З життя
Повертаюся з роботи: двері замкнені зсередини.
Виходжу з роботи й повертаюсь додому. Двері зачинені зсередини.
Стукаю. Відчиняє мені жінка. В моєму фартуху і з моєю кухарною ложкою в руках. Я була в шоці. Більше того, вона запросила мене в дім і повідомила, що мій чоловік скоро прийде і все пояснить.
У квартирі — безлад. Повсюди валізи та торби з одягом. Розібрані меблі вздовж стін. Діти граються з іграшками нашої дитини.
Йду на кухню, питаю, хто вона така і що вони тут роблять. Вона знову про чоловіка каже, що він сам усе пояснить.
Що я мала подумати? Вона не родичка — усіх його родичів я знаю. Не колишня дружина — у нас у обох перший шлюб. Подруга? Знайома? Сказала б, не стала б нагнітати інтригу. Коханка? Звісно ж! Привів її в наш дім, зараз прийде і скаже збирати речі. Логічно? Логічно.
Схопила я жінку і потягла до виходу. Вона кричить, діти плачуть. Витягла в коридор і сказала збиратися. Дала 10 хвилин, щоб їхнього духу в квартирі не було. Вона вперлася. Сказала, що я пожалію і мій чоловік мені цього не пробачить. Ну точно — коханка. Останні сумніви розвіялися.
Вона відмовилася йти. У нас квартира оформлена на мене, хоч і купували в шлюбі. Чоловік — співвласник, але про це ніде не написано. Викликала поліцію. Сказала, що в мою квартиру проникли і крадуть.
Я не збрехала — у неї все ще була моя кухарна ложка в руках. І звідки я знала, навіщо їй це? Може, вона саме за цим і прийшла?
Поліція приїхала разом із чоловіком. Він почав заспокоювати їх. Розповів, що дав ключ від квартири своєї родички, а мене не попередив. Мені погрожували штрафом за хибний виклик.
Щойно поліцейські пішли, ця дама почала жалітися моєму чоловікові на мою нестриманість. Казала, що мене лікувати треба.
— Хто це і що вона тут робить? — ледве стримувалась, щоб не кричати.
— Це — Фаїна. І у неї зараз складний період. Поки що вона поживе в нас, — пояснив чоловік.
— Хто вона, на вашу милість, така? — почала кричати.
— Заспокойся. Вона — дружина Антона, пам’ятаєш, розповідав я тобі — ми з ним служили разом. Він загинув, а його мати вигнала Фаїну з дому. Їй нікуди йти. Не працює — в декреті, пенсію ще не призначили. Квартира не Антона була, а його матері. Тож поки Фая поживе тут. Я повинен Антону. Кохана, це не обговорюється.
Чоловік промовляв, а на обличчі тієї жінки розквітала усмішка. Вона геть не виглядала на безутішну вдову, яку вигнали з дітьми з дому! Я їй не вірила.
— Мишенько, ти рагу хочеш? Я там приготувала… — кокетливо кліпає очима ця вдовиця.
Тут я зірвалася. Забрала свою ложку, пішла на кухню і вилила її рагу в унітаз. Не дам тут всім розпоряджатися. Не дивно, що її з дому вигнали, нахабну таку.
— Ти, хворенька, чим я дітей годуватиму? — загула та Фая.
— Не ори, ти в гостях. Не подивлюся на дітей, вилетиш звідси, як миленька. Зрозуміла?
Чоловік попросив не сваритися. Я відмовилася. Мені ця дама в квартирі не потрібна.
— Це і моя квартира теж, не забувай. Треба буде Фає і дітям реєстрацію зробити. Ти сама поїдеш, чи мені через суд свою частку виділити спершу?
Шок. А вона ще ширше усміхається. Сказала чоловікові, щоб сам сходив у садок за дитиною, зібралася і пішла. До подруги. Для мозкового штурму.
— Може, їй справді потрібна допомога? — припустила Оля, моя найкраща подруга, майже сестра.
