Connect with us

З життя

«Племінники переїхали до нас “тимчасово”, але я дедалі більше відчуваю себе їх другою матір’ю»

Published

on

Завжди думала, що родинні зв’язки — це щось особливе. Особливо коли в родині панують гармонія, взаємопідтримка та готовність прийти на допомогу. Але все це працює лише до того моменту, поки одна зі сторін не перетворює доброту на обов’язок, а підтримку — на безкоштовну послугу.

З моїм чоловіком Віталієм ми створили міцну родину. Разом уже десять років, виростили двох чудових дітей — Артема та Соломію. Нещодавно нарешті розплатилися з іпотекою за трикімнатну квартиру у Львові, навіть отримали знижку за дострокове погашення. І от, здавалося б, життя налагодилося, стало спокійним і передбачуваним. Але все змінилося, коли в нашому будинку з’явилися два маленькі вихори — племінники мого чоловіка.

Спершу все було невинно. Його молодша сестра Оксана — жінка непроста. За плечима — три невдалих шлюби, двоє синів від різних чоловіків і нескінченні пошуки «справжнього кохання». Після чергового розлучення вона, мабуть, вирішила, що щастя — це чоловік, а діти… ну, діти можуть почекати. Раніше вона залишала їх у моєї свекрухи, але бабуся вже літня, їй важко впоратися з двома енергійними хлопчиками. Тож погляд Оксани звернувся на нас.

— Наталко, ну хіба що на суботу! Ми з Романом (на той час її новий парубок) підемо у ресторан, відзначимо річницю. Увечері заберу, чесне слово!

Тоді я не заперечувала. Хлопці добре ладнають із нашими дітьми, граються, сміються, здається, все невинно. Ну проведуть вечір — не страшно. Але «вечір» швидко перетворився на «до неділі», потім на «я залишу у п’ятницю, заберу в понеділок», а останньою краплею стали два тижні, коли Оксана злетіла з новим кавалером у Туреччину, схопивши «гарячі» путівки. Звісно, без дітей.

— Ну що ти, Наталко, подумаєш, два тижні! Ну погодуєш, ну постираєш пару футболок, яка різниця? Вони ж у тебе як рідні!

Ні, Оксано. Не як рідні. У мене є свої діти, я їх люблю, виховую, вкладаю в них душу. А ти привозиш своїх, немов валізи до камери схову, і вважаєш, що це нормально, бо «ми ж родичі».

Так, у квартирі місця вистачає. Але тепер нас — шестеро. І це не просто шестеро, а четверо дітей, у кожного — свої бажання, капризи, потреби. Вони галасують, сваряться, псують усе навколо. Забезпечити тишу хоча б на півгодини — це вже подвиг. А мені ще треба готувати, прати, перевіряти уроки, купувати продукти і якось не з‘їхати з глузду.

Чоловік бачив, як я виснажуюся. Я намагалася триматися, посміхатися, не сриватися. Але одного вечора я просто сіла на кухні і тихо заплакала від втоми. Віталій підійшов, обійняв. Ми поговорили. Спокійно, без криків. Я сказала, що більше так не можу. Що не хочу бути другою матір’ю для його племінників. Що не бажаю, щоб наш дім перетворився на перевалочний пункт для романтичних пригод його сестри.

— Нехай приходить у гості. З дітьми — будь ласка. Нехай пограються, поспілкуються. Але жити у нас цілими тижнями — це вже занадто. Я — не нянька, а ти — не черговий по сім’ї. У нас теж є своє життя, втома, межі.

Він погодився. Сказав, що все зрозумів. І пообіцВіталій пообіцяв поговорити з Оксаною, і я тепер чекаю, чи зможе вона нарешті взяти відповідальність за своїх дітей.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × два =

Також цікаво:

З життя57 хвилин ago

Весільний подарунок свекрухи: такий, що краще без нього

Соломія та Богдан готувалися до весілля. Свято було в розпалі, коли ведучий оголосив час подарунків. Першими вітали молодих батьки нареченої....

З життя58 хвилин ago

Кулон, який змінив усе: як дружина повернула чоловіка до життя

Сьогодні написати в щоденнику треба. Однісінький кулон змінив усе: як дружина повернула чоловіка до життя — Коханий, я сьогодні забіжу...

З життя1 годину ago

Шок батьків перевершив мою важку звістку

Ось як воно було… Приїхав Тарас старенькою маршруткою до батьків у передмістя Чернігова, а на серці — важкі камені. Йшов...

З життя2 години ago

Коли подарунок на весілля від свекрухи краще залишити у планах

Соломія та Богдан готувалися до весілля. У розпалі святкування ведучий оголосив про вручення подарунків. Першими молодят привітали батьки нареченої. Потім...

З життя3 години ago

Кулон, що змінив долю: як жінка повернула чоловіка до життя

Один кулон змінив усе: як дружина повернула чоловіка до життя — Любий, сьогодні заскочу до Марічки, — промовила Соломія, швидко...

З життя4 години ago

Мій син покинув родину заради іншої жінки, і я не можу йому це пробачити

Моє сердце тріскається від болю та сорому за власного сина. П’ять років тому мій син, Тарас, зруйнував свою сім’ю, зрадивши...

З життя5 години ago

Чому ти мене ненавидиш, коли я роблю для тебе все?

Моє життя в невеликому селі під Черкасами перетворилося на нескінченний жах. Я, Олеся Миколаївна, вже багато років живу під одним...

З життя5 години ago

Он назвал жену прислугой и ушёл, но вернувшись, обнаружил неожиданный сюрприз.

С детства Ольга слышала от родных женщин, что им не везёт в любви. Прабабка овдовела после войны, бабку оставил муж,...