Connect with us

З життя

Свекруха грає з дитиною — іде щаслива, а я залишаюсь з усіма турботами…

Published

on

Свекруха приходить, пограється з дитиною — і йде задоволена. А я — готуй, прибирай, посміхайся…

Коли я прочитала статтю під назвою «Я не хочу сидіти з онуками по вихідних», то подумала: та це ж про моє життя. Тема виявилася болюче знайомою — особливо для тих, хто опинився у ролі «господині дому з малечею та свекрухою під боком».

Моєму синові ще немає року. У нього є одна бабуся — мама мого чоловіка, Ольга Іванівна. Театральна актриса на пенсії, але з артистизмом і драмою в голосі й досі. При кожній нагоді вона каже, як сильно любить свого онука. «Я завжди поруч, завжди готова допомогти!» — звучить гарно, але реальність… зовсім інша.

Після виходу на пенсію у неї з’явилося багато вільного часу і нічим не зайнятих днів. Ось вона й приходить. Не щоб допомогти, не щоб замінити мене на годину-дві — а «у гості». Причому завжди у вихідні, коли чоловік вдома. Вона любить, щоб «усі були в зборі». Іноді приводить із собою тестя, але він людина окрема, живе своїм життям, навіть сплять вони у різних кімнатах.

І от уявіть: малеча ревить, зубки ріжуться, живіт болить, я вся на нервах, не спала вже другу ніч, виглядаю, як тінь. А мені кажуть: «Допомога їде!» — і цією «допомогою» виявляється вишукана Ольга Іванівна з іграшками та пакетиком пастили. Сідає у улюблене крісло, бере онука на руки, фотографується, цілує, сміється. Усе б нічого, але при цьому я маю бути не просто гостинною господинею — я маю зустрічати її з гарячим, чистим, ідеальним домом.

Спочатку я мила підлогу перед її приїздом, готувала торт, борщ, салат. Потім зрозуміла: не витримую. Стала перекладати частину на чоловіка. А він, бідний, після робочого тижня мріє лише про спокій. Але «мама їде» — і все. Кидай відпочинок, натирай ванну, витирай пил, витирай дитині ніс.

Свекруха жодного разу не прийшла, щоб просто сказати: «Відпочинь, я посиджу з малим, іди полежи». Ні. Вона приходить розважитися. Погралася — і пішла. Якщо їй стало нудно — бере сумку й виходить. Іноді навіть півгодини не просидить. А в мене залишається гора посуду, втомлена дитина і жодного полегшення. Зате сусіди потім хвалять: «Оце бабуся! Завжди поруч, така турботлива». Та-так… поруч — але не з тим, з ким треба.

Мені радили: «Не готуй. Не прибирай. Нехай бачить, як є». Але ви самі спробуйте — коли вона дивиться осудливо на кожну порошинку, на немиті ложки. Чоловік теж питає: «Ну що, не можна маму раз на тиждень прийняти?»

А я почуваюся винною. Ніби я егоїстка. Ніби я не хочу, щоб у моєї дитини була бабуся. Та хіба це допомога? Це демонстрація любові — на показ. Синок, онучек, родина! А потім — додому, до серіалів. Я залишаюся з брудними тарілками, безсонними ночами й вигорілими нервами.

Справжня допомога — це коли бабуся забирає онука до себе. Коли справді звільняє тобі вихідний. А не влаштовує виставу на твоїй кухні. Так, вона не зобов’язана. Але й я — не покоївка, щоб організовувати прийом щонеділі опівдні. Я — мати. Втомлена, невиспана й уже ледве стою на ногах. І поки всі навколо твердять, яка вона чудова бабуся, я просто мрію про те, щоб хоч один вихідний ніхто не дзвонив у двері з коробкою цукерок і фразою: «Ну, як тут у вас?»

Мораль проста: іноді між словами про допомогу і справжньою підтримкою — ціла пропасть. І варто не боятися говорити про свої кордони, навіть якщо це викличе невдоволення. Бо без справжньої відпочинку немає справжнього щастя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × 2 =

Також цікаво:

З життя13 хвилин ago

From Beggar to Miracle: The Transformation of a Single Day

Oh, youll love this oneits about a girl named Emily and this bloke everyone used to dismiss as just a...

З життя18 хвилин ago

He’s Not My Little One

**He Is Not My Child** “He is not my son,” the millionaire declared coldly, his voice echoing through the marble...

З життя8 години ago

He’s Not My Little Rascal

**Hes Not My Child** Hes not my son, the millionaire stated coldly, his voice echoing through the marble foyer. Pack...

З життя8 години ago

I Found Nothing but a Note When I Arrived to Pick Up My Wife and Our Newborn Twin Babies

When John arrived at the maternity ward that day, his heart raced with excitement. He clutched a bunch of balloons...

З життя10 години ago

I Found Only a Note Upon Arriving to Pick Up My Wife and the Newborn Twins

**Diary Entry 15th October** I arrived at the maternity ward that day, heart pounding with excitement. In my hands, I...

З життя1 день ago

Stepfather

**Stepfather** Because youve got no business hanging around a young girl like that! snapped James. Excuse me? Youve completely messed...

З життя1 день ago

Returned Home—No Husband, No Trace of Him or His Belongings in Sight

She came home to find no husband and none of his belongings. “Whats with that look?” Zoe smirked. “Stan just...

З життя1 день ago

Back Home—No Husband, No Trace of Him Left

**Diary Entry** I came home to find neither my husband nor any of his things. Why are you looking at...