Connect with us

З життя

Свекруха та чоловік намагалися виставити мене з дитиною на вулицю.

Published

on

Моя свекруха і мій чоловік намагалися вигнати мене і мою дитину на вулицю.

Після трьох років спільного життя ми з чоловіком вирішили одружитися, але через рік мій чоловік почав дивно себе поводити, а потім перестав ночувати вдома.

Швидко зрозуміла, що це через іншу жінку, але, незважаючи на це, я старалася щосили зберегти сім’ю.

Свекруха, яка спочатку була на моєму боці, у змові з моїм чоловіком почала пропонувати мені розлучення, я зрозуміла, що мусила терміново покинути квартиру.

Збереження зростали з дня на день, але за такі гроші я не могла купити будинок навіть у найменшому місті. Мені нікуди було йти, тому я захищалася як могла. Свекруха побачила, що я наполеглива людина, і почала тиснути.

Слова свекрухи:

– Ти добра дівчина, – сказала мені нерішучим голосом. – Бери свої речі, дитину і йди. У мого сина є інша жінка, з якою він буде жити в цій квартирі.

Після таких розмов волосся ставало дибки. Незабаром її улюблена внучка і невістка мали поступитися місцем коханці і переїхати до матері.

Потім почався справжній жах – перерізали проводи в нашій квартирі, і ми сиділи з дитиною без світла. Холодильник, пральна машина і вся побутова техніка були таємно викрадені. Щоразу, коли я забирала дитину із садочка, з острахом підходила до квартири, бо не знала, яка «сюрприз» може мене там чекати.

Дійшло до того, що почали забирати у дитини подарунки. Моя донька залишилася без телевізора у своїй кімнаті і DVD-програвача, який отримала на день народження. Дитина плакала, а я не могла їй пояснити, чому дорослі так чинять. Відтоді вона дивилась мультфільми у моїй кімнаті.

Я опинилася в глухому куті – свекруха забрала всю постільну білизну, залишивши мене і мою доньку лише зі старими наволочками.

Навіть килимки та стільці прибрали, не кажучи вже про м’які меблі. Тоді моя терпеливість скінчилася. Знайомий порадив мені зв’язатися з адвокатом, який майже безкоштовно провів весь процес мого розлучення.

На суді мій чоловік облив мене таким брудом, що до кінця життя його не змити. Але закон був на моєму боці. Ми обмінялися квартирами, і мій чоловік неохоче почав платити аліменти на дитину.

Після такого сімейного життя мої нерви остаточно зруйновані. Я повністю припинила стосунки з усіма родичами мого чоловіка. Не смію навіть мріяти про новий шлюб, вже навчилася на гіркому досвіді.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 4 =

Також цікаво:

З життя25 хвилин ago

Забута у вогні минулого: моя історія самотності

Ой, дитино моя, присядь біля мене, бо хочу розповісти тобі давню історію не звичайну, а таку, що болить, наче ножем...

З життя25 хвилин ago

Щастя, знайдене у любові: історія, сильніша за зраду

Як Оленка з Марійкою щастя знаходили: казка про кохання, міцніше за зраду Ой, діти, підіть ближче, розповім вам історію, що...

З життя54 хвилини ago

Я заснула на плечі незнайомця в літаку… і те, що він зробив потім, назавжди перевернуло моє життя.

Я заснула на плечі чужої людини у літаку і його вчинок змінив мою долю назавжди.Мені здавалося, що це один із...

З життя54 хвилини ago

Хлопчик закричав, що в труні лежить не його мати: спершу всі вважали, що це від горя, поки не відкрили труну

Той день був затягнутий сірою млою, ніби сама природа шанувала жалобі. Люди в чорному поволі збиралися у церкві, пошепки ділячись...

З життя1 годину ago

Тиша, що нагадує про гуле життя: як дрібниці руйнують родини

Ой, онучі мої, слухайте бабусю Хоча й кажуть, що в будинку для літніх тихо, але для мене ця тиша нагадує,...

З життя1 годину ago

Старість і самотність: історія маленького дива

Колись, діточки, у нашому старому будинку на вулиці Шевченка жила одна бабуся з квартири під номером пять. Її мало хто...

З життя2 години ago

Втрачене не повернеш: історія справжнього щастя

Сьогодні вночі сиділа біля вікна, дивилась на зоряне небо й згадала історію, яку колись чула від бабусі. Слова, мов намисто,...

З життя2 години ago

Як доля виносить з рідного гнізда

Ой, діточки мої послухайте, як буває, коли доля виносить тебе з рідного дому не за власним бажанням, а від безнадії....