З життя
Продаж щенків біля входу в метро під буквою “М”.
На вулиці, біля виходу з метро, поруч із буквою “М”, жінка продавала цуценят. На картонці було написано назву породи і ціну. І ще “шукаємо добрі руки”. Колись, коли ще не було оголошень в інтернеті, так і торгували.
Я поспішала до метро і краєм ока побачила три симпатичні вушка, що визирали з кошика.
Через чотири години, повертаючись додому, я знову побачила ту жінку, але вже з одним цуценятком. Вочевидь, двох вже придбали.
Я підійшла подивитися, хоча не збиралася купувати цуценя.
Поруч із жінкою стояв хлопчик років дванадцяти, у руках у нього були зім’яті купюри. Біля нього стояв чоловік у темних окулярах, у піджаку, з дорогим годинником. Він квапився.
– Я дам більше, ніж він, – сказав чоловік продавчині, кивнувши на хлопця. – Удвічі більше. Мені для дитини. Забув про подарунок…
Я зрозуміла, що обидва хочуть цуценя, і якщо це змагання, то воно дістанеться чоловікові.
Хлопчик поліз у кишені, дістав усе, що було, а було там багато дріб’язку:
– Я розбив скарбничку. Це все, що в мене є. Батьки дозволили, але сказали, що гроші не дадуть, немає у них. Я ще й у друзів позичив. Ось усе, що є…
Жінка-продавчиня поглянула на чоловіка в окулярах і сказала:
– Пробачте, але я віддам хлопчику. Для мене важливо, щоб у добрі руки. Бачу, хлопчик дійсно полюбить цуценя. Він готовий усе за нього віддати вже сьогодні…
І простягнула цуценя абсолютно щасливому хлопчині. Він обережно обійняв його, немов боявся пошкодити, а цуценя тремтіло, мабуть, від страху чи стресу. Щастя — це теж стрес.
– Ой, а гроші, гроші ж! – хлопчик занервував, намагаючись віддати належне, однією рукою обіймаючи нового друга, а іншою лізучи в кишеню.
– Не треба грошей, купи на них своїй собаці все необхідне, хороший корм, нашийник…
– Ой, як це? Справді? Не візьмете? – хлопчик майже плакав. Він засунув цуценя під своїй куртку, щоб зігріти, і стало очевидно, що вони навіть трохи схожі.
– Не візьму. Бережіть одне одного, – усміхнулася жінка і помахала їм на прощання.
– Ой, це ж чудово, що ви у хлопчика гроші не взяли, – сказала я, спостерігаючи за цією сценою.
– Я ні в кого не взяла, – відповіла жінка. – Я спеціально пишу ціну, щоб зрозуміти, чи готова людина в принципі витрачатися на собаку, чи є в неї кошти.
Я назавжди від’їжджаю з цього міста і не хочу, щоб цуценята моєї улюбленої собаки залишилися на вулиці через недобросовісних господарів, які потім зрозуміють, що не готові годувати ще одне зайве слово. Я роздала цуценят тим, хто… не зрадить.
“We Really Should Have Prepared for the Baby’s Arrival Sooner! – My Unforgettable Hospital Discharge: My Husband Left Everything Till the Last Minute, the House Was a Mess, and Nothing Was Ready for Our Newborn—Should I Blame Him, My Family, or Myself?”
You should have got everything ready for the baby sooner! My leaving the hospital was rather unusual. My husband was...
“I Don’t Want to Be a Mum! I Want to Go Out!” – My Daughter’s Confession That Shook Our Family My daughter became pregnant at 15 and kept it a secret for months. My husband and I only found out when she was five months along—abortion wasn’t an option. We never learned who the baby’s father was; she barely remembered his age. We were devastated, but our daughter insisted she wanted to be a mum. I knew she didn’t understand what that meant. After a difficult birth, she quickly lost interest in her son, leaving me to care for both of them. When I begged her for help, she replied, “You love him, so adopt him! I’ll be his sister—I want to go out, have fun with my friends, go clubbing!” We feared postnatal depression, but it turned out she simply felt no maternal bond. We eventually became our grandson’s guardians as our daughter grew distant, leaving at night and ignoring her child. For years, nothing changed—until, suddenly, everything did. Our grandson thrived, and one day his mother’s heart melted. She became a devoted mum, cherishing every moment and declaring, “I’m so happy I have a son—he’s the most precious thing in my life!” At last, our family found peace and happiness.
“I don’t want to be a mum! I want to move out!” my daughter tells me. My daughter fell pregnant...
This Is Exactly What I Did When I Found Two Cruise Vouchers in My Husband’s Pocket—One of Them Was in Another Woman’s Name
Honestly, you wont believe what happened. So, this is what I did when I found two vouchers for a sea...
I Paid the Price for My Son’s Happiness: How I Chose and Won the Perfect Daughter-in-Law for My Beloved Son
I paid for my sons happiness For a long time, I wrestled with the thought, but eventually decided I would...
For About an Hour, I Watched Two Soon-to-Be Parents—Barely Out of Sixth Form—at the Gynaecologist’s Waiting Room Recently, I had an appointment with my gynaecologist. As usual, there was a queue and the doctor was running late. Behind me stood a heavily pregnant girl, about eighteen, accompanied by the soon-to-be dad of the same age. These “parents” paid no mind to the queue and acted as they fancied. The father was loudly giggling up and down the corridor because he was having a son: – Isn’t it brilliant, it’s a boy? Heeeeeeeeeeee… He said this about ten times, then suddenly realised: – Oh, we haven’t named him yet! Let’s name him after one of the doctors! He paced the hallway, reading off doctors’ names and making comments on each. On completing his ’rounds’, he plopped down next to the girl, still giggling. An elderly woman passing by politely asked him: – Young man, would you please calm yourself? The lad looked at her, baffled, and replied: – Granny’s pregnant too! Hoo-ha-ha-ha… His girlfriend giggled softly, both of them with equally vacant expressions. With some effort, I managed not to start an argument with the pregnant girl. Next, the soon-to-be dad launched into a new topic—food. – I’m famished! Ya-ya-ya-ya-ya… – I’m hungry, and it’ll be another half hour in this queue… – Let’s go get sausage rolls! We’ll come back after! – I don’t want sausage rolls. – You’ve become so picky! Hoo-ha-ha-ha… Everyone’s head was pounding from listening to them, but thank goodness, the pair finally left—I don’t know if they went for sausage rolls or pasties, but that was irrelevant. The important part was that they were gone. With horror, I thought about what kind of upbringing their child would get. Chances are, that child will turn out just as poorly raised. Maybe the grandparents will step in, but if they raised these two, I doubt things will be any different with the grandchild.
For nearly an hour, I watched the soon-to-be parents, both barely out of sixth form. Not long ago, I had...
I Used to Accuse My Husband of Living in My House—One Weekend He Packed His Bags and Left
I gave my husband an earful, accusing him of living in my flat. One weekend, he quietly packed his bags...
Everyone Thought the Young Woman Was Caring for the Elderly Neighbour Out of Greed for an Inheritance—But They Couldn’t Have Been More Wrong
The girl was looking after her neighbours grandmother, and everyone assumed she was angling for an inheritancebut of course, they...
I Lost the Will to Help My Mother-in-Law After Discovering What She Did—But I Can’t Abandon Her Either
I’ve lost the will to help my mother-in-law after finding out what she did. But I can’t just leave her...