Connect with us

З життя

Скандал: свекруха планує передати старі меблі синові і придбати нові для себе. “Моя мати ніколи б так не вчинила,” – заявила невістка.

Published

on

Свекруха хоче віддати старі меблі синові і купити нові для себе. “Моя мама ніколи б так не вчинила”, – сказала невістка.

– Я запропонувала синові забрати до нової квартири наші меблі – спальню і кухонні, – розповідає Ганна, шістдесят років. – У них там ще нічого немає, зовсім нічого! Сплять на надувному матраці. Кажу, візьми наші, а ми з батьком купимо нові. Але моїй невістці це не сподобалося! «Моя мама каже, що ніколи б так не вчинила. Навіть на думку б їй не спало купити собі нові і віддати мені свої старі речі!» – каже невістка.

Меблі Ганни зовсім не старі – все було куплено відносно недавно, якихось дванадцять років тому, в добрих меблевих салонах. Вона і її чоловік заможні люди і можуть собі дозволити все найкраще.

Але іноді це “найкраще” може зіграти проти них. Схоже, вони стомилися від старих меблів, зараз є стільки нових, оригінальних, очі розбігаються. Ганна з радістю придбала б зовсім нові, і є добра нагода.

Але змінювати старі меблі немає жодної потреби – все у відмінному стані. Високоякісні речі, спроектовані якщо не на століття, то на десятиліття. Ну, не викидати ж їх! Та й продавати – лише задарма.

Однак продаж завдає клопотів. Де фотографувати, як це все виставити, відповідати на дзвінки, пускати в дім чужих людей, які будуть на все заглядати – кому це потрібно…

Можливість віддати меблі молодій родині, щиро кажучи, радувала Ганну.

– Найголовніше, я роблю для них добру справу! – говорить обурена свекруха. – У них зовсім нічого немає. Порожні кімнати! Я дарую їм гарні речі задарма, а вони ще й роздратовані!

Свекруха дуже допомогла сину та його дружині з облаштуванням житла. Продала свою квартиру, використала всі свої заощадження. Молода пара зібрала всі гроші, які мала жінка. Вони вирішили одразу купити двокімнатну квартиру, щоб на багато років жити комфортно. Зараз є місце, і якщо навіть народиться дитина, цього буде достатньо.

Але грошей не вистачило, свекруха позичила у сестри двадцять тисяч на ремонт.

– Але нічого, це не так багато. Ми погасимо це з двох або трьох заробітних плат! – каже Ганна.

Вона з чоловіком не шкодували грошей – ще перед весіллям відкрито висловили думку, що сина виховали, тепер житимуть для себе. На всі підказки невістки на тему «а моя мама думає інакше» лише зводять плечі – «а ми лише попереджали. Що думає твоя мама – це не наша справа».

Ремонт у квартирі був дуже ощадливим і бюджетним – стіни пофарбували, постелили лінолеум на підлогу… На жаль, на меблі вже нічого не залишилося. Син відмовився приймати що-небудь від свекрухи – уже досить, вона багато допомагала. Десь знайшли кілька табуреток, столик, на підлозі кинутий надувний матрац. І так там живуть досі. Це не страшно, вони молоді, всі колись так починали.

Планували заощаджувати і поступово купувати меблі, але тоді Ганна запропонувала допомогу.

– У мене є вбудована кухня, але її можна розібрати і встановити у них так само! – каже Ганна. – Так чи інакше, це було б для них дешевшим, ніж покупка нової. Хоча деякі шафи не підійдуть, але мене це не хвилює! Завжди можна щось змінити. Я б їм ще й духовку та плиту віддала. Не знаю, коли вони отримають щось інше! А до спальні ще й гарний набір мебели. Його ж на новий життя вистачить, поки самі назбирають.

Засмучує реакція єдиної невістки Ганни на її ініціативу. Син задоволений і, здається, навіть щасливий, але Олена явно незадоволена, і Ганна відчуває, що в молодій сім’ї це обговорюється з обуренням.

– Невістці здається, що старшим людям не потрібні нові меблі, якщо старі ще стоять! – з обуренням говорить Ганна. – У її картині світу ми повинні купити їм нові меблі для квартири! Вони молоді, життя попереду…

Може, невістка має рацію? Свекрусі та свекру не дуже потрібні нові меблі. Якби вони не купили квартиру, то жили б зі своїми меблями і не збиралися б нічого змінювати найближчим часом.

А може, невістка нахабна, мала б дякувати і радіти?

Що ви думаєте?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 5 =

Також цікаво:

IT24 хвилини ago

Un padre, un garage e il silenzio del venticinque ottobre

A Bracciano, sulle rive del lago, c'è una villetta con le persiane verdi che Ettore Bastiani conosce a memoria: ci...

CZ25 хвилин ago

Vrátný z Vinohrad, který znal jeho poslední píseň nazpaměť

Jmenuju se Vojtěch Hrabal a šestnáct let jsem dělal vrátného v domě na Korunní ulici, kde ve čtvrtém patře bydlel...

BG1 годину ago

Лодката „Афродита“ и дванайсетте минути мълчание

Първото, което Богдана Христова забеляза в мен, беше обувките ми. Второто — че не си направих труд да ги обясня....

HE1 годину ago

המכתב שלא נשלח לרחוב הירקון

שלום, אמא. זאת אני. יעל כתבה את זה בשתיים ושבע עשרה בלילה, על המחברת הישנה שאמא השאירה במגירת המטבח ברחוב...

HU1 годину ago

A vak nagymama nem kapott vezetőkutyát — a vejem lett az, aki minden reggel bekötötte a cipőfűzőjét

Nehezen mondom ki, hogy ez most rólam szól. Harminckilenc éves vagyok, erdésztechnikusként dolgozom a Bükkben, és négy éve minden hajnalban...

LT1 годину ago

Rūpintojėlė iš Dzūkijos girininkijos

Girininkas Kazimieras Vaitkus tą rudenį vos spėjo apeiti savo valdas – Dzūkijos nacionalinio parko pakraštį, kur pušynas susilieja su pelkynu....

IT2 години ago

Ventiquattro ore a Bologna

La chiamata arrivò poco dopo le sette, mentre Hanna stava rammendando la cerniera della scatola dei colori di sua figlia....

CZ2 години ago

Prodejna potravin na křižovatce ulic Vinohradská a Korunní, Praha 3, zima 2026

Paní Hrubou jsem si vždycky uměla přesně odměřit, aniž bych se dívala na hodiny — přicházela pět minut po páté,...