Connect with us

З життя

Свекруха вирішила переїхати до мене, а своє житло віддати доньці.

Published

on

Свекруха вирішила оселитися у моїй квартирі, а свою віддати дочці.

Мій чоловік зростав і виховувався у великій родині. Свекруха народжувала дітей, поки не з’явилася на світ донька. Незвичайна стратегія, але це не нам судити.

Коли я вийшла заміж, думала, що мені пощастило. Віктор здавався відповідальним, хоробрим і сильним. Він знав, що таке родина, але не міг відірватися від матері й сестри. Якщо свекруха особливо не турбувалася про своїх синів, то добробут доньки завжди був для неї на першому місці.

Лєні було 10 років, коли ми познайомилися. Спочатку вона мені не заважала, але через п’ять років ситуація погіршилася. Вона не хотіла вчитися, мала підозрілих друзів, і мій чоловік змушений був допомагати в її вихованні. Свекруха могла зателефонувати посеред ночі та викликати його на допомогу.

Я сподівалася, що Лєна подорослішає, вийде заміж і все налагодиться. Та ні! Коли Лєна завела собі хлопця, свекруха попросила братів скинутись на організацію весілля, бо у неї не було грошей. Наречений Лєни не походив з заможної родини, тому молодята змушені були жити зі свекрухою.

Проте вона зрозуміла, що їм важко уживатися разом. І придумала чудове рішення – переїхати до нас, а доньці віддати свою квартиру. Хоча я купила нерухомість на свої важко зароблені гроші, а мій чоловік навіть копійчини не дав. Найцікавіше, що він теж задоволений цим вирішенням. Каже, що мама зніме з нас частину домашніх обов’язків.

У нас трикімнатна квартира, але я не хочу відмовлятися від комфорту і ділити життєвий простір з кимось. Свекруха впевнена, що ми зобов’язані надати їй притулок, адже мій чоловік – найстарший син, який повинен дбати про благо батьків.

Я кохаю чоловіка і не розглядаю можливості розлучення. Але як з ним поговорити? Як пояснити, що життя з мамою – це пекло? Можливо, у вас є якісь поради?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − 6 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before

I woke at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my mouth...

З життя3 хвилини ago

When Anna Pulled the Cord…

When Emily tugged the string tied around the sack, the fabric loosened slowly, rustling softly. For a moment, it seemed...

З життя3 години ago

**”I See You, Don’t Hide. What Are You Doing in Our Stairwell?” – The Cat Gave a Guilty Look While Silently Shaking Its Frost-Clumped Paws by the Puddle of Melted Ice from Its Fur.**

“I see you, don’t hide. What are you doing in our stairwell?” The cat looked up guiltily, silently shuffling its...

З життя3 години ago

Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before

I woke slumped at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my...

З життя9 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.

**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...

З життя9 години ago

The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet

A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...

З життя17 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.

Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....

З життя17 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.

When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...