Connect with us

З життя

Родичі пообіцяли фінансову підтримку, але висунули одну умову: моя мати повинна дати стільки ж.

Published

on

Під час святкування чоловік за столом заговорив про будівництво власного дому, він більше не бажав жити з батьками. Свекри сказали, що дадуть нам гроші, але за однієї умови. Моя мама повинна дати таку ж суму. Саме в цей момент розкрилася моя таємниця. Я вже давно повинна була розповісти про це чоловікові, але ніяк не знаходила можливості, тепер він хоче зо мною розлучитися.

Перед святами між мною і моїм чоловіком сталося серйозне непорозуміння. Все зайшло настільки далеко, що чоловік заявив про бажання розлучитися. Вся родина зібралася за святковим столом, і він почав розмову про будівництво будинку. Він відмовлявся далі жити з батьками. Саме тоді розкрилася моя таємниця, про яку я давно мала розповісти чоловікові, але не могла знайти відповідної нагоди.

Я завжди жила з мамою та бабусею, без батька. Моя бабуся з мамою мешкали у двокімнатній квартирі, яку з часом обміняли на дві окремі з невеликою доплатою.

Тоді я поїхала навчатися в інше місто. Одну з квартир мама оформила на мене, бо хотіла, аби в мене було щось своє, за що я їй дуже вдячна. Свою квартиру я здавала в оренду, а за отримані кошти оплачувала навчання в університеті.

Після одруження ми з чоловіком оселилися з його батьками, а мою квартиру я продовжувала здавати, а гроші клала на банківський рахунок. Я не казала про це чоловікові, хотіла колись зробити йому сюрприз.

Коли чоловік сказав своїм батькам про бажання побудувати будинок, вони погодилися дати гроші, але за умови, що моя мама внесе таку ж суму.

Я мала б погодитися і дати мамі зібрані мною гроші, щоб це виглядало так, ніби вона їх зібрала, але вирішила розповісти все — про гроші та квартиру. Я зрозуміла, що той момент не був найкращим для розкриття цих фактів. Що там почалося! Свекруха одразу заявила, що потрібно було жити в тій квартирі з самого початку, а не у них.

А чоловік образився, що я приховала від нього факт існування цієї квартири. Він сказав, що ніколи більше не зможе мені довіряти. Ми посварилися, я зібрала свої речі і поїхала до мами. Згодом я запропонувала чоловікові переїхати в мою квартиру або продати її, а за отримані гроші збудувати дім, але він відмовився. Сказав, що ніколи цього не зробить, і навіть більше — не хоче мене бачити.

Я не розумію, чи зробила настільки велику помилку, щоб від мене так відвернутися? Адже ця квартира, ці гроші, все це було б спільним. Я не хочу просити та принижуватися ні перед чоловіком, ні перед його батьками. Мама хвилюється, думає, що це все через неї, що треба було відразу сказати правду хоча б чоловікові. Але зараз говорити про це вже немає сенсу.

Втім, мама так перейнялася ситуацією, що вчора поїхала до свекрухи, але та навіть не впустила її на поріг, сказала, що ми брехуни, і вона не хоче з нами мати жодних справ.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 5 =

Також цікаво:

З життя4 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.

**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...

З життя4 години ago

The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet

A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...

З життя12 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.

Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....

З життя12 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.

When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...

З життя14 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.

That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...

З життя15 години ago

On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection

**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...

З життя16 години ago

On the Margins of Me-Time: Reflections on Personal Space and Self-Care

**On the Margins of Me-Time** Not long ago, an old mate came round for a cuppa, and we sat nattering...

З життя17 години ago

Leave Her Here to Die in the Snow!” They Said, Abandoning the Old Woman. Little Did the Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back.

“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snow. The fools didnt realise the...