблену шоколадку «Світоч». Будинок у...

З життя5 години ago

Хата вже не вміщає

В домі не лишилося місця Повертаючись від доньки, Алла зайшла по дорозі в супермаркет за продуктами. Вона йшла до переходу,...