З життя
Удача! Дав шанс бездомній дитині… Сьогодні він студент!
Нащасливець! Дав шанс безпритульній дитині… Сьогодні він студент!
Кілька років тому, однієї осінньої вечері, я повертався додому. Холодно було настільки, що я кутався в своє пальто. На вулицях не було видно людей, бо вже було пізно.
За дві вулиці від моєї домівки з тіні будинку з’явився силует і зупинив мене.
Це був худий хлопець у сорочці, в руках тримав ніж і тремтів – я не знав, чи від холоду, чи від страху. Сказав, що хоче мій гаманець, і я йому його віддав. Потім зняв пальто і простягнув і його.
Він здивувався і запитав, чому це роблю. Я відповів йому, що якщо він займається цим, то у нього немає іншого вибору.
Хлопець почав плакати, і тоді я зрозумів, що хоча він і високий для свого віку, йому не більше 15. Запропонував йому піти зі мною додому і випити чаю.
Він недовірливо подивився на мене, але все ж пішов.
Тоді я жив сам. Дружина мене залишила через іншого, який заробляв набагато більше від мене.
Вона так і не народила мені сина, якого я хотів. Ми з незнайомим хлопцем зайшли додому, і він почав розглядати мою вітальню з цікавістю.
Щасливий ми!
Сказав, що ніколи не бачив стільки книжок. Запитав, чи всі прочитав, і не повірив, коли я відповів «так».
Я сказав, що якщо хоче, може вибрати будь-яку. Він відповів, що ніколи в житті не прочитав жодної книги. Потім розповів, що не має дому.
Виріс на вулиці і ходив до школи тільки до 4 класу. Коли мама померла, хотіли відправити його до інтернату, але він утік. Відтоді справлявся сам. Коли я запитав про його батька, він змовчав.
Того вечора я запросив його переночувати.
Мені стало так жаль цього безпритульного хлопця, що вже до ранку я вирішив залишити його у себе жити і повернути в школу.
Я був переконаний, що якщо дам йому шанс, врятую його зранену душу. І я не помилився.
Сьогодні Володимир студент.
Він навчається і працює, сам оплачує навчання. Не хоче бути для мене тягарем.
Знаю, що коли завершить своє навчання, знайде гарну роботу і колись створить сім’ю.
А я завжди його підтримуватиму.
І хоча я не є його батьком у документах, він називає мене «тато».
Вагітність чи хатня робота: мене сприймають тільки як служницю
У їхньому будинку я безкоштовна прибиральниця та кухарка – мою вагітність ніхто не бере до уваги. У невеличкому містечку під...
Ексдружина мого чоловіка перетворює моє життя на випробування
У невеликому містечку під Львовом, де плітки розносяться швидше за вітер, моє життя, що почалося з любові, перетворилося на тривожний...
Зависть, нахабство та нав’язування думок: як я обірвала зв’язок з родиною чоловіка
Зависть, зухвалість і нав’язування своєї думки» — я розірвала зв’язок із родиною чоловіка У невеликому містечку під Тернополем, де старовинні...
Моя вагітність їх не хвилює: безкоштовна робітниця та кухарка в дії
Сьогодні я пишу ці рядки, коли моє сердце важке, як камінь. В невеличкому містечку під Києвом, де вечірні зорі освітлюють...
Зухвалі свати руйнують моє життя — час закрити двері перед носом.
У моїй голові інколи спалахує бажання різко закрити двері прямо перед носом у рідні — їхня зухвалість роз’їдає моє життя....
Заздрість, нахабність і нав’язування думок: я припинила спілкування з родиною чоловіка
Ой, слухай, я розповім тобі свою історію, бо вона дуже важлива для мене. У маленькому містечку біля Тернополя, де кожен...
Свекровь заходит в гости поиграть с внуком, а мне остаются дела и улыбка.
Свекровь приходит, поиграет с ребёнком — и уходит, довольная. А я — готовь, убирай, улыбайся… Когда я наткнулась на статью...
Слова, що змінили моє життя, коли ти була виснажена
Ой, дівчино, щось таке трапилося, що аж серце болить… Не стала тебе вчора турбувати, бо ти була страшно втомлена –...