Поверну свою квартиру у дітей без докорів сумління, щоб насолодитися життям.

Вирішила я повернути собі квартиру у дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені й під вісімдесят, здоров’я ще досить добре. Дуже хочеться провести останній період свого життя заради себе.

Часто буває так, що люди похилого віку починають шкодувати про прожите життя. Думають, як могли б його прожити краще, в різні моменти зробити інакше, щоб усе склалося краще. Тому вмовляють своїх дітей не повторювати таких помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На старості літ житиму для себе. Адже все життя присвятила своїм дітям, чоловіку та онукам. Вийшла заміж одразу після школи. Згодом у родині з’явилися діти. Так і не було часу на себе. Весь час та енергію віддавала сім’ї. А тепер, коли мені вже за сімдесят, мене ніхто й бачити не хоче поруч. Діти в моїй квартирі почувають себе господарями, наче це їхня. Наче мене вже й немає. Рідний син, без моєї згоди, поселив у моїй квартирі онука з його дружиною. Їх вже давно не цікавить моя думка. І так от вони віддячили за роки турбот.

Тому я вирішила повернути свою квартиру. І мені зовсім не соромно. Хоч мені й під вісімдесят, але здоров’я в порядку. Дуже хочеться провести останні роки для себе. Моє рішення викликало образу у всієї родини. Навіть почали суд затівати, але завдяки моєму чоловіку, я змогла відстояти своє право. Також виселила онука з його дружиною зі своєї квартири. Замки на дверях змінила для спокою. Звісно, після мого відходу квартира все ж залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолодитися моментами, яких не вистачало все життя. Адже стільки часу було витрачено марно.

Усі мої подруги хоча й здивовані, але підтримують моє рішення. В них не вистачає мужності зробити так само, а діти вже повісили на них правнуків, не думаючи, чи важко їм. Я нажахана, що вони себе так не цінують. На мою думку, вони не шанують себе та свій час, який могли б присвятити хоча б на старість собі.

Можливо, я колись буду шкодувати про своє рішення. Але поки жива і можу сама за себе відповідати, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось.