Свекруха була вражена і мало не вдавилася бутербродом.

Свекруха аж задавилася бутербродом від несподіванки.

— Мама приїжджає в суботу! — радісно вигукнув Олег.

Але Стефі це не принесло радості. Вона вже передчувала чергові докори і насмішки. Їй відразу згадалася та неприємна історія з її днем народження, коли Ірина Віталіївна зуміла зіпсувати свято.

Гості вже зібралися, і реакція свекрухи не забарилася.

— Стефа, як ти взагалі пекла цей торт? Коржі не пропеклися, а крем… Хіба не відчуваєш, що він занадто солодкий?

— А на мою думку, все дуже смачно, — спробувала заступитися за Стефу тітка Олега, її рідна сестра.

Але свекруха не заспокоювалася.

— Ти просто підлещуєшся чи не хочеш псувати настрій на день народження. Але вибачте, я завжди звикла говорити правду.

Ображена Стефа пішла на балкон покурити.

Спочатку чоловік був категорично проти того, щоб його дружина курила. Але з часом змирився, вирішивши, що це її справа.

Сам Олег не курив, і свекруха теж. Проте вона завжди знаходила привід докорити Стефу за цю шкідливу звичку.

— Ти знову за своє? Обіцяла ж кинути! — обурилася Ірина Віталіївна, умисно сказавши це так, щоб усі гості почули.

«Відмінно! Навіть на своєму дні народження я не можу спокійно покурити», — подумала Стефа.

Вона зробила затяжку і спокійно відповіла:

— Особисто вам, Ірина Віталіївна, я нічого не обіцяла. І взагалі, курити чи ні — це моя справа.

— Але мені не подобається запах! — обурилася свекруха, махаючи руками, немов розганяла дим.

— Ну так ідіть на свіже повітря. Там точно нічим не пахне, — спокійно відповіла Стефа.

Свекруха влаштувала такий скандал, що гості почали розходитися один за одним. Вона звинувачувала невістку в тому, що та, користуючись своїм «днем недоторканності», нібито виганяє з квартири власного сина.

Одним словом, свято було зіпсоване, хоча починалося все так добре…

Цей день народження Стефа запам’ятала на все життя. І ось тепер вона дізналася, що свекруха вирішила приїхати до них.

— Стефочко, я розумію, що ви з мамою не дуже ладите, — почав Олег.

— І тому ти дозволив їй пожити у нас?

— У мене не було вибору. Крім того, це ненадовго.

Стефа пильно глянула на Олега.

— Почекай, я не ослухалася? Вона що, не на один день приїжджає?

— Ні, — винувато промовив він.

— На скільки?

— Максимум на місяць…

Стефа була обурена. Виявляється, його мати вирішила пройти курси підвищення кваліфікації, щоб не втрачати конкурентоспроможності з віком. Спочатку навчання планувалося в онлайн-форматі, але в останній момент виявилося, що будуть і очні заняття. Присутність на них обов’язкова.

Стефа навіть запропонувала зняти квартиру для свекрухи за їхній рахунок, але Олег сказав, що вона не погодиться жити на зйомному житлі. У підсумку вибору не було: довелося поселити її в їхній квартирі й виділити найбільшу кімнату.

— Я хочу, щоб ви віддали мені своє ліжко, — заявила свекруха відразу по прибуттю.

«А не занадто жирно?» — подумала Стефа, але вголос цього не сказала.

— А що не так з диваном, мамо? — спитав Олег.

Ірина Віталіївна докірливо подивилася на сина і промовила:

— На ньому у мене буде боліти спина. Тому давайте, робіть перестановку і міняйте диван з ліжком місцями.

Свекруха, здавалося, приїхала в гості, але поводилася як повноправна господиня. Це дратувало Стефу.

— А ти що на мене вовком дивишся? — спитала свекруха, дивлячись на неї.

— Вам здалося. Мені працювати пора, — відповіла Стефа і пішла в кімнату, зарившись у ноутбук, аби не бачити того, що відбувається.

Вона давно працювала віддалено, але зараз різко захотіла повернутися в офіс.

