Марічка Коростіль витирала бокали за барною стійкою ресторану "Шато Віче" у Львові вже три роки, і за цей час навчилася не реагувати на хамство столичних гостей....
— Я вже все вирішив. Марічка чекає малюка, їй зараз потрібен спокій і нормальні умови. — То виходить, з'їжджати маю я? — А хто ж іще?...
Мене звати Віра Остапівна, мені сімдесят три. Живу я в будинку для людей похилого віку на околиці Коломиї, у маленькій кімнаті з видом на старий каштан....
Я стояла на галереї другого поверху терміналу D у Бориспільському аеропорту й дивилася крізь скляну перегородку, як унизу, біля стійки реєстрації, мій чоловік обіймає жінку, яку...
Мене звати Соломія Кравчук, мені тридцять шість, і я одинадцять років проробила судовим бухгалтером-експертом при прокуратурі Львівської області. Коли лікарка у приймальному покої обласної клінічної лікарні...
Я сиділа на ґанку з чашкою кави, коли під двір заїхав позашляховик моєї дочки Карини. Двигун затих, і вона якусь хвилину просто сиділа, дивлячись на будинок,...
Вона з'явилась у будинку на Печерську якраз перед Днем Незалежності — жінка років тридцяти п'яти, у чорно-білій формі, з документами від агенції, що здавались ідеальними. Звали...
Дощ лупив так, що я вже не чув власних кроків. Дев'ять років, мокрий наскрізь светр, у кулаку — папірець, який мама сунула мені ще вранці, перш...
У двадцять вісім років я була переконана, що життя просто відвернулося від мене. Цим я пояснювала все: кар'єру, яка ніяк не зрушувала з місця, кредит за...
Оксана Величко сидить на кухні в своїй квартирі на вулиці Данила Галицького у Тернополі і третю ніч підряд не може заснути. На столі перед нею лежить...