Connect with us

З життя

Терміновий дзвінок доньки: тривожні слова, що зупинили час

Published

on

Все, що вона промовила, це: “Тату, з мамою швидко прийдіть до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас із дружиною всередині все завмерло від таких слів доньки.

Забрав свою донечку зі школи. По дорозі додому вона розповідала, яка вона слухняна учениця: виконала всі домашні завдання в подовженій групі. Я одразу зрозумів, що вона не просто так розповідає про свої досягнення. Як я й думав, донька зупинилася, повернулась до мене й сказала: “Тату, я ж була гарною дівчинкою сьогодні. Чи можу я піти з Уляною кататися на роликах?” Я подивився в її оченята і не зміг відмовити. Адже дитинство — найкращий час у житті, тож нехай насолоджується ним, як може.

Поки моя донечка каталася на роликах зі своєю подружкою, ми з дружиною готували вечерю та ділилися новинами дня. Ми так скучили один за одним, що не помітили, як пролетіло дві години. Ми б ще довго сиділи за столом, вдаючи, що готуємо вечерю, якби не задзвонила донька. Все, що вона промовила, це: “Тату, з мамою швидко прийдіть, будь ласка.” І поклала слухавку. Ми з дружиною все кинувши, поспішили на подвір’я нашого будинку.

Вибігши, побачили біля доньки та її подруги двох великих чоловіків. На думці було тільки те, що з ними розмовляти не буду, а перейду до дій. Дружина йшла поруч, тремтячи від страху та переживань за дітей. Вона не розуміла, що вони хочуть від дівчаток.

Підійшовши до них, ми почули, як чоловіки дякують доньці за її вихованість та доброчесність. А коли наблизилися, ті почали хвалити нас, які ми гарні батьки, виховавши таку чудову донечку. Бо вона, така молода, вже допомагає людям, зберігаючи їх від неприємностей. Ми з дружиною стояли нервові й не розуміли, що відбувається. Ми йшли сюди, щоб викликати поліцію та розібратись із покидьками. А познайомились із добрими чоловіками, які нас дякували за виховання доньки.

Виявилось, коли дівчатка грали, вони побачили, що з чоловіка, який виходив з авто, випав гаманець. Чоловік цього не помітив і пішов своїм шляхом. Донечка підкаталася на роликах, взяла гаманець і швидко наздогнала його, віддавши знахідку. Чоловік був дуже вдячний, бо саме того дня отримав заробітну плату, і гаманець був повний грошей. Він почав дякувати доньці та давати сто гривень за допомогу. Але вона злякалась і покликала батьків, бо ми вчили її ніколи не брати нічого від незнайомих людей.

Зрештою, чоловік все одно дав нам ті сто гривень на знак вдячності. Ми з дружиною вирішили передати їх доньці, щоб вона витратила на розваги чи смаколики. Повернулися додому всі разом, повні гордості за виховання такої дитини. Я безмежно радів і пишався нами.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − 6 =

Також цікаво:

З життя51 хвилина ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя2 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя3 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя4 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя6 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя6 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя9 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя9 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...