З життя
Розлючена жінка занурює кричущу курку в бочку з водою.
Прасковія Олексіївна, вхопивши за крила велику строкату курку, сердито опустила її в величезну діжку з водою. Курка несамовито верещала і намагалася вирватися. Закінчивши купання, господиня кинула стражденну Пеструху на трав’яний двір. Та, голосно піючи, кинулася бігти, лишаючи позаду чорні й білі пір’їнки, які зривав грайливий вересневий вітер і ніс десь далеко.
Прасковія Олексіївна підняла важкезну діжку і сердито вилила воду на гарбузи, що лежали товстими кабанцями вздовж паркану. Потім зайшла до хати і міцно зачинила за собою двері. Ні, Прасковія Олексіївна не була злою жінкою, яка мучила бідну курку. Просто Пеструха вирішила втретє за літо сісти на яйця. Два покоління вихованих нею півників і курочок вже бродили по запиленій вуличці села, а надворі вересень, і вилуплені курчата просто не встигли б вирости і загинули б у довгу холодну зиму. Тому господиня вдалася до випробуваного народного засобу — опустити квочку в холодну воду.
Кішка Маруся, господарина улюблениця, з філософським спокоєм спостерігала за Пеструхою своїми великими золотими очима.
— От дурненька…— роздумувала вона, вмиваючи рожевою лапкою вже чистеньку мордочку, — як знесла яйце, то й закудахкала на весь двір… Мовчала б, дивись — і вивела б своїх курчат… А я ж мовчу, мовчу, а чотири кошенятка в сіні підростають… Дивись, скоро улюблену господиню потішу…
Кішка вигнула спину, позіхнула, показуючи свій акуратний язичок, і відправилася до сараю, де на неї чекав пухнастий різнобарвний приплід.
Наступного дня господиня Пеструхи зайшла до сараю у розстроєних почуттях. Згинула її улюблена кішка Маруся, і потрібно було достойно її поховати, поклавши в могилу свіжого сіна. Маруся стала жертвою однієї з лисиць, яких було багато у околицях села. Проте, вона встигла вирватися з лисих зубів і повернулася додому, щоб вирушити на Радугу, востаннє побачивши люблячу господиню. Нахилившись, щоб витягти пучок духмяного свіжого сіна, Прасковія Олексіївна помітила Пеструху.
Вона сиділа у великому гнізді, розпушивши крила в усі боки, і задоволено клохтала. Голосно лаючись, господиня приготувалась схопити бідну курку за хвіст і викинути з гнізда. Пеструха ж надулася як куля і зашипіла на господиню сердитою гусинею. Не очікувавши такого опору, Прасковія Олексіївна відсмикнула руку, а з-під розпушених пір’їн визирнула… цікава котяча мордочка!!!! Одна, друга, третя… Незабаром на світ з гучними криками показалися всі чотири кошенята Марусі!!! Як на замовлення: чорне, біле, смугасте і мила трьохшерста кицюня, як дві краплі води схожа на покійну маму…
Тепер Прасковія Олексіївна щодня ходила в сарай, несучи відро з зерном для курки та миску з молоком для її чотирилапих “курчат”.
Незабаром Пеструха почала виводити на прогулянку свій непосидючий приплід. Розпушивши крила, вона грізно клохтала, захищаючи своїх дітей і наполегливо пропонуючи їм поклювати зерна чи з’їсти вельми смачного черв’ячка…
Але малюки лише перекидалися в траві, та носилися по двору, розпушивши крихітні хвостики-морквочки.
Настала зима. Усі чотири мамині кошенята перебралися у простору хату Прасковії Олексіївни. А Пеструсі… А Пеструсі довелось виділити просторе кошик під лавкою, бо досить підрослі кошенята погоджувалися спати лише під теплим маминим крильцем…
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.
Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....
That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.
When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...
That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.
That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...
On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection
**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...
On the Margins of Me-Time: Reflections on Personal Space and Self-Care
**On the Margins of Me-Time** Not long ago, an old mate came round for a cuppa, and we sat nattering...
Leave Her Here to Die in the Snow!” They Said, Abandoning the Old Woman. Little Did the Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back.
“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snow. The fools didnt realise the...
Leave Her Here to Die in the Snow!” They Cried, Abandoning Grandma. Little Did Those Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back Around.
“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snowdrift. The fools didnt realise the...
A Wealthy Woman Visits Her Son’s Grave and Finds a Weeping Waitress Cradling a Baby — The Shocking Truth That Altered Their Lives Forever
A Wealthy Lady Visits Her Sons Grave and Finds a Weary Waitress Holding a Baby What She Learned Changed Everything...