Connect with us

З життя

У понеділок мій старший брат приїхав з-за кордону з повними валізами одягу для батьків.

Published

on

У понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Привіз батькам всілякі речі. Мати застелила стіл, перед основною стравою приготувала різні закуски. Клопоталася біля невістки, пропонувала й подавала все найкраще. Андрій з дружиною, повернувшись, почали відвідувати родичів, усі заздрили їм і захоплювалися. Після обіду брат поїхав, взявши конверт з грошима, які їм дав батько. Брат тільки-но вийшов, як атмосфера в домі зіпсувалася; почалися нарікання, просили мою дружину, щоб подала чай, а батько став скаржитися, що так багато снігу, що важко пройти.

Лідія кип’ятила воду для чаю, а я розчистив сніг і відчував сум. Продовжую жити з батьками, які ніколи не оцінюють. Останні десять років я з дружиною та двома синами живу в одному домі з батьками. Мама давно не працює, батько теж. Вони дбають про себе. Як тільки вийшли на пенсію, почали турбуватися про здоров’я: мати не вийде в сад, бо сонце надто яскраве вдень, а ввечері – комарі. Ліда і я робимо все по дому.

Андрій приїжджає дуже рідко, тоді батьки стають зовсім іншими, оживають, забувають про свої недуги, метушаться навколо своїх онуків. Щороку розумію, що зробив велику помилку, залишившись з батьками. Завжди більше поважають тих, хто далеко, а той, хто поруч і допомагає у всьому, ніколи не цінується. Можливо, варто покинути батьків, купити будинок у селі і жити власним життям? Але зараз у нас таких грошей немає, а Лідія і я вклали стільки сил і коштів у батьківську домівку. Дійсно потребую підтримки, що тепер робити?

В понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Привіз батькам різне вбрання. Мати накрила на стіл, перед основною стравою приготувала різні закуски. Клопоталася біля невістки, пропонувала і подавала все найкраще. Андрій і його дружина, повернувшись, почали відвідувати родичів, усі заздрили їм і захоплювалися. Після обіду Андрій поїхав, узявши конверт з грошима, які їм дав батько. Брат щойно вийшов, і настрій у домі відразу зіпсувався; почалися нарікання, просили мою дружину подати чай, а батько скаржився, що стільки снігу, важко пройти.

Лідія кип’ятила воду для чаю, а я розчистив сніг і був засмучений, бо живу далі з невдячними батьками.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − чотирнадцять =

Також цікаво:

З життя31 хвилина ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя33 хвилини ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя3 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя4 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...

З життя6 години ago

Another Child on the Way

Another Child I trudged back to my flat after work, stepping into those empty rooms again. The first thing I...

З життя7 години ago

Figure It Out Yourself, Mate

No, Emily, dont count on me. Youre married nowbe with your husband, not me. I dont need strangers in my...

З життя10 години ago

Destiny Favors the Grateful

Fate Favours the Grateful By the time he turned thirty, Stuart had spent ten years serving in conflict zones, survived...

З життя10 години ago

Emerald Eyes Glancing Back from the Past

The Gaze of Green Eyes from the Past James woke before dawn and thought: “Blimey, havent slept that well in...