Connect with us

З життя

Поверну свою квартиру у дітей без докорів сумління, щоб насолодитися життям.

Published

on

Вирішила я повернути собі квартиру у дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені й під вісімдесят, здоров’я ще досить добре. Дуже хочеться провести останній період свого життя заради себе.

Часто буває так, що люди похилого віку починають шкодувати про прожите життя. Думають, як могли б його прожити краще, в різні моменти зробити інакше, щоб усе склалося краще. Тому вмовляють своїх дітей не повторювати таких помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На старості літ житиму для себе. Адже все життя присвятила своїм дітям, чоловіку та онукам. Вийшла заміж одразу після школи. Згодом у родині з’явилися діти. Так і не було часу на себе. Весь час та енергію віддавала сім’ї. А тепер, коли мені вже за сімдесят, мене ніхто й бачити не хоче поруч. Діти в моїй квартирі почувають себе господарями, наче це їхня. Наче мене вже й немає. Рідний син, без моєї згоди, поселив у моїй квартирі онука з його дружиною. Їх вже давно не цікавить моя думка. І так от вони віддячили за роки турбот.

Тому я вирішила повернути свою квартиру. І мені зовсім не соромно. Хоч мені й під вісімдесят, але здоров’я в порядку. Дуже хочеться провести останні роки для себе. Моє рішення викликало образу у всієї родини. Навіть почали суд затівати, але завдяки моєму чоловіку, я змогла відстояти своє право. Також виселила онука з його дружиною зі своєї квартири. Замки на дверях змінила для спокою. Звісно, після мого відходу квартира все ж залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолодитися моментами, яких не вистачало все життя. Адже стільки часу було витрачено марно.

Усі мої подруги хоча й здивовані, але підтримують моє рішення. В них не вистачає мужності зробити так само, а діти вже повісили на них правнуків, не думаючи, чи важко їм. Я нажахана, що вони себе так не цінують. На мою думку, вони не шанують себе та свій час, який могли б присвятити хоча б на старість собі.

Можливо, я колись буду шкодувати про своє рішення. Але поки жива і можу сама за себе відповідати, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 2 =

Також цікаво:

З життя6 години ago

Dad’s Gift: A Special Surprise from Father to Son

My mother was strikingly beautiful, though my father would say that was her sole advantage. I, who adored him with...

З життя6 години ago

Open the Backpack Now! The Cameras are Watching, There’s No Escape! Empty It All Out!

Open the bag, now! The CCTV can see everything, theres no way youll get away! Take it all out! The...

З життя7 години ago

A Ruthless Divorce: The Tale of Oksana and Archibald

Cold Divorce: The Dream of Emma and James It is a strange, cold feeling to wake and discover love turning...

З життя7 години ago

Oh, have you seen the lady in our ward, girls? She’s quite elderly now… – Yes, completely grey. She must have grandchildren, yet here she is – asking for a baby at her age…

Did you see her, ladies? The old woman in our ward? I asked the other nurses, halfsmiling as I leaned...

З життя8 години ago

She Raised a Child on Her Own from Her Pension. One Day, She Took Him to the Mall and the Boy Said Something UNEXPECTED.

Margaret lived alone on her modest pension, tucked away in a tiny Cotswold village where the world seemed to consist...

З життя8 години ago

THE FAMILY?

Family? Tell Christopher to come at once! the daughter shrieked. All three of the little ones have a fever, theyre...

З життя9 години ago

She Cleaned the Staircases of Old Block Flats to Build a Future for the Son She Was Raising Alone, But What Happened Next Will Leave You in Tears.

I used to watch Eleanor sweeping the stairwells of the old council tower, hoping the work would build a future...

З життя9 години ago

A Foreboding Sense: A Journey into the Unknown

Oliver lived in a ninestorey council block where the walls were thinner than a teabag and every neighbours sneeze bounced...