Connect with us

З життя

Свекруха і чоловік намагалися викинути мене з дитиною на вулицю.

Published

on

Моя свекруха і мій чоловік намагалися вигнати мене й мою дитину на вулицю.

Після трьох років спільного життя ми з чоловіком вирішили одружитися, але через рік він почав поводитися дивно, а потім перестав ночувати вдома.

Я швидко збагнула, що в нього інша жінка, проте попри все прагнула зберегти нашу родину.

Свекруха, яка спочатку підтримувала мене, у змові з чоловіком почала пропонувати розлучитися, і я зрозуміла, що мушу терміново залишити квартиру.

Збереження збільшувалися з кожним днем, але навіть за ці гроші я не могла придбати дім, навіть у найменшому містечку. Мені не було куди повертатися, тож я стояла на своєму з усіх сил. Свекруха зрозуміла, що я вперта, і почала тиснути.

Слова свекрухи:

– Ти гарна дівчина, – сказала вона мені невпевненим голосом. – Забери свої речі, дитину і піди. У мого сина інша жінка, з якою він житиме у цій квартирі.

Після таких розмов у мене волосся ставало дибки. Незабаром моя улюблена внучка і невістка були змушені поступитися місцем коханці і поїхати до матері.

Потім почався справжній кошмар – у нашій квартирі перерізали дроти, і ми з дитиною залишилися без світла. Холодильник, пральна машина і вся побутова техніка були таємно викрадені. Щоразу, коли я забирала дитину з дитсадка, з жахом поверталася додому, бо не знала, яку “сюрприз” мене там чекає.

Дійшло до того, що у дитини почали забирати подарунки. Моя донька залишилась без телевізора у своїй кімнаті і DVD-програвача, який отримала на день народження. Дочка плакала, а я не знала, як їй пояснити, чому дорослі так вчиняють. З того часу вона дивилася мультики у моїй кімнаті.

Мене загнали в глухий кут – Свекруха забрала всю постіль, залишивши мені та дочці тільки старі наволочки.

Навіть килимки і стільці зникли, не кажучи вже про м’які меблі. І тоді моє терпіння вичерпалося. Один знайомий порадив мені звернутися до адвоката, який майже безкоштовно провів увесь процес розлучення.

На суді мій чоловік вилив на мене стільки бруду, що я не змогу позбутися його до кінця життя. Але закон був на моєму боці. Ми обмінялися квартирами, і мій чоловік неохоче почав платити аліменти на дитину.

Після такого подружнього життя мої нерви остаточно зруйнувалися. Із усіма родичами чоловіка я повністю розірвала стосунки. Навіть не наважуюся мріяти про новий шлюб, гіркий досвід навчив мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 + дев'ять =

Також цікаво:

З життя7 години ago

Caught My Sister-in-Law Trying on My Clothes Without Permission

I caught my sisterinlaw, Iona, fumbling through my clothes without asking. Sam, please, can we keep the nightstays to a...

З життя8 години ago

Don’t Judge Me Harshly

Dear Diary, The thought of the NewYear holidays had me buzzing with anticipation. Id booked a short trip to Aviemore,...

З життя9 години ago

You Brought Her to Us Yourself

You brought her into our lives yourself, Emily whispered, her voice trembling like a violin string about to snap. Mark,...

З життя10 години ago

Listen to Your Inner Voice

Listen to yourself, Emily heard herself say. Emily, we agreed. Granddads waiting, Helen called from the doorway, clutching a bag...

З життя11 години ago

My Brother Called Me Yesterday and Asked Me to Transfer My Share of the Country House to Him, Arguing That He Had Been Caring for Our Father for the Past Three Years

My brother rang me yesterday asking me to hand over my share of the family farm to him. His sole...

З життя12 години ago

I Married a Struggling Bloke, and My Entire Family Laughed at Me!

7March I married a man who had almost nothing. My whole family laughed at me. Seven years ago I said...

З життя12 години ago

I’ve Become a Surrogate Twice: Now My Children and I Have Everything We Need for a Good Life

I became a surrogate twice, and now my kids and I have everything we need to live comfortably. I had...

З життя13 години ago

My Daughter-in-Law Was Furious When I Told Her It’s Our Family Tradition to Name a Child After Their Grandfather.

My daughterinlaw, Ethel, flared up the moment I reminded her that, in our family, its customary to name a boy...