Продаж квартири бабусею спричинив сімейний скандал

**Щоденник**

Навіщо брати іпотеку, якщо можна дочекатися, поки бабуся помре, і успадкувати її квартиру? Так вирішив брат мого чоловіка, Богдан. У нього дружина й троє дітей, але замість кредиту вони терпляче чекають на смерть бабусі, щоб заволодіти її житлом. Їхня жадібність розв’язала сімейну бурю, яка вразила весь Житомир.

Богдан і його дружина, Соломія, разом із дітьми живуть у квартирі бабусі Ганни Іванівни. Умови, м’яко кажучи, тісні, і легко уявити, як їм усім тісно в трьох кімнатах. Але замість того щоб шукати власне житло, вони з нетерпінням вичікують, поки Ганна Іванівна піде з цього світу. Їх дратує, що вона, незважаючи на свої 75 років, повна сил та енергії.

Ганна Іванівна – справжня перлина. Вона виглядає чудово, не скаржиться на здоров’я, освоїла смартфон, ходить на концерти, зустрічається з подругами і навіть іноді дозволяє собі романтичні побачення. Вона живе на повну, що бісить Богдана й Соломію. Їм набридло чекати, і вони придумали план: переконати бабусю переписати квартиру на Богдана, а їй самій переїхати до будинку для літніх. Ганна Іванівна рішуче відмовилася, чим викликала лють онука. Її твердість стала іскоркою, що розпалила сімейний конфлікт.

У Ганни Іванівни була мрія – подорож до Туреччини. Коли ми з чоловіком довідалися про плани Богдана, то запропонували бабусі переїхати до нас. Ми порадили здати її квартиру в оренду, щоб накопичити на поїздку. Вона погодилася. Ми забрали Ганну Іванівну до себе, а вона знайшла квартирантів. Дізнавшись про це, Богдан і Соломія влаштували скандал. Вони були впевнені, що квартира за правом належить їм, і вимагали, щоб Ганна Іванівна віддала їм гроші з оренди. Богдан звинуватив мого чоловіка, Тараса, у тому, що той «забив бабусі голову», щоб привласнити спадщину. Їхня нахабність не мала меж.

Соломія почала часто приходити до нас. То сама, то з дітьми. Вона випитувала, як справи у Ганни Іванівни, ніби сподівалася почути, що та ось-ось помре. Богдан теж не втрачав надії, що бабуся скоро залишить їм квартиру. Але Ганна Іванівна не збиралася здаватися. Вона накопичила достатньо грошей і поїхала до Туреччини. Повернувшись, вона сяяла від щастя, розповідаючи про палаций Софії та ароматні сади. Ми запропонували їй продати квартиру, купити маленьку студію і продовжити подорожі, а потім жити з нами в спокої. Ганна Іванівна подумала й погодилася.

Вона продала свою простоВона продала свою простоВона продала свою простору трикімнатну квартиру в центрі Житомира й купила затишну однушку, а на решту грошей вирушила у нову подорож – Італією, Австрією та Німеччиною.