— Ні. — покрутила я головою. — Ті, кому допомога потрібна, так себе не ведуть. Вони просять. А ця стоїть, як господиня. Щось тут не чисто. Та й на жінку, яка втратила чоловіка, вона не схожа. От уяви, ти овдовіла…
— Я ще і заміж не виходила! — перебила мене Олішна.
— А ти уяви, що в тебе є чоловік. І ти овдовіла, тебе вигнали з дітьми на вулицю. Але тебе прихистив армійський товариш твого чоловіка. І ти стоїш звабливо усміхаєшся йому, а його жінка для тебе — пусте місце. Та не буває так!
— Може, вона сама по собі така — всім усміхається.
— Ні. Тут є підвох, і я до нього докопаюсь. Тащи ноут! — скомандувала я.
Я переглянула всіх друзів чоловіка і знайшла трьох Антонів. Один — 46 років, він не міг служити з моїм чоловіком. Другий — син наших знайомих. А ось третій — той самий, і в сімейному положенні вказано ім’я Фаїна.
— Ось він. Був онлайн місяць тому, — ткнула я в екран.
— Родичів подивися, за прізвищем.
— Не вчи батька, зараз знайду.
Знайшли якусь Тетяну. Очевидно, сестру того Антона. І я їй написала. Висловила співчуття через Антона і запитала, за що вдова була вигнана.
Дівчина була не онлайн, і ми стали терпіти відповіді за парою чашок чаю.
Тетяна відповіла десь через годину. Вона подумала, що я — шахрайка. Написала, що її брат живий, і попросила її не турбувати. Я знову написала їй, все пояснивши. Відповіддю були смайли зі сміхом і порада вигнати аферистку-Файку до всіх чортів.
Якщо коротко, то Фая — марнотратка. І Антон, їдучи у тривале відрядження, залишив гроші на дружину і дітей своїй матері. А Фая намагалася випросити кошти собі на щось. Їй було відмовлено. Тоді вона здала свою квартиру на 5 місяців до повернення чоловіка, отримала всю суму одразу і стала думати, де ж перебути з дітьми. Так, щоб безкоштовно.
Тоді вона згадала розповіді Антона про мого чоловіка, за яким числився борг. І написала йому, навраши з три короби.
Ми з Олішною попросили у Тетяни номер телефону її брата на відрядження і відразу зібралися до мене додому, виселяти брехливу вдовицю.
Ви б бачили обличчя мого чоловіка, коли я дала йому телефон і він почув голос свого товариша. Живого і здорового.
За Файкою приїхала її свекруха. Ударивши підзатильник невістці, вона забрала і брехуху, і онуків. Поки її чоловік, батько Антона, разом із моїм чоловіком виносили речі.
На чоловіка я дуже образилася. Не порадившись, він привів у наш дім цю хитру бабенку. Загалом, я залишила чоловіка з дитиною, а сама поїхала з Олішною продовжувати банкет.
З Тетяною ми підтримали переписку, навіть домовилися зустрітися. Наприкінці вона написала, що її братові не пощастило з дружиною. І знаєте, я з нею згодна.
Чоловік поклявся, що більше такого не повториться. І ніхто не переступить поріг нашої квартири без мого відома.
На згадку від Фаїни мені залишилися джинси — вона встигла розпакувати якісь речі і забула ці штани в нас. Новесенькі, з бирочкою, якраз мого розміру. Я їх собі залишила, як компенсацію моральної шкоди.
Step by Step, We Brought Water and Then Gas to My Aunt’s Home—Upgraded Every Convenience, Rebuilt Her Garden, and Then Found Her House Listed for Sale Online
Little by little, we managed to get water piped into her house, and eventually even had gas installed. After that,...
