Connect with us

З життя

Ты не справляешься с бытом! Как муж тебя терпит?” – упрекала меня мать

Published

on

“Ну и хозяйка из тебя, как твой муж терпит такую неряху?” – вздохнула мать, разглядывая мои полки с чашками.

Когда Татьяна Ивановна затеяла ремонт в своей хрущёвке, она попросилась к нам с Дмитрием на месяц. Клятвенно пообещала не переставлять мебель и не учить меня жизни. Я заколебалась, но согласилась – всё-таки родная кровь.

Мать сроду была жёсткой, как советская дисциплина. В детстве мы с сестрой жили по её уставу: зубные щётки – строго под углом 45 градусов, книги в шкафу – по алфавиту, а каша на завтрак – до последней манной крупинки. Возражать было себе дороже.

После свадьбы я впервые вздохнула свободно. Моя квартира, мои правила – хоть носки на люстре суши. Но с приездом Татьяны Ивановны этот рай закончился.

Первые три дня всё шло тихо. На четвёртый я обнаружила кухню, будто после инвентаризации в военном складе. Кастрюли выстроились по ранжиру, специи – по цвету радуги.

– Мам, это что за переворот? – спросила я, сжимая пакет с батоном.

– Прибралась. У тебя же тут словно после набега татар, – ответила она, протирая уже блестящую полку.

– Но мне так удобно!

– Ты просто не знаешь, как правильно. Надо учить.

Я попыталась объяснить, что мы с Димой сами решаем, где держать соль. В ответ – презрительное фырканье и фраза про “халатность поколения пепси”.

Наутро исчез коврик с совой в прихожей – “старьё, позор для гостей”. Потом она перелопатила документы мужа, заявив, что “в жизни такого бардака не видела”. Я кусала губы, стараясь не вспыхнуть.

Всё рухнуло, когда мы застали её за разбором нашего белья. Мои колготки висели на дверце, как бананы в магазине, а Димыны рубашки красовались на спинке дивана.

– Мама, ты в своём уме?! – вырвалось у меня.

– Приучаю тебя к порядку. Настоящая женщина должна…

– Собирайтесь, – неожиданно рявкнул Di– Собирайтесь, – неожиданно рявкнул Дмитрий, и в его глазах мелькнуло что-то такое, отчего Татьяна Ивановна вдруг смолкла, словно выключенный телевизор.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 2 =

Також цікаво:

З життя57 хвилин ago

Морська пригода

**Мрія про море** — Софійко, тобі ж тільки вісімнадцять! Ти не розумієш… — Оксана то й діло переходила на крик....

З життя2 години ago

Тікай, поки не пізно…

**Щоденник Олени Коваленко** Біжи, поки не пізно… Кожна дівчина мріє про велике та чисте кохання. Щоб голова крутилася від щастя,...

З життя3 години ago

Зрада

— Олесю-у-у… — ридала в телефон Христина. — Чого ридаєш? Кажи по-людськи, що трапилося? З Денисом? Христе, чому мовчиш? —...

З життя4 години ago

Таємниця в коробці

**Щоденник** Мирослава з Іваном дружили ще зі школи. Жили в одному будинку у Києві, у сусідніх під’їздах, вчилися в одному...

З життя5 години ago

Ловкий хитруля

**Щирий Тимко** Оля з мамою сварилися вже кілька днів. Втомляться, розійдуться по кутках, помовчать, посердяться одна на одну. Але варто...

З життя6 години ago

Чому ти мені подобався…

У темряві снігу, ніби в сюрреалістичному сні, Маріана вийшла з офісу та підійшла до своєї машини на парковці. Капот і...

З життя6 години ago

Чудова новина!

Чудова новина Ольга поспішала додому. У неї була гарна новина для чоловіка — навіть не гарна, а чудова! Це варто...

З життя7 години ago

Мамо, я заслуговую на це!

Олена зустріла свого майбутнього чоловіка на вулиці. Вона проспала на іспит. Примчала на зупинку, а трамвай щойно відійшов. “От добре!”...