Життя
Тільки в 40 я зрозуміла, з ким жила всі ці роки
Ми з чоловіком прожили разом 20 років. І за всі ці роки я не могла зрозуміти, з ким живу. Коли були молоді, образи легко забувалися. Навіть велика любов до алкогольних напоїв не змусила мене сумніватися в ньому. Що ж стало останньою краплею? Брехня. Жахлива. Цинічна. Невдало запланований сценарій.
Дубль один. Напередодні Різдва.
Чоловік в цей день працював. Ми з сином були вдома. Він грався, а я весь день стояла біля плити. Вечір. Чоловіка немає і немає.
Було 19.00, коли я почала йому дзвонити. Відповів тільки в перший раз і сказав, що скоро приїде. Після цього був недоступний.
Синок заплакав. Не так він уявляв собі різдвяну ніч. «У всіх нормальні сім’ї, а у нас… Що це?» – сказав він. Мені було так прикро. Не можу навіть передати словами, що я відчувала в цей момент.
Чоловік повернувся тільки ввечері 2 січня. Сказав, що весь цей час сидів у мавпятнику. Цей «мавпятник» становив собою шикарну сауну, де він проводив час з «випадковими» знайомими. Одна з цих «випадкових» повела мого чоловіка до себе додому, де вони три доби поспіль «відзначали» свято. Шкода, що я про це дізналася потім…
Дубль два. Ми були вдома. Всі разом вечеряли. Я сказала чоловікові, що йду спати.
– Так, люба, йди. Я теж зараз прийду.
«Зараз» тривало пів години. Я була такою втомленою, що не могла дочекатися його і заснула. Прокинулася в середині ночі від звуків машини. Виявилося, що мій чоловік кудись поїхав пізно вночі. «Але куди? Які у нього можуть бути справа в таку годину? » – подумала я. Взяла телефон, стала дзвонити. Він не відповів ні на один дзвінок.
Повернувся десь о 7 ранку, обережно заліз під ковдру. Думав, що я сплю, але ні…
Дубль три. Син випадково проговорився. Сказав, що бачив у батька новий телефон. «Він його в гаражі ховає».
Пішла туди, коли він був в душі. Подивилася в машині і дійсно знайшла його 2-ий телефон. Він був досить дорогим.
Мені було образливо. Терпець урвався. Стала плакати. Потім зібралася, пішла додому. Зрозуміла, що наша історія на цьому закінчилася.
Не хочу навіть писати.
Скільки він бігав за мною, просив вибачення, як же хотів мене повернути. Мені це не потрібно. У моєму житті його більше немає. Він для мене ПОМЕР! Так, в житті моєї дитини він є, звісно. Я не буду перешкоджати їхньому спілкуванню. Але з мене досить!
Ruined My Daughter’s Life
22October2025 Dear Diary, Today was my mother Margarets birthday. She turned thirtytwo and, in her usual fashion, handed our sister...
Discovering that her child was born with a disability, his mother signed a ‘declaration of abandonment’ eleven years ago. This statement was seen by Sanya himself when he took personal files to the medical office.
Eleven years ago, when my mother learned that the child she had given birth to was born with a crippled...
And Barnaby sat by the gate, waiting. Day after day. A week went by… The first snow fell — and still he sat. His paws grew cold, his belly rumbled from hunger, but he kept waiting.
Stripes sits at the gate and waits. One day. Two. A week The first snow falls he still sits. His...
The Vanished Son
I was the one who had to watch over Emma after she split from her husband, a reckless bloke who...
Strolling Along the New Trail
Im going to tell you about Stephen Shaws odd little adventure walking a brandnew route through town. Stephen slipped out...
I Tried My Best, But It Wasn’t Enough!”: A Woman Ended Up in Hospital, and I Found Her Cat Wandering the Streets
I was trudging home late one night, deadtired you know how it feels when, out of nowhere, all the patients...
Svetlana Turned the Key and Gasped: Three Fluffy Guests Were Waiting at the Door
I was pulling the key and nearly fainted three fluffy guests were already waiting at the door. It was that...
Two Concerns
8:20am the bus dropped me off in front of the gate of the Willow Grove supportedliving complex. A chilly September...