I Don’t Understand Why I Became His Wife We Recently Got Married—I’d Thought My Husband Was Madly in Love With Me, but Something Strange Happened That Made Me Question Everything. It Wasn’t Infidelity, but Something Much More Serious and Bizarre. I Think It Happened Because I Cared Too Much—I Worshipped Him, Loved Him Unconditionally, and Forgave Everything. He Got Used to That, Grew More Confident, and His Ego Ballooned. He Probably Started to Think Any Woman Would Crawl Before Him at the Snap of His Fingers, Even Though He’s Not Highly Regarded by Others… Anyone Else Wouldn’t Have Tolerated His Mistakes or Trusted Him Blindly. Just Before the Wedding, He Wanted to Be Alone, Take a Holiday, and “Prepare” for Married Life. There Was Nothing I Could Do, So I Accepted and Let Him Go. He Later Told Me He’d Gone Alone to the Mountains to Escape Civilization—No Internet, No Phone—Just to Admire Nature. Meanwhile, I Stayed Home, Missing Him So Much My Heart Ached. I Counted Every Moment Until He Came Back. A Week Later He Returned—The Happiest Day of My Life. I Welcomed Him With All the Warmth and Love I Had, Cooking His Favourite Dishes. Then, the Very Next Day, Something Odd Began. He Kept Dashing Out to the Hallway or Another Room. Soon, He’d Leave the House Several Times a Day for All Sorts of Reasons. One Day, While Heading to the Shops, I Found a Letter in the Mailbox. It Looked Ordinary. Addressed to Me, from Him, Sent While He Was Away. But Its Words Shook Me Deeply. He’d Written: “Hello. I don’t want to mislead you any longer. You’re not the right person for me. I don’t want to spend my life with you. There won’t be a wedding. I’m sorry—don’t look for me and don’t call me. I’m not coming back to you.” So Brief, So Blunt, So Cruel… Only Now Did I Realize He’d Been Rushing to Check the Mailbox All This Time. Silently, I destroyed the letter, saying nothing to him and letting him believe nothing had happened. But how can I stay with someone who doesn’t want to be with me? Why did he marry me and pretend everything was fine?
Im baffled as to why I became his wife. We only just got married. I genuinely believed that my husband...
After Telling My Wife That Her Daughter Isn’t My Responsibility, the Truth About Our Family Was Finally Revealed
After I told my wife that her daughter wasnt my responsibility, the truth about our family finally came to light....
“I Had to Get a Separate Fridge So Mum Would Stop Taking My Shopping” — says Anna. “It’s a ridiculous situation, but there’s no other way. I’m not against selling the flat and sharing the money, but she refuses”. Anna recently turned 24. She’s earned her university degree and found work, but hasn’t settled down yet. Living in her own home isn’t easy. Anna owns half of the flat. It used to belong to her father. She and her mother inherited equal shares when Anna was 14. Ten years ago, things were tough for the family—they lost their breadwinner. Anna’s mum quit her job when Anna was small, deciding against maternity leave because her husband earned well and they were comfortable. She focused on being a homemaker. After Anna’s father died, her mother sobbed, “Who’s going to hire a forty-year-old like me now? What, as a cleaner?” Anna continues: “I was getting a family pension, but Mum couldn’t resist trips to the salon and shopping, even though we were barely scraping by. Her brother helped at first, but then he’d had enough. My uncle told Ali (my mum) she’d have to find work. He has his own kids — he can’t support everyone. After about a year, Ali brought a new man home. His name was Derek. She announced he’d be living with us. Mum tried to solve the money problem by getting married again. Derek did earn good money, but he didn’t get along with me at all. Derek would say: ‘All you do is eat. You’d be better off with a load of laundry or cleaning. Why do you have to do homework? University? Forget it—you should work instead. Or do you think I’ll just keep feeding you?’ I couldn’t say anything. Yes, I was getting a pension, but Mum had control of the money. She never defended me from my stepdad. She was afraid of losing her breadwinner. ‘How will we cope without him?’ she asked me. ‘Don’t argue so much, just do what he says. He provides for the family.’ I made it to university and found a job. Even so, Derek thought of me as another mouth to feed and was always counting what he spent on me. “Six months after I started work, I could afford my own fridge,” Anna says. “I put it in my bedroom because Derek locked the kitchen fridge.” ‘You’ve got a job now? Feed yourself,’ Derek said. Ali fell silent again. Even when Derek showed me the utility bills and demanded I pay for everything he’d ever spent on me. Eventually, Derek lost his job. He and Mum began raiding my fridge. The bills all landed on me. At first, I paid. But Derek sat around unemployed for nearly a year. I’d had enough, so I put a padlock on my fridge. Of course, Mum objected, claiming Derek had kept us fed all this time. I said, ‘Help me out, if you want. I’m not the first one sharing everything in this house. Go get a job.’ Derek recently moved out. Mum’s had enough of a man who brings in no money. But I’m still not taking the padlock off my fridge. I believe Mum should work too. What do you think—is she right?
