Connect with us

З життя

У понеділок мій старший брат приїхав з-за кордону з повними валізами одягу для батьків.

Published

on

У понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Привіз батькам всілякі речі. Мати застелила стіл, перед основною стравою приготувала різні закуски. Клопоталася біля невістки, пропонувала й подавала все найкраще. Андрій з дружиною, повернувшись, почали відвідувати родичів, усі заздрили їм і захоплювалися. Після обіду брат поїхав, взявши конверт з грошима, які їм дав батько. Брат тільки-но вийшов, як атмосфера в домі зіпсувалася; почалися нарікання, просили мою дружину, щоб подала чай, а батько став скаржитися, що так багато снігу, що важко пройти.

Лідія кип’ятила воду для чаю, а я розчистив сніг і відчував сум. Продовжую жити з батьками, які ніколи не оцінюють. Останні десять років я з дружиною та двома синами живу в одному домі з батьками. Мама давно не працює, батько теж. Вони дбають про себе. Як тільки вийшли на пенсію, почали турбуватися про здоров’я: мати не вийде в сад, бо сонце надто яскраве вдень, а ввечері – комарі. Ліда і я робимо все по дому.

Андрій приїжджає дуже рідко, тоді батьки стають зовсім іншими, оживають, забувають про свої недуги, метушаться навколо своїх онуків. Щороку розумію, що зробив велику помилку, залишившись з батьками. Завжди більше поважають тих, хто далеко, а той, хто поруч і допомагає у всьому, ніколи не цінується. Можливо, варто покинути батьків, купити будинок у селі і жити власним життям? Але зараз у нас таких грошей немає, а Лідія і я вклали стільки сил і коштів у батьківську домівку. Дійсно потребую підтримки, що тепер робити?

В понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Привіз батькам різне вбрання. Мати накрила на стіл, перед основною стравою приготувала різні закуски. Клопоталася біля невістки, пропонувала і подавала все найкраще. Андрій і його дружина, повернувшись, почали відвідувати родичів, усі заздрили їм і захоплювалися. Після обіду Андрій поїхав, узявши конверт з грошима, які їм дав батько. Брат щойно вийшов, і настрій у домі відразу зіпсувався; почалися нарікання, просили мою дружину подати чай, а батько скаржився, що стільки снігу, важко пройти.

Лідія кип’ятила воду для чаю, а я розчистив сніг і був засмучений, бо живу далі з невдячними батьками.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + п'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

Останні дні золотої пори

Наприкінці осені Перед самим випускним Марічка нарешті визначилась з інститутом хоч і вагалася, ким стати, раптом зрозуміла: хоче бути лікарем....

З життя4 хвилини ago

Важко повірити! Найстарша мама Великобританії шокувала націю, народивши дитину в 62 роки!

Важко повірити! Найстарша мама Великобританії шокувала націю, народивши дитину у 62 роки.Ця неймовірна історія зворушила серця по всій країні. Патрісія...

З життя6 хвилин ago

Тінь минулого: як я залишилася сама серед чужих стін

Ой, дитинко, присядь коло мене, бо розповім тобі історію, яка глибоко в серці сидить, ніби засіла тріска в старих дошках....

З життя8 хвилин ago

Колишня однокласниця, побачивши Аліну в ресторані, хотіла зневажити її, не підозрюючи, хто насправді перед нею…

Колишня однокласниця, побачивши Аліну в ресторані, захотіла її принизити, не підозрюючи, хто перед неюУ серці затишного ресторану, освітленого мяким світлом...

З життя9 години ago

Неминуче призначення долі

Так судибою було Степан, уже немолодій чоловік, похоронив дружину пять років тому. Хворіла вона довго й вперто. Разом боролися з...

З життя9 години ago

Самотність і диво: історія однієї бабусі

Ой, слухай, я розповім тобі одну історію про бабусю з двадцять третьої. Сижу собі в домі для літніх, часом згадую...

З життя10 години ago

Втрачене не повернути: історія про справжнє щастя

Кого не збережеш того не повернеш: казка про справжнє щастя Ой, діточки, сідайте коло мене, бо вітер за вікном виє,...

З життя10 години ago

Миттєвості життя не варто гаяти

Життя швидкоплинне, щоб довго думати. Воно складне й іноді несправедливе. Але трапляються сюрпризи, що наповнюють його новим змістом. Дають шанс...