Свекруха хоче віддати старі меблі синові та купити нові для себе. “Моя мама ніколи б так не вчинила”, – сказала невістка.

Свекруха хоче віддати старі меблі сину та купити нові для себе. “Моя мати ніколи б так не зробила”, – сказала невістка.

– Я запропонувала сину забрати до нової квартири наші меблі – спальні та кухонні, – розповідає Ганна, шістдесяти років. – У них там ще нічого немає, зовсім нічого! Сплять на надувному матраці. Кажу, візьміть наші, а ми з батьком купимо нові. А моїй невістці це не сподобалось! «Моя мама каже, що ніколи б так не зробила. Навіть на думку не спало б їй купити нові, а мені віддати старі речі!» – каже невістка.

Меблі Ганни – не старі речі, їх купили відносно недавно, десь дванадцять років тому, у хороших меблевих салонах. Вони з чоловіком дуже заможні люди і можуть дозволити собі все найкраще.

Проте, іноді ця “найкращість” грає проти них. Виглядає так, що вони просто втомилися від своїх меблів, адже зараз стільки нового, оригінального, що очі розбігаються. Ганна охоче придбала б нові і зараз для цього є хороша нагода.

Але змінювати старі меблі немає ніякої причини – все в прекрасному стані. Якісні речі, розраховані, якщо не на століття, то на десятки років. Звісно, не викине їх! Продасть – хоч і за копійки.

Та продаж – клопітка справа. Фотографії, кудись це все викладати, відповідати на дзвінки, впускати до дому чужих людей, які всюди заглядатимуть – кому це все треба…

Можливість віддати меблі молодій парі насправді радувала Ганну.

– По-перше, я роблю добру справу для них! – обурюється свекруха. – У них зовсім нічого немає. Порожні кімнати! Даю їм добрі речі задаром, а вони ще й обурюються!

Свекруха дуже допомогла сину та його дружині в облаштуванні квартири. Продала свою квартиру, витратила заощадження. Молода пара зібрала кожну копійку, що жінка мала. Вирішили одразу купити двокімнатну, щоб жити в комфорті довгі роки. Тепер місця вистачає, навіть якщо народиться дитина.

Однак грошей не вистачило, свекруха позичила у сестри двадцять тисяч гривень на ремонт.

– Але нічого, це не багато. З двох чи трьох зарплат віддамо! – каже Ганна.

Вона і її чоловік не економили на витратах – перед весіллям публічно заявили, що їхній син уже вихований і тепер житимуть для себе. На всі натяки невістки про те, що «моя мама вважає інакше», просто знизують плечима – «а ми лише попереджали. Що вважає твоя мама – нам байдуже».

Ремонт у квартирі був дуже економним і бюджетним – пофарбували стіни, постелили килими на підлогу… На жаль, на меблі вже нічого не залишилось. Син відмовився брати щось від свекрухи – вже досить, вона і так багато допомогла. Знайшла десь кілька табуреток, столик, на підлозі кинувся надувний матрац. І так живуть донині. Це не страшно, вони молоді, всі колись так починали.

Планували заощаджувати і поступово купувати меблі, та тут Ганна запропонувала допомогу.

– Кухня в мене вбудована, але можна її розібрати і встановити в них так само! – каже Ганна. – У будь-якому випадку, це буде для них дешевше, ніж купувати нову. Ну, деякі шафи не підійдуть, але я не забиваю собі голову! Завжди є, що змінити. Їм би подарувала і витяжку, і плиту. Не знаю, коли вони ще щось матимуть! Та й спальний гарнітур віддаю гарний. Він як новий! Поки на власний назбирають, це ж все життя мине.

Реакція єдиної невістки Ганни на її ініціативу бентежить. Син задоволений та здається навіть щасливим, але Оксана явно незадоволена, і Ганна відчуває, що в молодій родині серйозні дискусії на цю тему.

– Невістці здається, що старшим людям не потрібні нові меблі, якщо старі ще стоять! – гнівно каже Ганна. – У її уявленні світу, ми повинні купити їм нові меблі для квартири! Вони молоді, все життя попереду…

Може, невістка має рацію? Свекруха і свекор справді не дуже потребують нових меблів. Якби вони не купили квартири, жили б зі своїми меблями і речами, і не скоро б почали щось змінювати вдома.

А може невістка нахабна, мала би дякувати і радіти?

Як думаєте?