I had to bring in my own fridge just so Mum wouldnt keep taking my groceries. I had no choice...
You Simply Don’t Know What Happiness Is – A Story of Half a Million Pounds, a Mother-in-Law’s Interference, and Escaping a Controlling Marriage for a Second Chance at Love in London
You Just Dont Realise Your Own Luck Half a million? I read the notification on my phone three times before...
Husband Refuses to Give Apartment Inherited from His Aunt to Our Daughter, Sparking a Family Dispute Over Fairness to Our Sons and the Future of Our Children
My husband inherited a small flat in the heart of London from his aunt years ago. The flat isnt spacious,...
You’re the Big Brother, So You Must Help Your Little Sister—You’ve Got Two Flats, Give One to Your Sister! Not long ago, we celebrated my sister-in-law’s birthday. Alina has never had any friendly feelings towards me, and I’ve always felt the same about her. The celebration brought together all our relatives: grandparents, nephews, and of course the birthday girl. Each relative felt obliged to congratulate my husband on his sister’s birthday, while also admiring his generosity. My husband and I graciously accepted the congratulations, but couldn’t grasp what was happening. In my hand was an envelope containing £100 as a present. I thought it was a decent gift for the occasion, though hardly a display of extraordinary generosity. Everything became clear when my mother-in-law began her birthday speech for Alina. “Mark,” she said, “it’s your sister’s birthday today. She’s still single and without a partner, so as her older brother you should look after her and guarantee her security. Now that you own two flats, you’ll give one to Alina.” The room burst into applause while I nearly fell off my chair at the cheekiness of it all. But it didn’t end there. “Brother, make sure you give me the one in the new build! So, when can I move in?” Alina pressed, and I decided it was time for some clarification. My husband and I actually have two flats. One I inherited from my grandmother; we did a bit of redecorating and now rent it out. The money from that pays the mortgage for our flat in the new building—where we actually live. My husband has no rights to the flat I inherited; I’ve always planned to pass it on to our child—my sister-in-law isn’t even in the picture. “Forget it, the rented flat is mine and the one you’re dreaming about is our home.” “Child, you’re quite mistaken. You’re my son’s wife, so all your assets are jointly owned and should be managed by your husband,” my mother-in-law chimed in. “I have no issue with you helping, but not with my assets!” I said. “Mark, do you have anything to add?” “Darling, you and I will earn more money and buy another flat. Let’s just give this one to Alina; it’s her birthday today.” “Are you serious?” I asked, astonished. “If it ever comes to that, you can give her half of our flat after we file for divorce!” “Aren’t you ashamed to speak to your husband like that? If you want a divorce, you’ll get one! Son, pack your things and come home. And you—you’re vile and greedy!” my mother-in-law snapped. After that, I left that crazy house. I wasn’t going to stick around with people who think they have the right to dispose of my property.
You are the elder brother, so you must help your younger sister. You own two flats, give one to your...
My Thrifty Friends Invited Me to a Birthday Party—But I Went Home Hungry
My frugal friends invited me to a birthday party. I came home hungry. I have a particular group of friends...