— Геннадію Петровичу, не заперечуєте, якщо я попрацюю з офісу місяць? — запитала вона у начальника.

— Щиро кажучи, здивований. Зазвичай співробітники рвуться на віддалену роботу, а ти навпаки, — засміявся він. — Звісно, можеш. Але цікаво, що змусило тебе повернутися в офіс? Ти ж раніше спокійно обходилася без колективу.

Стефа не хотіла розповідати начальнику про сімейні проблеми, тому швидко придумала відповідь:

— Сусіди роблять ремонт, цілими днями свердлять. Неможливо зосередитися.

— Розумію. А чому тільки на місяць? Може, вони й довше свердлити будуть?

— Далі буде видно, — ухильно відповіла Стефа, хоча в голові крутилася думка, що свекруха, можливо, затримається довше, ніж на місяць. Адже житло безкоштовне, комунальні менші, і продукти вона майже не купує. Зараз курси, а потім ще щось знайде.

Ввечері Стефа повернулася додому, бажаючи розслабитися у ванній, але свекруха завадила їй.

— Ти куди зібралася? — спитала вона.

— Дивне запитання. Митися, звичайно, — відповіла Стефа, показуючи рушник.

— А як же вечеря?

— Голубці в холодильнику. Дайте пройти.

— Я їх викинула. Вони були вчорашні, — заявила свекруха.

— Як це викинули? Я їх дві години готувала! — обурилася Стефа.

— Ми звикли їсти тільки свіжоприготовану їжу. Готуй щодня, але невеликими порціями.

Це остаточно розлютило Стефу.

— Знаєте що, я не збираюся стояти біля плити кожен день. Хочете, готуйте самі. Я вам кухню поступлюся.

— Не можу. Я ж у гостях, — заявила свекруха.

— Тоді їжте те, що є, або готуйте самі, — різко відповіла Стефа і, протиснувшись між свекрухою і дверним косяком, вирушила у ванну.

Вона чула, як свекруха скаржилася Олегу на нерозсудливу дружину, але знала, що він прекрасно розуміє характер своєї матері.

— Чому ти ніколи за мене не заступаєшся? — спитала Стефа після чергової розмови Олега з матір’ю.

Олег винувато глянув на дружину.

— Вибач, Стефа, я не хочу з нею сваритися. Ти ж знаєш, яка вона. Почнеш сперечатися — вона не зупиниться.

Це виглядало як дешевий відмаз. Але Стефа була впевнена, що її різка відповідь свекрусі вирішить проблему. Проте на цьому справа не закінчилася.

Коли Стефа вийшла покурити на балкон, Ірина Віталіївна почала скаржитися сину на запах.

— Як можна терпіти курящу дружину? У тебе не виникає відчуття, що цілуєшся з попільничкою?

— Мам, це особистий вибір Стефи, — спробував захистити дружину Олег.

— Ну так, а насолоджуватися цим ароматом повинні всі ми. Нехай йде курити на вулицю.

— З сьомого поверху? — здивувався Олег.

— Так, а що в цьому такого? У під’їзді ж курити не можна.

Стефа була в люті від постійних докорів свекрухи. І ось їй спала на думку геніальна ідея.

У неділю зранку пролунав дзвінок у двері.

— Таїсіє Кирилівно! Яка несподіванка! Чому з валізою? — здивувався Олег, побачивши тещу на порозі.

— Привіт, Олеже. Я теж вирішила пройти навчання і пожити у вас. Ірина Віталіївна, вітаю вас.

Свекруха аж подавилася бутербродом. Вона явно не очікувала такого повороту подій.

— Що такого? У вас трикімнатна квартира. Місця вистачить усім, правда, доню?

— Звичайно, мамо. Проходьте.

Свекруха зберегла вигляд, ніби все в порядку, але почала збирати речі. Вона заявила, що при такому розкладі жити тут не має наміру, і вже за годину поїхала, домовившись завершити курси онлайн.

Теща ж не збиралася залишатися. Вона цінувала особистий простір і просто вирішила допомогти доньці позбутися свекрухи.