Сестра без докорів сумління вигнала мене на вулицю.

Моя сестра без зволікання виставила мене на вулицю.

Моя сестра Оксана завжди була для мене найважливішою людиною у світі. Після смерті наших батьків ми пообіцяли одна одній, що завжди будемо підтримувати і допомагати одна одній.

Коли мій син подорослішав, він переїхав до Києва, а я залишилася в Харкові. Потім мій чоловік і я розлучилися, і я втратила власне житло.

Саме тоді моя сестра дозволила мені оселитися в її квартирі, адже вона рідко бувала дома і найчастіше подорожувала за кордон.

Оскільки я працювала в компанії свого колишнього чоловіка, то залишилася не лише без житла, але й без роботи. Мені було важко: спершу я жила на заощадження, а згодом знайшла роботу помічницею по господарству. На той момент я вже більше двох років жила в Оксаниній оселі.

І ось настав день, коли сестра сказала мені, що я маю скоро залишити квартиру, бо вирішила її здавати в оренду і вже навіть домовилась про це з агентом.

Я не знала, що їй відповісти, і єдине, що змогла виповісти, це «Добре». У ту хвилину я так розхвилювалася, що навіть важко було дихати. Але довелося заспокоїтися і почати думати, що мені тепер робити, куди йти. Це була справжня проблема.

Коли Оксана зайшла до своєї квартири, вона щебетала щось про рахунки за комунальні, і про агента, з яким збиралася зустрітися. Не могла навіть зосередитися на її словах. Того ж вечора вона полетіла на Балкани на чотири місяці, була такою щасливою. Я завжди рада була бачити її в такому стані, але не цього разу.

Єдина думка крутилася в голові: де я знайду нове житло, адже оренда однокімнатної квартири в Харкові коштує чимало, а моя зарплата ледь покриває вартість сараю на околиці міста. Я почала розглядати різні варіанти, але не могла знайти нічого достойного уваги.

За місяць хтось подзвонив у двері.

Зайшла якась дівчина і сказала, що вона агент моєї сестри, а потім попросила мене негайно залишити квартиру, бо орендарі вже мали заселятися вночі. Я почала пояснювати їй, що не маю куди йти, але вона навіть не хотіла слухати. Я намагалася зателефонувати Оксані, але ми мали різницю в часі, і на Балканах була вже глибока ніч.

Я взяла свої речі і вийшла назовні. Ту ніч провела на дитячому майданчику. Вранці отримала смс від сестри: «Кохана, вибач, що все так закінчилося. Думаю, ти вже знайшла нове місце для життя».

Її повідомлення розірвало моє серце на тисячу шматочків. Як вона могла так вчинити зі мною? Це ж моя рідна сестра!

Я чудово розуміла, що їй потрібні гроші, але не могла збагнути, чому вона поставила мене перед фактом?

Було сумно, що гроші тепер важливіші за близьку родину. Мені вдалося орендувати маленьку кімнату в старому будинку на околиці міста. Згодом отримала кращу роботу і почала почуватися трохи легше.

Тепер я живу в своєму малесенькому куточку як мишка, намагаючись нікому не заважати, аби знову не втратити свою домівку.

Почувалася дуже погано через те, що Оксана ніколи не вибачилася за цей інцидент. Потім вона почала телефонувати і цікавитися, як у мене справи. Але уже немає для неї місця в моєму серці, і я кажу їй, що у мене все гаразд, як у всіх інших.

Ось лист, який ми отримали від читачки з Харкова. У цьому листі жінка не виказує злості на сестру, а лише заклик до піклування про тих, хто дорогий нашому серцю. Зрозуміло, що вона має образу, але якщо людину щиро попросити вибачення, вона може пробачити все.

Подумай про це, можливо, ти когось ненавмисно образив, і зараз саме час попросити цю людину про прощення.