З життя
Суд над власними дітьми: відстоюю квартиру заради свого щастя в золоті роки.
Вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім за це не соромно. Хоча мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе нормально. Дуже хочу провести цей останній етап свого життя для себе.
Часто так буває, що люди похилого віку починають жалкувати про пережите життя. Думають, як могли б його краще прожити, в якісь моменти вчинити інакше, щоб все склалося краще. Тому й застерігають своїх дітей не робити таких помилок.
Я вирішила, навпаки, зламати всі стереотипи. Житиму на старість років для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловікові та онукам. Одразу після школи одружилася. Потім у сім’ї з’явилися діти. І не було змоги приділити час собі. Весь час віддавала родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, мене, здається, ніхто й бачити не хоче поруч. Діти в моїй квартирі почуваються господарями. Мене, таке відчуття, вже “поховали”. Рідний син без мого дозволу поселив у ній онука з його дружиною. Моя думка давно вже не цікавить їх. Так от “дякують” за витрачені на них роки.
Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім за це не соромно. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям усе добре. І дуже хочу провести цей останній період свого життя для себе. Родина моя, звісно, образилася. Вони навіть почали судовий процес, але завдяки чоловікові мені вдалося повернути квартиру. Також виселила онука з дружиною з моєї власності. Замки на дверях я змінила, щоб знову відчувати спокій. Звісно, квартира залишиться після моєї смерті дітям. Але поки я жива, хочу насолодитися тим, чого так бракувало протягом життя. Адже багато дорогоцінного часу пішло намарне.
Мої подруги хоч і здивовані, але підтримують мене. У них не вистачає сміливості вчинити так само, тому що діти залишили на них правнуків, не переймаючись, чи важко їм це. Я шокована, що вони себе так не люблять. На мою думку, вони не поважають себе і свій час, який можна було б витратити на себе, хоча б на старості.
Можливо, я колись і пошкодую про це своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не хочу думати про когось ще.
We’re Planning to Celebrate the New Year at Your Cottage. ‘I’ve Come for the Keys,’ said My Brother-in-Law’s Sister.
Were thinking of spending NewYears at your cottage. Im here for the keys, my sisterinlaw said. Why bother going up...
You Can’t Be Serious, Kiera! You’re Thirty, Yet Living Like a Granny,” She Said, Plonking Herself Beside Her Daughter.
31October Its a cold night and Im sitting by the kitchen window, watching the faint glow of street lamps flicker...
They Stole My Clothes, Cowboy! Save Me!” pleaded the Apache Woman at the Lake!
Steal my clothes, cowboy! Save me! the desperate woman shrieked from the fogshrouded pond, her voice echoing like a broken...
The Handwriting of History
My morning began exactly as it always had for years. I, Andrew Sinclair, was already up a minute before the...
Mum, I Forgive You!
Mother, I forgive you, Lucy whispered. Margaret Ellis lay still. One quiet evening she called her daughter over. Lucy, my...
Whispers of the Past: Unveiling Old Letters
Old letters When the postman stopped climbing the stairs and began leaving the newspapers and envelopes in the hallway, MrsAnne...
I Invited Mum and Sister Over for New Year’s, – My Husband Announced on the Evening of December 30th. – Will You Be Able to Get Everything Ready?
I called my mother and my sister to our house for NewYears, my husband announced on the evening of the...
You Can’t Go On Like This, Ksyusha. You’re Thirty, Yet You Live Like an Old Woman,” She Said, Sitting Down Beside Her Daughter.
You cant keep living like that, Em. Youre thirty, yet you act like youre already eighty, her mother said, settling...