Connect with us

Storie di vita

Свекруха з трьома дітьми: старший з них — мій чоловік.

Published

on

У моєї свекрухи троє дітей. Старший з них мій чоловік. У родині Ярослав завжди стояв осібно. Причина проста: свекруха народила його «в дівчатах». Його молодші сестра і брат з’явилися вже в законному шлюбі.

Свекруха зуміла з трирічною дитиною ошлюбитись із досить забезпеченим чоловіком. Вітчим чоловіка одним з перших почав свою справу, відкрив якийсь кооператив ще наприкінці 80-х. Благополучно пережив 90-ті, не збанкрутував у 2000-х.

Дітей на своїх і чужого вітчим Ярослава ніколи не ділив. Поровну купував одяг, іграшки, однаково і ременя міг всипати, якщо було за що. А ось свекруха потомство розділяла:

— І навіщо я тебе народила, — частенько казала синові, — всю сімейну картину псуєш. Усі в нас світленькі, а ти весь у татка вдався. Чорний, як смоль.

Чим був винний Ярослав, який білет у життя у мами не випрошував — незрозуміло. Тим більше, що матері він не завадив побудувати особисте життя. А у вітчима грошей завжди вистачало, і зайвий рот у сім’ї нікого не обтяжував.

Ставлення матері до Ярослава засвоїли з дитинства і молодші сестра з братом. Уже у дитячих сварках: «ти ніхто», «ти нам не рідний», «мій тато тебе поїть і годує», — щедро звучало з вуст сестри Марічки та брата Антона.

— Знаєш, — казав чоловік ще в перші місяці нашого шлюбу, — у мене таке відчуття, що вітчим єдиний мій рідний чоловік у цій сім’ї.

Зі свекрухою я майже не спілкувалася, ну не цікава їй була дружина нелюбого сина, при знайомстві вона подивилася на мене зневажливо і промовила:

— Ну чого ще можна було чекати від нього? Живіть, як хочете і де хочете.

І ми жили. Знімали квартиру, зате ні від кого ні в чому не залежали. А через рік після весілля вітчима не стало. Раптово. Точніше раптово для всієї родини, сам свекор, ніби щось відчуваючи, привів документи до ладу.

Дім дістався свекрусі, а кожному з дітей, включаючи й пасинка, вітчим відписав по двокімнатній квартирі. Уся нерухомість була оформлена дарчими. А основний заповіт, яке стосувалося фірми, вітчим чоловіка постановив відкрити через пів року.

— А йому за що? — сестра Марічка була поза собою, тикала пальцем у бік мого чоловіка і повторювала, — він яке відношення до тата має?

Свекруха теж була незадоволена: не заслужив. Тим не менш, ми виявилися власниками житла. Жили ми спокійно в новій квартирі два місяці, а потім нас дозволила відвідати свекруха.

— Значить так, — заявила свекруха, — стареньку забереш ти.

Яку стареньку? Ми нічого не зрозуміли.

— Яку, яку, мою свекруху, — заявила мати чоловіка, — нащо вона мені здалася, я її все життя терпіти не могла, а тепер її до мене? Щоб я їй підгузки міняла?

Виявилося, що ні сестра, ні брат Ярослава теж не захотіли, щоб бабуся жила з ними, а одна вона вже не могла жити і потребувала догляду: після інсульту у жінки відмовили ноги.

— Тобі тато квартиру залишив, — заявив брат Антон, — от і відпрацьовуй.

Ми з чоловіком порадились і взяли до себе Ірину Григорівну. Вона виявилася жінкою з гумором, дуже цікавою і неунываючою людиною. Природно, їй було прикро, що рідні онуки з нею так вчинили, вона сказала в перші ж дні:

— Мати їх розпестила, невістка моя, а тебе, Ярослав, мій син завжди любив і хвалив. Ти для нього завжди був рідним, а для мене ти тепер більше, ніж рідний.

Марічка і Антон навідувати бабусю не вважали за потрібне. Ні дзвінка, ні візиту.

Доглядати за Іриною Григорівною було не важко, вона на візку спромоглася навіть вечерю нам з чоловіком приготувати.

А ще через 4 місяці було оголошено заповіт вітчима, стосовно активів його бізнесу. Він усе заповів своїй матері. Треба було бачити обличчя свекрухи, і її молодших дітей.

— Бабусю я забираю, — сказала Марічка, підійшовши до нас.

— Не ти, а я, — злетів Антон.

— А хто вам сказав, що я хочу переїжджати? — запитала Ірина Григорівна жадібних онуків, — мені добре у Ярослава, і я нікуди не піду.

Вона так і лишилася у нас, майже відразу подарувавши моєму чоловікові все, що їй дісталося за заповітом покійного вітчима Ярослава.

Свекруха, золовка і деверь намагалися оскаржити це, був суд, але вони програли.

Їм і так дісталося багато, але на користь багатство не пішло. Антон примудрився влізти у якусь сумнівну історію, квартиру довелося продати за борги, він повернувся жити до матері.

Марічка вийшла заміж, але з чоловіком не сжилася, виховує її дитину теж свекруха, а сама сестра чоловіка влаштовує особисте життя.

Нещодавно Ірини Григорівни не стало. Розбираючи речі бабусі, ми знайшли акуратно складений листок, писав вітчим Ярослава:

«Мамо, якщо зі мною щось трапиться, йди жити до мого Ярослава. По-моєму, із усіх моїх дітей, він найбільш достойний, хоч по крові він нам і не рідний. Пробач за те, що не зміг виховати такими ж Марічку й Антона…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × три =

Також цікаво:

Storie di vita1 годину ago

Eppure, agli occhi di mia madre, sono ancora una ragazzina incapace di prendere decisioni.

A 36 anni devo ancora giustificare ogni mio spostamento a mia madre. Ieri non ho risposto a quattro telefonate e...

EN3 години ago

The Locksmith on Dunmore Street

I've cut keys in this town for twenty-six years, and I can usually tell within thirty seconds why someone's really...

EN4 години ago

No Nails on Magnolia Street

The plastic bag is still warm from his pocket when Mark Sullivan sets it on the desk between himself and...

EN5 години ago

Clementine Waited by the Door, and I Almost Said No

My name is Renee Castillo, and for six years I've run intake and adoptions at Mad River Animal Rescue, a...

EN10 години ago

Eleven Years at Carol’s House, Then I Paid My Own Way to Maple Ridge

The smell out here on the terrace is fried catfish from the dining hall vent and somebody's cigarette two tables...

EN15 години ago

Danny Mercer’s 100th House, Paid Off, Toledo, Ohio

In the fall of 1977, Danny Mercer was eighteen, two months out of Rogers High School with no diploma and...

Storie di vita16 години ago

Qualche giorno fa mia figlia mi ha telefonato mentre stavo sistemando la cucina.

A una certa età, il programma ideale per il sabato sera è un pigiama comodo, una tisana calda e nessuno...

EN17 години ago

The $150 the Churro Cart Made Off Kate Hudson’s Kiss Scene on Ninth Avenue

I've run my cart on the corner of West 45th and Ninth for eleven years. Coffee, churros, the occasional bacon-egg-and-cheese...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.