Connect with us

З життя

Розлючена жінка занурює кричущу курку в бочку з водою.

Published

on

Прасковія Олексіївна, вхопивши за крила велику строкату курку, сердито опустила її в величезну діжку з водою. Курка несамовито верещала і намагалася вирватися. Закінчивши купання, господиня кинула стражденну Пеструху на трав’яний двір. Та, голосно піючи, кинулася бігти, лишаючи позаду чорні й білі пір’їнки, які зривав грайливий вересневий вітер і ніс десь далеко.

Прасковія Олексіївна підняла важкезну діжку і сердито вилила воду на гарбузи, що лежали товстими кабанцями вздовж паркану. Потім зайшла до хати і міцно зачинила за собою двері. Ні, Прасковія Олексіївна не була злою жінкою, яка мучила бідну курку. Просто Пеструха вирішила втретє за літо сісти на яйця. Два покоління вихованих нею півників і курочок вже бродили по запиленій вуличці села, а надворі вересень, і вилуплені курчата просто не встигли б вирости і загинули б у довгу холодну зиму. Тому господиня вдалася до випробуваного народного засобу — опустити квочку в холодну воду.

Кішка Маруся, господарина улюблениця, з філософським спокоєм спостерігала за Пеструхою своїми великими золотими очима.

— От дурненька…— роздумувала вона, вмиваючи рожевою лапкою вже чистеньку мордочку, — як знесла яйце, то й закудахкала на весь двір… Мовчала б, дивись — і вивела б своїх курчат… А я ж мовчу, мовчу, а чотири кошенятка в сіні підростають… Дивись, скоро улюблену господиню потішу…

Кішка вигнула спину, позіхнула, показуючи свій акуратний язичок, і відправилася до сараю, де на неї чекав пухнастий різнобарвний приплід.

Наступного дня господиня Пеструхи зайшла до сараю у розстроєних почуттях. Згинула її улюблена кішка Маруся, і потрібно було достойно її поховати, поклавши в могилу свіжого сіна. Маруся стала жертвою однієї з лисиць, яких було багато у околицях села. Проте, вона встигла вирватися з лисих зубів і повернулася додому, щоб вирушити на Радугу, востаннє побачивши люблячу господиню. Нахилившись, щоб витягти пучок духмяного свіжого сіна, Прасковія Олексіївна помітила Пеструху.

Вона сиділа у великому гнізді, розпушивши крила в усі боки, і задоволено клохтала. Голосно лаючись, господиня приготувалась схопити бідну курку за хвіст і викинути з гнізда. Пеструха ж надулася як куля і зашипіла на господиню сердитою гусинею. Не очікувавши такого опору, Прасковія Олексіївна відсмикнула руку, а з-під розпушених пір’їн визирнула… цікава котяча мордочка!!!! Одна, друга, третя… Незабаром на світ з гучними криками показалися всі чотири кошенята Марусі!!! Як на замовлення: чорне, біле, смугасте і мила трьохшерста кицюня, як дві краплі води схожа на покійну маму…

Тепер Прасковія Олексіївна щодня ходила в сарай, несучи відро з зерном для курки та миску з молоком для її чотирилапих “курчат”.

Незабаром Пеструха почала виводити на прогулянку свій непосидючий приплід. Розпушивши крила, вона грізно клохтала, захищаючи своїх дітей і наполегливо пропонуючи їм поклювати зерна чи з’їсти вельми смачного черв’ячка…

Але малюки лише перекидалися в траві, та носилися по двору, розпушивши крихітні хвостики-морквочки.

Настала зима. Усі чотири мамині кошенята перебралися у простору хату Прасковії Олексіївни. А Пеструсі… А Пеструсі довелось виділити просторе кошик під лавкою, бо досить підрослі кошенята погоджувалися спати лише під теплим маминим крильцем…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − 11 =

Також цікаво:

З життя3 години ago

We’re Planning to Celebrate the New Year at Your Cottage. ‘I’ve Come for the Keys,’ said My Brother-in-Law’s Sister.

Were thinking of spending NewYears at your cottage. Im here for the keys, my sisterinlaw said. Why bother going up...

З життя3 години ago

You Can’t Be Serious, Kiera! You’re Thirty, Yet Living Like a Granny,” She Said, Plonking Herself Beside Her Daughter.

31October Its a cold night and Im sitting by the kitchen window, watching the faint glow of street lamps flicker...

З життя4 години ago

They Stole My Clothes, Cowboy! Save Me!” pleaded the Apache Woman at the Lake!

Steal my clothes, cowboy! Save me! the desperate woman shrieked from the fogshrouded pond, her voice echoing like a broken...

З життя5 години ago

The Handwriting of History

My morning began exactly as it always had for years. I, Andrew Sinclair, was already up a minute before the...

З життя5 години ago

Mum, I Forgive You!

Mother, I forgive you, Lucy whispered. Margaret Ellis lay still. One quiet evening she called her daughter over. Lucy, my...

З життя6 години ago

Whispers of the Past: Unveiling Old Letters

Old letters When the postman stopped climbing the stairs and began leaving the newspapers and envelopes in the hallway, MrsAnne...

З життя6 години ago

I Invited Mum and Sister Over for New Year’s, – My Husband Announced on the Evening of December 30th. – Will You Be Able to Get Everything Ready?

I called my mother and my sister to our house for NewYears, my husband announced on the evening of the...

З життя7 години ago

You Can’t Go On Like This, Ksyusha. You’re Thirty, Yet You Live Like an Old Woman,” She Said, Sitting Down Beside Her Daughter.

You cant keep living like that, Em. Youre thirty, yet you act like youre already eighty, her mother said, settling...