Connect with us

З життя

Справжня сила чоловіка

Published

on

**Слід його серця**

Оксана та Михайло зустрічалися два роки. Мати Оксани уже почала хвилюватися, що донька марнує час, а шлюбу так і не буде. Сам Михайло запевняв, що поспішати нікуди — вони і так добре разом…

Минуло літо, з дерев обпали листя, вкривши тротуари золотим килимом, почалися дожчі. І одного сирого, пронизливого жовтневого дня Михайло раптом незграбно зробив Оксані пропозицію, подарувавши скромне тоненьке кільце.

Вона обхопила його за шию й прошепотіла на вухо: «Так», а потім наділа кільце на палець і радісно скрикнула: «Так!», піднімаючи руки до неба й підстрибуючи від щастя.

Наступного дня вони пішли до ЗАГСу й, нервуючи, подали заяву. Весілля призначили на середину грудня.

Оксані хотілося вільного, світлого весілля, щоб усі побачили, яка вона гарна в білій сукні. Але сперечатися з Михайлом не стала. Раптом відкладе на літо, а потім і передумає може. А вона його кохає й не переживе розставання.

У день весілля на дворі лютувала справжня завірюха. Вітер розвіяв старанно укладені коси. Білий піділ сукні роздувався, наче дзвін, і здавалося, що наступний порив вітру підхопить красуню-наречену й понесе далеко-далеко. На ґузику Михайло підхопив щасливу дружину й на руках донёс до машини. І ніщо — ні завірюха, ні розкуйовджене волосся — не змогли вкрасти радість закоханих.

Спочатку Оксана купалася в любові й теплі. Здавалося, так буде вічно. Бували й сварки, але вночі вони швидко мирилися, і почуття ставали ще міцнішими.

Через рік у щасливій родині народився Данило.

Хлопчик виріс спокійним і кмітливим на радість батькам. Михайло, як більшість чоловіків, рідко допомагав Оксані з сином: боявся підходити до малюка, а якщо і брав на руки, Данило негайно розчинявся в плачі, і Оксана одразу забирала його.

— Краще тобі йому й доглядати, у тебе це вправніше виходить. Ось підросте — тоді й футбол разом пограємо. А я поки зароблятиму, — говорив Михайло, але його зарплати ледве вистачало на трійкох.

Данило пішов у садочок, Оксана вийшла на роботу. Але грошей більше не стало, накопичити на перший внесок за квартиру не виходило. Почалися докори, подружжя сварилося, звинувачуючи одне одного у лишніх витратах. І миритися так легко, як раніше, вже не виходило.

— Усе, набридло. Працюєш, як віл, а грошей усе немає. Ти їх, чи що, їси? — роздратовано спитав одного разу Михайло.

— Сам їси, — буркнула Оксана. — Дивись, який живіт наростив.

— Тобі мій живіт не подобається? А ти теж, знаєш, змінилася. Одружився на метелику, а ти в гусеницю перетворилася.

Слово за слово — й вони розсварилися так, що аж пірПроходячи повз відкрите вікно, вона побачила, як Данило сміється разом із своєю нареченою, і в її серці заспокоїлося — життя дарувало їй ще одну любов, яку не треба було боятися втратити.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 2 =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

Справжній герой

Олександра з Миколою зустрічалися два роки. Мама Олександри вже почала хвилюватися, що донька марнує з ним час, до весілля справа...

З життя1 годину ago

Урок, який змінив все

Шкільний урок, або Марусенька Ромко Багряний йшов із їдальні. Він уже ступив на перший східцевий сходинок, коли почув під ними...

З життя2 години ago

Друга Шанс для Зміни

Стоячи у своєму вишуканому кабінеті, В’ячеслав відкинувся у зручному кріслі, з усмішкою споглядаючи шлях, який привів його сюди. Його ресторан,...

З життя2 години ago

Моя мама з особливого місця, а я завжди був близько до дідуся.

Моя мама родом з Вінниці, із села Гулівці, щоб бути точним. Я завжди був дуже прив’язаний до свого дідуся, батька...

З життя3 години ago

Незламна зв’язок дружби

Оксана закрила файл і надіслала його собі на робочу пошту. У понеділок у офісі відкриє, роздрукує, поставить печатку й здасть...

З життя3 години ago

Дядя Паша: Провідник у нове життя

Дядько Павло, або Життя триває… Віталій сидів за кухонним столом, нудно дивлячись у стіну перед собою. Нічого цікавого там не...

З життя4 години ago

А от же, моя мама мені повірила!

Тато вірив у мою історію. Це сталося минулого року на Великдень. Була ніч, близько восьмої, якраз у Чистий Четвер. Я...

З життя4 години ago

Серце, що належить лише тобі

Дрібний дощик бив по обличчю, заливаючи очі. Олена йшла, мріючи швидше опинитися вдома. В голові млость, думки розпливалися, як стара,...