Connect with us

З життя

Суд над власними дітьми: відстоюю квартиру заради свого щастя в золоті роки.

Published

on

Вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім за це не соромно. Хоча мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе нормально. Дуже хочу провести цей останній етап свого життя для себе.

Часто так буває, що люди похилого віку починають жалкувати про пережите життя. Думають, як могли б його краще прожити, в якісь моменти вчинити інакше, щоб все склалося краще. Тому й застерігають своїх дітей не робити таких помилок.

Я вирішила, навпаки, зламати всі стереотипи. Житиму на старість років для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловікові та онукам. Одразу після школи одружилася. Потім у сім’ї з’явилися діти. І не було змоги приділити час собі. Весь час віддавала родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, мене, здається, ніхто й бачити не хоче поруч. Діти в моїй квартирі почуваються господарями. Мене, таке відчуття, вже “поховали”. Рідний син без мого дозволу поселив у ній онука з його дружиною. Моя думка давно вже не цікавить їх. Так от “дякують” за витрачені на них роки.

Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім за це не соромно. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям усе добре. І дуже хочу провести цей останній період свого життя для себе. Родина моя, звісно, образилася. Вони навіть почали судовий процес, але завдяки чоловікові мені вдалося повернути квартиру. Також виселила онука з дружиною з моєї власності. Замки на дверях я змінила, щоб знову відчувати спокій. Звісно, квартира залишиться після моєї смерті дітям. Але поки я жива, хочу насолодитися тим, чого так бракувало протягом життя. Адже багато дорогоцінного часу пішло намарне.

Мої подруги хоч і здивовані, але підтримують мене. У них не вистачає сміливості вчинити так само, тому що діти залишили на них правнуків, не переймаючись, чи важко їм це. Я шокована, що вони себе так не люблять. На мою думку, вони не поважають себе і свій час, який можна було б витратити на себе, хоча б на старості.

Можливо, я колись і пошкодую про це своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не хочу думати про когось ще.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 1 =

Також цікаво:

З життя3 години ago

No Seat for Me at My Mother-in-Law’s Milestone Birthday—I Walked Out Silently and Then Did Something That Changed My Life Forever

At my mother-in-laws anniversary party, there was no place for me. I turned around without a word and walked awayand...

З життя3 години ago

My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our Home Again

My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...

З життя11 години ago

– Well, look who decided to show up! – Exclaimed David Peterson. – You can just turn right back around! – Dad, what’s gotten into you?

“Look whos finally shown up!” bellowed Thomas Whitaker. “You can turn right back around!” “Father, whats gotten into you?” exclaimed...

З життя11 години ago

Get to the kitchen now!” the husband snapped at his wife. Little did he know how this would end.

“Get back to the kitchen!” the man barked at his wife. Little did he know how this would end. “Katie,...

З життя13 години ago

There Was No Seat for Me at My Mother-in-Law’s Anniversary Party – So I Walked Out Silently and Changed My Life Forever

**Diary Entry 4th June** I stood at the entrance of the banquet hall, clutching a bouquet of white roses, unable...

З життя24 години ago

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING I found a baby by the railway tracks and...

З життя24 години ago

How the Mother-in-Law Turns the Weekend into a Nightmare

**”How My Mother-in-Law Turns Weekends Into a Nightmare”** If someone had told me a year ago that my rare, precious...

З життя1 день ago

I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away

“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...