Connect with us

З життя

«Подарунок» свекрухи, що затьмарив наше перше щастя

Published

on

«Подарунок» свекрухи, який зруйнував наше перше щастя

Микола та Софія влаштували весілля з розмахом. Святкували в ресторані, запросивши п’ятдесят гостей. Усе йшло, як по маслу: радісні обличчя, веселі тости, жвава музика. Здавалося, попереду – лише безхмарне майбутнє. А коли настала мить дарування подарунків, першими підійшли батьки Миколи. Ганна Іванівна, його матір, урочисто взяла мікрофон:

— Оскільки у нас син, чоловік, він сам має забезпечити родину житлом. Та ми вирішили допомогти – даруємо молодим квартиру! Ось ключі! Щастя вам!

Зал вибухнув оплесками. Усі були вражені щедрістю родини нареченого. Ганна Іванівна гордо передала сину связку ключів з брелоком, де був вигравіюваний адрес.

Микола взяв ключі, глянув на брелок – і аж завмер.

Все, здавалося, було ідеально: гроші на весілля зібрали, сукню обрали, кав’ярню замовили. Родини ладнали між собою, а свекруха спершу здавалася щирою та доброю.

Та радість розвіялася, коли вони дізналися деталь: квартира, яку їм подарували, була буквально через стіну від батьківської. Спільний тамбур, балкони з тонкою перегородкою…

Ганна Іванівна сяяла:

— Як тільки дізналася, що сусіди продають – одразу купила! Зручно ж: поряд, але окремо. Як одна родина!

Софія відчула, як щось холодне стиснуло її серце.

Все почалося після медового місяця. Рано-вранці до них увійшла свекруха з тарілкою вареників.

— Сніданок готовий! – гукнула вона, зазирнувши у спальню.

— Тату, ми ще спимо. Як ви увійшли?

— Двері не замкнені. Спільний замок на тамбурі – цього достатньо.

Микола ще дрімав, а Софія вже тривожилась. Свекруха стала частим гостем: приходила кілька разів на день без запрошення, навіть не стукаючи.

— Вареники холодні! – докоряла вона. – Борщ принесла! Лежте тут цілий день…

Каждый раз Софія терпляче пояснювала, що вони впораються самі, але Ганна Іванівна ніби не чула.

На третій візит за ранок Софія не витримала: захлопнула двері і закрила ланцюжок.

— Нащо ланцюжок? Ми ж рідні!

Серцем Софія подумала: «Рідні – не означає без меж».

Ввечері, повернувшись з магазину, вони застали свекруху на кухні.

— Дивлюсь, що купили, – сказала вона. – Ця кава невдала, а печиво – сухе…

Микола стиснув кулаки:

— Мамо, годі. Ми дорослі.

— Я ж турбуюся!

— Поважайте наш простір.

Вона пішла, але обіцяла повернутись зранку.

Наступного дня Софія прокинулася від стуку у балконні двері.

— Чому замкнули? Відчиняйте!

Микола ледве стримався:

— Мамо, це наш дім. Нам потрібна власна територія.

Але для Ганни Іванівни це була лише «турбота».

Незабаром вона заявила:

— Давайте гроші! Поїдемо разом за машиною! Я все перевірю!

— Ми передумали, – відповів Микола. – Гроші пішли на інше.

— На що?!

— Ми купили свою квартиру.

— Як?! А мій подарунок?!

— Дякуємо, але нам потрібна свобода.

У очах свекрухи блиснула образа.

Насправді їм допогла мати Софії – продала старий будинок на селі та поділилася грошима.

Молоді знайшли затишну оселю в іншому районі, оформили кредит і почали нове життя.

Микола та Софія зрозуміли: жодні подарунки не варті внутрішнього спокою.

А коли у день переїзду Ганна Іванівна кричала про «зраду», Микола спокійно сказав:

— Ми любимо тебе. Але наше життя – наше.

Вони пішли, залишивши за спиною «подаровану» квартиру й ту свободу, яку вона відбирала.

*Запис у щоденнику:*
*Навчився: щирість без кордонів – це не любов, а ярмо.*

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ятнадцять − 12 =

Також цікаво:

З життя3 години ago

Excuse me, may I join you for a meal?” asked the young homeless girl to the millionaire—what he did next left everyone in tears and changed their lives forever.

“May I eat with you, sir?” asked the homeless girl, her voice soft but cutting through the hum of the...

З життя3 години ago

At 49, With Two Grown-Up Children and a Devoted Husband — He Chose Youth and Shattered Everything

At 49, with two grown children and a loving husbandhe chose youth and destroyed everything. In a quiet village near...

З життя5 години ago

At 49, with Two Grown-Up Children and a Cherished Husband — She Chose Youth and Ruined Everything

At 49, With Two Grown Children and a Beloved HusbandHe Chose Youth and Destroyed Everything At 49, I had two...

З життя6 години ago

As Katya Settled the Bill, Sergei Drifted Away. Just as She Began Arranging Her Groceries, He Slipped Out. Upon Leaving the Shop, Katya Spotted Sergei Having a Smoke.

While Emily was paying at the till, Simon wandered off. By the time shed started packing the shopping bags, hed...

З життя7 години ago

As Katya settled the bill, Sergei drifted away. Just as she began to organise her shopping bags, he slipped out. Upon leaving the shop, Katya spotted Sergei, who was enjoying a smoke.

*Diary Entry* While Emily was paying at the till, George lingered by the door, distant. By the time she began...

З життя8 години ago

My Stepson Took on That Saying: Only Real Mothers Deserve a Place at the Front!

My stepson challenged that old saying: only real mothers belong at the front! When I married my husband, James was...

З життя10 години ago

My Stepson Took on That Saying: Only Real Mothers Have a Front Row Seat!

**Diary Entry** I never thought a simple saying would be challenged by my stepson: Only real mothers get the front...

З життя10 години ago

I Never Loved My Wife and Have Always Told Her: It’s Not Her Fault — We’re Just Fine Together

I Never Loved My Wife and Always Told Her So: Its Not Her Fault We Got On Just Fine I...