Connect with us

З життя

Терміновий дзвінок доньки: тривожні слова, що зупинили час

Published

on

Все, що вона промовила, це: “Тату, з мамою швидко прийдіть до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас із дружиною всередині все завмерло від таких слів доньки.

Забрав свою донечку зі школи. По дорозі додому вона розповідала, яка вона слухняна учениця: виконала всі домашні завдання в подовженій групі. Я одразу зрозумів, що вона не просто так розповідає про свої досягнення. Як я й думав, донька зупинилася, повернулась до мене й сказала: “Тату, я ж була гарною дівчинкою сьогодні. Чи можу я піти з Уляною кататися на роликах?” Я подивився в її оченята і не зміг відмовити. Адже дитинство — найкращий час у житті, тож нехай насолоджується ним, як може.

Поки моя донечка каталася на роликах зі своєю подружкою, ми з дружиною готували вечерю та ділилися новинами дня. Ми так скучили один за одним, що не помітили, як пролетіло дві години. Ми б ще довго сиділи за столом, вдаючи, що готуємо вечерю, якби не задзвонила донька. Все, що вона промовила, це: “Тату, з мамою швидко прийдіть, будь ласка.” І поклала слухавку. Ми з дружиною все кинувши, поспішили на подвір’я нашого будинку.

Вибігши, побачили біля доньки та її подруги двох великих чоловіків. На думці було тільки те, що з ними розмовляти не буду, а перейду до дій. Дружина йшла поруч, тремтячи від страху та переживань за дітей. Вона не розуміла, що вони хочуть від дівчаток.

Підійшовши до них, ми почули, як чоловіки дякують доньці за її вихованість та доброчесність. А коли наблизилися, ті почали хвалити нас, які ми гарні батьки, виховавши таку чудову донечку. Бо вона, така молода, вже допомагає людям, зберігаючи їх від неприємностей. Ми з дружиною стояли нервові й не розуміли, що відбувається. Ми йшли сюди, щоб викликати поліцію та розібратись із покидьками. А познайомились із добрими чоловіками, які нас дякували за виховання доньки.

Виявилось, коли дівчатка грали, вони побачили, що з чоловіка, який виходив з авто, випав гаманець. Чоловік цього не помітив і пішов своїм шляхом. Донечка підкаталася на роликах, взяла гаманець і швидко наздогнала його, віддавши знахідку. Чоловік був дуже вдячний, бо саме того дня отримав заробітну плату, і гаманець був повний грошей. Він почав дякувати доньці та давати сто гривень за допомогу. Але вона злякалась і покликала батьків, бо ми вчили її ніколи не брати нічого від незнайомих людей.

Зрештою, чоловік все одно дав нам ті сто гривень на знак вдячності. Ми з дружиною вирішили передати їх доньці, щоб вона витратила на розваги чи смаколики. Повернулися додому всі разом, повні гордості за виховання такої дитини. Я безмежно радів і пишався нами.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − 7 =

Також цікаво:

З життя38 хвилин ago

My Ex-Husband Showed Up to Apologise After He Heard About My Promotion

Congratulations, Emily! Youre now the regional director. The chairs still warm from the previous boss, and you already look right...

З життя47 хвилин ago

Veterinary Care: Nurturing Our Four-Legged Friends

When they ask me to have a look at the cat, in case old age has gone to his head,...

З життя2 години ago

A Journey Back to Life

I havent set foot in my sons flat for ages. Not by choice, not by chance. The tears had long...

З життя2 години ago

I Refused to Endure My Mother-in-Law’s Antics to Save the Family and Became the First to File for Divorce

The kitchen was a battlefield, and Doris Whitaker clutched a block of butter as if it were a poisonous toad....

З життя3 години ago

By the Stroke of the Pike’s Magic…

By the pikes command Gillian had been an avid angler ever since she was a girl, and even after she...

З життя3 години ago

The Swallow’s Nest

When John married Evelyn, his motherinlaw immediately took to her new daughterinlaw. Shed watched Evelyn from the schoolyard years earlier,...

З життя4 години ago

My Mother-in-Law Tried to Take Charge of My Kitchen, So I Showed Her the Door!

I was trying to get on with the kitchen when my motherinlaw started barking orders, and I just pointed her...

З життя4 години ago

A Haunting Foreboding

Oliver lived in a ninestorey council block where the plaster was as thin as tissue paper and any neighbours sneeze...