Connect with us

З життя

После развода муж решил забрать детей к себе. Да и пусть забирает…

Published

on

Супруг настоял, чтобы дети остались с ним после развода. Пусть попробует…

С Дмитрием мы прожили вместе больше десяти лет. Были и счастливые моменты, и горькие ссоры, но никогда — измен. У нас двое: старший сын Егор и трёхлетняя Алиса. Я думала, наш союз нерушим — ведь столько лет пройти бок о бок, не предав, уже подвиг. А потом всё рухнуло, будто лёд под ногами в апреле. Оказалось, у него любовница. Банально, гадко. Он растоптал всё — нашу любовь, общие планы, клятвы. Я не рыдала, не била посуду. Просто подала на развод. Жить с предателем — немыслимо.

Сначала он умолял, клялся исправиться. Говорил, что «заблудился», что мы всё вернём. Но разбитую вазу не склеить. А потом холодно бросил: «Хорошо. Разводимся. Но дети — мои». Я онемела. Оказалось, он «гарантирует им благополучие», а я, мол, даже себя не прокормлю.

Первые дни была как в тумане. Потом включила логику: у Дмитрия трёхкомнатная квартира в центре, должность в иностранной компании, машина премиум-класса. А у меня? Полгода как вышла из декрета, зарплата консультанта — копейки, съёмная однушка на окраине, долги за свет. Двоих не потяну. Не хочу, чтобы они мерзли в старом доме, доедали гречку неделями. Пусть лучше будут с отцом — сыты, одеты, в тепле.

Я не сломалась. Просто выбрала для них лучшее. В суд шли вместе. Развод оформили быстро. Он отказался от алиментов — «справлюсь сам». Я обещала помогать, чем смогу. Егор плакал по ночам — в двена

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 + один =

Також цікаво:

З життя34 хвилини ago

Десять років мовчання

Ось перероблена історія з урахуванням усіх побажань, у форматі теплого голосового повідомлення подрузі: Десять років мовчала. – Годі вже мовчати!...

З життя2 години ago

Двері закриті для кохання

Володимир стояв перед знайомими дверима й не міг наважитися дзвонити. У руці важка сумка, в кишені куртки брязкали квартирні ключі,...

З життя2 години ago

У цій родині ти залишився в тіні

– Тебе тут немає! – голос Ганни був повен люти. – Чуєш? У цій родині тебе більше нема! – Га́ню,...

З життя3 години ago

Унікальна істота

Спеціальна. Про таких як я кажуть – «вона має дар». А я завжди вважала це карою. Але почнімо з постання....

З життя4 години ago

Втрата дитинства в шість років.

Сиротою я стала у шість років. У мами вже були дві доньки, коли вона пологи третьою розпочала. Все пам’ятаю: мамин...

З життя4 години ago

Він врятував мене, а я знищила його

Він подарував мені життя, а я зруйнувала його. — Маріє! Маріє, що ти робиш?! — Левка Лева голос тремтів від...

З життя4 години ago

Сусідка з таємницями з верхнього поверху

Оксана Борисівна завжди знала, що відбувається в їхньому будинку. Хто приходить, коли свариться, у кого бракує грошей на комуналку. Та...

З життя6 години ago

Сором, що залишається назавжди

То ганьба, що роками не минає Марічка Семенівна стерла пил з фото в рамці: там вона в білому халаті поряд...