З життя
Подарунок на весілля зник у руках родички.
Братова забрала собі наш весільний подарунок.
Коли ми з чоловіком одружилися, отримали нову пральну машину. Це був найдорожчий подарунок. Мої брати організували збір коштів, аби порадувати нас цією покупкою.
Після весілля ми переїхали в орендовану квартиру. Мої брати жили неподалік, тому ми часто зустрічалися з їхніми дружинами, але наші стосунки були напруженими.
Оксана, дружина старшого брата, була дуже балакучою, але не шкідливою. Наталка ж була загадковою: відстороненою, мовчазною, замкненою. Рідко бували у них вдома, але їхні діти часто навідувалися до нас, особливо діти Наталки, 6-річний син і 4-річна донька.
Вони приходили без попередження, самі відчиняли двері і брали, що хотіли. У юності я була дуже сором’язливою – навіть боялася до них заговорити.
Після народження дочки ситуація погіршилася. Жили ми дуже скромно, мусили економити на всьому. Я купувала печиво, фрукти та м’ясо для доньки, а з чоловіком ми їли дешевші продукти.
Діти моїх братів не соромилися нишпорити в усіх шухлядах і шукати довкола. Звісно, я їх пригощала, але вони не могли насититися і хотіли забрати все. Мої батьки навчили мене в дитинстві нічого не брати у гостей без дозволу, але діти братів навряд чи знали хоч трохи дисципліни.
Коли зрозуміла, що розмова не вирішить проблему, почала зачиняти двері на ключ. Вони могли годинами стукати – тоді чоловікові урвався терпець, він нагримав на них, і візити припинилися.
Одного дня я готувала обід, і Наталка увійшла без стуку. Вона навіть не привіталася, лише спитала:
– Де пральна машина?
– У ванній, – відповіла я поспіхом.
– Моя зламалася, тому візьму твою. Мій чоловік замість купити нову для нас, придбав її для вас, тож я її конфіскую!
– Не тільки твій чоловік дав її мені. Усі брати до цього долучилися.
– Мене не хвилює, хто дав гроші. Ніхто не спитав мене, я не погоджувалася. Як мені тепер прати, руками? Забери своє прання звідти швидко.
Я почала все витягувати і плакала від стресу. Вона навіть не звернула на це уваги, запакувала пральну машину в багажник і пішла.
Через кілька днів я попросила повернути пральну машину, але у відповідь отримала категоричне «ні». Мені набридла братова. Я вирішила поговорити з чоловіком, і він відразу пішов до мого брата. Вони довго розмовляли, він повернувся і сказав:
– Наталка, очевидно, не змінилася. Ще до весілля вона доводила мене до злості. Але не хвилюйся про пральну машину, твій брат обіцяв нову.
Він стримав обіцянку, але приніс машинку “Франю”, а не сучасну. Вибачився за дружину, але не міг нічого вдіяти з її поведінкою.
Відтоді я не розмовляла з нею, хоча минуло багато років. Вона самотня і завжди незадоволена, не має навіть друзів через свій дурний характер. Вона намагалася налагодити зі мною відносини, запрошувала мене в гости, але я продовжую тримати образу і жаль.
З віком братова трохи змінилася, може, стала мудрішою, чи якось так. Вона зрозуміла, що без друзів і родичів важко вижити в цьому світі. Я не відвертаюся від неї, але й не дозволяю надто зблизитися.
Наші діти виросли, спілкуються між собою, але племінниця – точна копія Наталки в молодості. Загалом, генетика – це генетика, важко від неї втекти.
“My Wife’s Mum Is Loaded—We’ll Never Need to Work!” My Friend Tom Was Sure His Rich Mother-in-Law Would Provide Forever, But Life Had Other Plans
Mate, let me tell you a story about my friend, James. Hes always been the type to look for an...
I Lost the Will to Help My Mother-in-Law After Discovering What She Did—But I Also Can’t Bring Myself to Leave Her Alone
I lost the urge to help my mother-in-law when I found out what shed done. But I cant just leave...
