Connect with us

З життя

Працювала 10 років на благо сім’ї своєї дочки, а тепер вони хочуть відпочити від мене

Published

on

Минуло одинадцять років з того часу, як моя єдина донька вийшла заміж. З першого погляду мені сподобався її чоловік. Олексій – розумний, освічений чоловік, досить галантний і ввічливий. Коли Оксана стала його дружиною, я не могла натішитися.

Рік потому вони зробили мене щасливою з тим, що я стану бабусею. Оскільки я виходила на пенсію за станом здоров’я, моя донька запропонувала переїхати до них. Вона сказала, що їй знадобиться допомога з дитиною. Я охоче погодилася приїхати до них.

Десять років я дуже важко працювала в їхньому домі. Готувала їжу, прала одяг, мила підлогу і шафи, виховувала двох онуків, і все це для того, щоб Оксана та Олексій почували себе добре і зосереджувалися на роботі та зароблянні.

Одного разу вони оголосили мені дуже прикру новину.

Вони їхали з дітьми у закордонну відпустку. Без мене. Чому?

Бо вони хотіли відпочити від мене. Вони стільки років ставилися до мене, як до служниці та няні. Я не можу стримати сліз.

Десять років я працювала заради родини моєї доньки, а тепер вони хочуть відпочити від мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 + 15 =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя2 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя2 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя5 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя5 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...

З життя8 години ago

Another Child on the Way

Another Child I trudged back to my flat after work, stepping into those empty rooms again. The first thing I...

З життя8 години ago

Figure It Out Yourself, Mate

No, Emily, dont count on me. Youre married nowbe with your husband, not me. I dont need strangers in my...

З життя11 години ago

Destiny Favors the Grateful

Fate Favours the Grateful By the time he turned thirty, Stuart had spent ten years serving in conflict zones, survived...