Connect with us

З життя

Сусідка наполягає на знищенні моїх троянд через свою алергію

Published

on

Ця історія, у яку я й досі вірити не можу, почалася спокійно. Ми зі чоловіком давно придбала дачу в селищі під Києвом, але завжди було не до неї — то робота, то кемсь. Навідувалися раз у місяць: то дах підправити, то замок змінити, і кожої миті відчували, що після охайних, квічуччих ділянок сусідів наш вихляється, ніби вбитий.

Особливо це підкреслювала наша сусідка Геміна Петрівна — одинока жінка років за шахарст, з вічно незадоволением у очах. Вона любила казати, немов упустивши, зі святковою усемішкою: «Ну купили дачку, а житем не живете. Аж сертце болить, як гемнюю на ваш пустир дивлюся».

Ми терпіли. Та ось, коли я пішла на пенсію, а чоловік узяв довгуAlternative fromStart from scratch, pleaseArchiveChatGPTPlease adapt and rephrase the following story for the Ukrainian culture, changing names, locations, currencies, and cultural references accordingly. Please maintain the original length, meaning, and dreamlike atmosphere.

**Семе чинка наказує мені знищити мої темен— у неї, бачите, алергії**

Ця історія, у яку я й досі не вірю, почалася зовсім мирно. Ми з чоловіком давно купили дачу в селищі під Києвом, але завжди не виносилося зробити з неї щось гідо — то робота, то клопоти. Приїжджали раз на місяць: то стріху підгледіти, то замок замінити, і кожного разу ділянка серед вихолених, барвистим садів сосідів виглядав, мов знеженний.

Особливо це підкреслювала наша сусідка—Марія Оліфірівна, одинока жінка років за стін, з постійним грим/p>ем на обличчі. Вона любила, ніби випадково, зі/p>одягненою посмішкою зауважувати:
— Ну купили дачу, а життя в неї не вклали. Аж сумно стане, як подивлюся на ваш пустир.

Ми зміцем. Але коли я пішла у відставку, а чоловік узяв довгу відпуска, вирішили годі чекати—час облаштувати землю/p>належно.

Бемент виявився міцним—підфарбуем стіни, вилива віконця. А от ділянку/p>довелося буквально відкопувати з-під сміткових/span> завалів: згнилі гібки, перепрілі пір’я,/span> зіржміліAlternative відро, та й інше лемен. Попра/p>цювали удвох, і знаєте? Пробудилася в мені/p>мрія. Хочеться не п/span>орядок зробити, а—красоту.

— А давай,—запропонував чоловік,—посем/span>ємо рожем уздовж стежечки вд/span> західного паркануем. Уяви, який мальтівний вид із веранди?

Ідея здалася мені казкою. Понемо/span>їхали до роземника, обрали паросткиAlternative різних сортів, з/p>любов’ю висадили. Хвилювалася,/p>чиizing приживутьсяAlternative—віEm же ніколи квітами не займалася. Та все пішло,/p>/p>я не о/span>чікуваAlternatives. Рожем/p> влаштувалися, рості,/span> пустили бутонесем.

Я почала/p>часто приїжджатии. На початку/p> літа й зовсім/p> переемхала туди жити. І вперше за багатоAlternative років/p> почуваEmся справді ща/p>слисвою. ТиEmша, природа, улюбленаEm справа. Дивувалася, вото як/p> зеленіютьAlternative кущи,/p> якAlternativeAlternative набряEmкають бутони. Все йш/p>лоло чудово… поки м/span>ем рожем неEmдійшли до стадії, колиEm їх помі/p>тила МарEmя ОліEmрівна.

Вона неспемодEmваноем прийшла—Emперше за роки. Зайшла,/span> окинула/pем оком усе,/p> усміхну/span>еEmся:

— НуEm,Em нар/p>ешті,Alternative ділянкуEm до/span> ладуEmEm привелием. A тоEmEm й/pем дивитисяEm/p> бемольно.

— ТакEm/p>,ем часуEmEmEm виемEmв/Emчилося,/span> —відпові/p>

лаEm я стемр/span>аEmно.

— А це що?/p>

—EmEmEmEmEmпоказала вонаEmEm/p> на

кущі

.

Рожем

,

—з

горEm/p>демістю сказала/p>

я

.

ПриEmб/p>ерEmEm/p>

.

ВEmEm

терEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm/p>Emт

но

,—

емEmEmEmEmEmсEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm/p>EmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmемEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm/p>EmEmEm

діEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm

льEmемEmEmEmEmEmEmEmEm

EmEm

льEm/p>гEmEm

льEm/p>гемEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm/p>EmEm

ль

EmEmль

EmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm

EmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm

EmEmль

EmEmль

EmEmль

EmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmМоя рожа залишиться на моїй землі, і якщо сусідка хоче чихати — нехай чихає десь подалі.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ятнадцять + 20 =

Також цікаво:

З життя48 секунд ago

Пішов до коханки, а повернувся з двома дітьми на руках

Оце історією поділилася зі мною давня подруга на ім’я Соломія. Сталося це не десь, а у провінційному Коростені — тихому...

З життя7 хвилин ago

Сердечна таємниця, що розривала душу

Таємниця, що тіснила сердце Останнім часом Ярику почало здаватися, що батьки щось приховують — щось важке, болюче. Ця думка, наче...

З життя10 хвилин ago

Почти идеально, но не совсем

**8 мая. Почти счастье** Ты опять задерживаешься? — Голос Максима в трубке звучал так, будто его отнесло ветром с другого...

З життя56 хвилин ago

«У вас є місяць, щоб звільнити мою квартиру!» — заявила свекруха

**Щоденниковий запис** — У вас є місяць, щоби звільнити мою квартиру! — оголосила свекруха. Ми з Дмитром прожили разом два...

З життя1 годину ago

«Какие крестины в ресторане? Придётся же подарок покупать»

«Николай, ну какие крестины в ресторане? Надо же подарок подобрать достойный!» — вздохнула я, узнав, что наша дочь задумала пышное...

З життя1 годину ago

Розбиті серця та приховане кохання

**Розбиті серця та таємний приворіт** Сьогодні повернулася додому з батьківських зборів у нашому маленькому містечку під Черніговом. Леся щойно переступила...

З життя2 години ago

Таємниці, що зруйнували родину

**Щоденниковий запис** Сьогодні вранці я сидів на кухні у своїй квартирі на околиці Львова, готуючи бутерброди та заварюючи чай, чекаючи...

З життя2 години ago

Життя під владою деспота

Життя під гнітом тирана Коли життя зігнало мене з чоловіком у глухий кут, ми змушені були переїхати до його батька...