“We Really Should Have Prepared for the Baby’s Arrival Sooner! – My Unforgettable Hospital Discharge: My Husband Left Everything Till the Last Minute, the House Was a Mess, and Nothing Was Ready for Our Newborn—Should I Blame Him, My Family, or Myself?”
You should have got everything ready for the baby sooner! My leaving the hospital was rather unusual. My husband was...
“I Don’t Want to Be a Mum! I Want to Go Out!” – My Daughter’s Confession That Shook Our Family My daughter became pregnant at 15 and kept it a secret for months. My husband and I only found out when she was five months along—abortion wasn’t an option. We never learned who the baby’s father was; she barely remembered his age. We were devastated, but our daughter insisted she wanted to be a mum. I knew she didn’t understand what that meant. After a difficult birth, she quickly lost interest in her son, leaving me to care for both of them. When I begged her for help, she replied, “You love him, so adopt him! I’ll be his sister—I want to go out, have fun with my friends, go clubbing!” We feared postnatal depression, but it turned out she simply felt no maternal bond. We eventually became our grandson’s guardians as our daughter grew distant, leaving at night and ignoring her child. For years, nothing changed—until, suddenly, everything did. Our grandson thrived, and one day his mother’s heart melted. She became a devoted mum, cherishing every moment and declaring, “I’m so happy I have a son—he’s the most precious thing in my life!” At last, our family found peace and happiness.
“I don’t want to be a mum! I want to move out!” my daughter tells me. My daughter fell pregnant...
This Is Exactly What I Did When I Found Two Cruise Vouchers in My Husband’s Pocket—One of Them Was in Another Woman’s Name
Honestly, you wont believe what happened. So, this is what I did when I found two vouchers for a sea...
I Paid the Price for My Son’s Happiness: How I Chose and Won the Perfect Daughter-in-Law for My Beloved Son
I paid for my sons happiness For a long time, I wrestled with the thought, but eventually decided I would...
For About an Hour, I Watched Two Soon-to-Be Parents—Barely Out of Sixth Form—at the Gynaecologist’s Waiting Room Recently, I had an appointment with my gynaecologist. As usual, there was a queue and the doctor was running late. Behind me stood a heavily pregnant girl, about eighteen, accompanied by the soon-to-be dad of the same age. These “parents” paid no mind to the queue and acted as they fancied. The father was loudly giggling up and down the corridor because he was having a son: – Isn’t it brilliant, it’s a boy? Heeeeeeeeeeee… He said this about ten times, then suddenly realised: – Oh, we haven’t named him yet! Let’s name him after one of the doctors! He paced the hallway, reading off doctors’ names and making comments on each. On completing his ’rounds’, he plopped down next to the girl, still giggling. An elderly woman passing by politely asked him: – Young man, would you please calm yourself? The lad looked at her, baffled, and replied: – Granny’s pregnant too! Hoo-ha-ha-ha… His girlfriend giggled softly, both of them with equally vacant expressions. With some effort, I managed not to start an argument with the pregnant girl. Next, the soon-to-be dad launched into a new topic—food. – I’m famished! Ya-ya-ya-ya-ya… – I’m hungry, and it’ll be another half hour in this queue… – Let’s go get sausage rolls! We’ll come back after! – I don’t want sausage rolls. – You’ve become so picky! Hoo-ha-ha-ha… Everyone’s head was pounding from listening to them, but thank goodness, the pair finally left—I don’t know if they went for sausage rolls or pasties, but that was irrelevant. The important part was that they were gone. With horror, I thought about what kind of upbringing their child would get. Chances are, that child will turn out just as poorly raised. Maybe the grandparents will step in, but if they raised these two, I doubt things will be any different with the grandchild.
For nearly an hour, I watched the soon-to-be parents, both barely out of sixth form. Not long ago, I had...
I Used to Accuse My Husband of Living in My House—One Weekend He Packed His Bags and Left
I gave my husband an earful, accusing him of living in my flat. One weekend, he quietly packed his bags...