Connect with us

З життя

Ціна брехні: як жінка намагалася зберегти родину

Published

on

Вартість брехні: як одна жінка вирішила зберегти родину —

Я взялася за цей розповідь після того, як в інтернеті все частіше стала натрапляти на зізнання жінок, які заради збереження сім’ї свідомо йшли на обман. Історії, де дружина не могла завагітніти від чоловіка, але народжувала дитину від іншого, інколи з його відома, частіше — потай. Чоловік вважав, що це його рідний син чи донька. А вона — мовчала заради “любові” і “щастя”.

Я читаю — і все в мені стискається від болю та обурення. Так, життя складне. Буває, що доля забирає у нас найголовніше — можливість дати життя. Але брехня… особливо така, основоположна… Вона знищує не лише родину, а й душі всіх її учасників.

Я знаю, про що кажу. Дев’ять довгих років я боролася з безпліддям. Дев’ять років — уколів, обстежень, сліз, надій, розчарувань. Ми з чоловіком прагнули дитини більше всього на світі. Я бачила, як кожен невдалий цикл вбиває його зсередини, хоча він намагався триматися заради мене. І кожного разу, коли хтось із близьких радив мені “тихенько” знайти донора — “ну ти ж жінка, у тебе біологічний годинник тікає” — у мене всередині все кипіло. Я дивилася на чоловіка і розуміла: ні. Я не зраджу його. Не буду брехати. Навіть заради найсвятішого — материнства.

Знаєте, одна “подруга” якось сказала: “Ну чому ти мучишся? Завагітній від іншого — і все. Він не дізнається. Головне — щоб кров підходила”. А якщо, — відповідала я, — станеться лихо? Нещастя? Аварія? Хвороба? Переливання крові? А якщо знадобиться трансплантація? І правда відкриється. Що тоді?

Я краще буду бездітною, ніж брехнею. Але Бог дав нам інший шлях. Ми з чоловіком усиновили маленьку дівчинку — Маргариту. І жодного разу я не жалкувала. Це наша донька. Рідна — не за кров’ю, а за любов’ю, за серцем.

І от історія, яка досі бентежить моє свідомість. Наші старі знайомі, здавалося, мали ідеальну сім’ю. У них були близнюки. Він — добрий, турботливий, працьовитий. Вона — красива, чарівна. Люди дивилися на них із заздрістю. Але правда, як це часто буває, довго ховатись не може.

Одного разу чоловіку поставили діагноз — вроджена безплідність. Він був шокований. Провів додаткові дослідження — все підтвердилося. Вихід був два: або діти не від нього, або сталося медичне диво. На жаль, див не сталося.

Він був розбитий. Не влаштовував скандалів, не бив посуду — просто зібрав речі, залишив дім, дітей, все… і поїхав за кордон. Кажуть, зараз працює в Лондоні. Дружину він більше не бачив. А діти? Вони дізналися правду. І не змогли пробачити. Вони пішли жити до бабусі та дідуся — батьків батька. Мати залишилася одна в домі, в якому колись був дитячий сміх.

І найстрашніше — діти більше не захотіли повернутися. Вони виросли та поїхали вчитися в інше місто, не підтримуючи з нею зв’язків. Іноді я чую про неї від спільних знайомих. Вона досі живе одна. Іноді її можна побачити біля магазину — з погаслим поглядом, зігнутою спиною. Мовчить. Навіть з тими, кого раніше вважала подругами.

Я розповідаю це не для злорадства. Я сама жінка. Я знаю, як болить, коли не можеш народити. Коли дивишся на чужих дітей і відчуваєш порожнечу в собі. Але, дорогі мої, брехня — не ліки. Брехня — це отрута, яка повільно, але вірно знищує все, до чого доторкається.

Зараз медицина зайшла далеко. Є штучне запліднення, ЕКО, донорство — відкрите, чесне. Є усиновлення. Є шляхи, де можна бути щасливою і не знищувати долі інших людей.

Я пережила цей біль. Пережила чесно. І тепер, коли моя Маргарита кличе мене “мама”, коли притискається до мене уві сні, я знаю — я все зробила правильно. У мене чиста совість. І поряд — мій чоловік, який ніколи не втратив довіру до мене.

Дорогі жінки, будь ласка, якщо ви стоїте перед таким вибором — не брехайте. Не зраджуйте того, хто вас любить. Краще гірка правда, ніж солодка брехня, яка одного разу все знищить. І найголовніше — не виправдовуйте зраду любов’ю. Справжня любов не породжує обману. Справжня любов — це чесність, навіть якщо вона завдає болю.

Нехай ця історія стане застереженням. Не наступайте на чужі граблі. І якщо доля забрала у вас материнство — вона обов’язково подарує вам щось інше. Головне — зберегти душу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × три =

Також цікаво:

З життя25 хвилин ago

Чому Димка одразу не злюбив дядю і що з цим робити?

Дядька Тараса Романа зразу не вподобав, а швидше — зненавидів. Мати, нервово перебираючи пальцями, сказала того вечора восьмирічному синові: —...

З життя1 годину ago

Спадщина в стінах дому

Українське спадкове подвір’я — І як ти на таке насмілилась? — дивувалась донька. — Мамо, ти ж там будеш сама...

З життя3 години ago

Телефонний дзвінок колишнього: чому я забула вимкнути звук на ніч?

Щоденник. Так не буває. Зранку дзвонив колишній. Забула вимкнути звук на ніч — от і прокинулась. Замість «алло» зітхнула, щоб...

З життя4 години ago

Загадка самотньої пташки…

**Щоденник Галини** Вже кілька тижнів я спостерігала за новою сусідкою, яка заселилася на першому поверсі навпроти мене. Нову мешканку звали...

З життя7 години ago

На лавці в поліклініці: зустріч поколінь у хвилині вибору.

У коридорі жіночої консультації на лавці сиділа літня жінка. Поруч з нею притулилась тоненька дівчинка років п’ятнадцяти в короткій спідниці,...

З життя10 години ago

Сльози за мить до свята: момент з натиском материнства.

Оксана стискала зуби, щоб не розплакатися й не зіпсувати святковий настрій. Поправила кофточку на вже помітному животику й, штовхаючи перед...

З життя11 години ago

Моя подружка: ефектна, загадкова та трохи неслухняна

Мова моєї подруги Софійки Коваленко підвішена як слід. Вона гарна, гостроязика й хитра, як лис. Але іноді вміє прикинутися такою...

З життя13 години ago

Розлучення, майно і несподіваний поворот!

Ми розводилися з дружиною, і настала черга ділити нажите. Аж тут несподіванка. «Забирай собі цього!» — скрикнула вона. «Ви з...