Connect with us

З життя

Привіт, я таємна коханка вашого чоловіка.

Published

on

Вітаю, я коханка вашого чоловіка.

Я відклала набік макет журналу, який щойно розглядала, і зосередила увагу на ефектній блондинці, яка з’явилася на порозі мого кабінету. Вона посміхнулася і додала:

— У мене для вас погана новина — я вагітна. І, звісно, від вашого чоловіка.

Я діловито запитала у блондинки:

— Довідка є? — вона переможно усміхнулася і дістала з дорогого шкіряного гаманця білий папірець із синьою печаткою. Вона добре підготувалася.

Я уважно вивчила довідку. Вона була справжньою, що й не дивно: коли йдеш з такими новинами до дружини свого коханця, прості підробки не спрацюють.

— Гаразд, — погодилася я, — схоже, ви дійсно вагітна. Залишається пройти тест на батьківство, щоб підтвердити, що ви вагітні саме від мого чоловіка, і все буде в порядку.

Тут блондинка почала трохи губитися. Вона невпевнено запитала:

— В порядку — це як?

Я охоче пояснила:

— Мій чоловік призначить вам аліменти, я підберу вам хорошого лікаря, заздалегідь забронюю гарну лікарню — можете спокійно народжувати, не хвилюючись за своє здоров’я і малюка.

Блондинка запереживала:

— Ви що не чуєте? У мене буде дитина, йому потрібен батько.

Я поблажливо пояснила:

— Нашим трьом дітям теж потрібен батько, і, дякувати Богу, він у них є. Але не хвилюйтеся, мій чоловік обов’язково буде бачитися з вашим малюком, і навіть, коли прийде час, відведе його до школи. Більше того, ви зможете час від часу передавати свою дитину до нас додому. У нас відмінні няні. Та й я сама дуже люблю дітей. У вас з’явиться вільний час, щоб налагодити особисте життя. Повірте, наявність дитини значно ускладнює цей процес.

Блондинка підскочила, судомно зім’явши в руках дорогий гаманець. Її гарне обличчя некрасиво зморщилося.

— Ви що, нічого не розумієте? Я сплю з вашим чоловіком. Я чекаю від нього дитину. Він вже не любить вас, а любить мене!

Мені стало нудно. Я щиро співчувала цій ще такій молодій дівчині. Але реальне життя швидко вивітрює романтичні мрії з молодих голів. Навіть з тих голів, у яких поселилася ідея дістати готового заможного чоловіка на халяву.

— Дорога, ви вже четверта панянка, яка приходить до мене з такими словами. Перша навіть не здогадалася принести довідку, у другої та третьої вони виявилися підробленими… О, так, була ще одна, яка мала вагітність, але тест на батьківство не підтвердився. Ні я, ні мій чоловік нікому не відмовляли в допомозі, але терпіти явний обман не згодний навіть такий добрий чоловік, як мій чоловік…

Блондинка виглядала загубленою, а я тим часом продовжувала:

— А що до того, що мій чоловік спить з вами — можу сказати, що він також спить і зі мною, і ще з багатьма іншими претендентками. Не можу ж я відмовити своєму коханому чоловіку в слабкостях. Тим більше, це ніяк не відбивається ні на мені, ні на дітях… Отже, залиште свій телефон, я завтра домовлюся де і коли вам пройти тест на батьківство і вам зателефонують.

У панянки здали нерви, і вона вибігла з кабінету. Я закурила.

Я вже давно чекала на цей візит, бо знала про нове захоплення чоловіка. Я змогла витримати цю розмову, як і попередні, хоча й давалося мені це нелегко. Набагато простіше було зірватися, закотити істерику і дати своєму досить багатому і успішному чоловіку піти до іншої жінки.

Колись він так і пішов від своєї попередньої дружини до мене, після того, як я з’явилася з новиною про вагітність до неї. Дружина підняла скандал, а чоловік ніколи не міг терпіти ні жіночих сліз, ні скандалів. Він одружився на мені, тим більше, я дійсно була від нього вагітна. Я закріпила успіх, народивши ще двох дітей.

У глибині душі я знала, що чоловік, який ходив наліво від своєї попередньої дружини зі мною, не буде зберігати мені вірність. Можливо, з’являться нові претендентки на роль його супутниці по життю. Але я не повторю помилку його попередньої дружини і не дам новим претенденткам жодного шансу.

Я витримаю.

Я зможу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − один =

Також цікаво:

ES3 хвилини ago

Los bikers estaban convencidos de que habían elegido al blanco más seguro del lugar.

Viejo. Solo. Bastón en mano. Lo suficientemente callado como para parecer inofensivo. Por eso el más corpulento se le acercó...

EN38 хвилин ago

They couldn’t have chosen a more obvious target if they’d tried.

Old man. Solo. Walking stick. The kind of stillness that reads as weakness from across a room. So the big...

EN3 години ago

The lobby glows amber — chandeliers dripping light across cold marble floors, a piano threading silk through murmured conversations — until something tears it open.

A laugh. Loud. Cruel. Built to wound. "Play something, boy… or crawl back to wherever you came from." Every head...

EN5 години ago

The red carpet swallowed everything in its glare — the popping flashbulbs, the couture gowns, the rehearsed waves and hollow smiles. A celebrated actress moved through the gauntlet of cameras like she owned the air around her, photographers calling out her name like a prayer.

That's when security stepped in front of a small, homeless girl trying to cross the velvet rope. "Keep her away...

ES5 години ago

Mi ceremonia de bodas comenzaba en menos de una hora.

Ciento sesenta familiares y amigos ya esperaban dentro de una hermosa hacienda en Vermont, rodeada de árboles encendidos en oro...

EN5 години ago

My wedding was fifty-three minutes away.

A hundred and sixty people had already filled a Vermont estate dressed in the colors of fall — amber, rust,...

З життя7 години ago

An Old Dog Lived Alone at a Country House for Five Years. When the Owners Returned, They Saw Something No One BelievedThe old dog had not only kept the garden blooming and the house clean, but had also trained a family of wild rabbits to help tend the vegetables.

The family left their old dog at the country cottage and went abroad for five years. When they returned, they...

ES7 години ago

Henry la sostuvo durante un largo instante en el silencioso pasillo de la mansión familiar, como si soltarla significara perderla para siempre — igual que habían perdido a su madre veinte años atrás. El único sonido que rompía ese silencio era el llanto entrecortado de Victoria, su esposa de quince años, la mujer que había gobernado esa casa con frialdad de piedra.

—¿Sabías lo de Sarah? —susurró Emily contra su pecho, con la voz hecha añicos. Henry se apartó con suavidad y...