Усе почалося з запрошення його друзів, і я одяглася, як завжди люблю.

Вся ця історія почалася з того, що нас запросили в гості до друзів Івана, і я вдяглася так, як мені подобається. Мій наречений теж любить, як я одягаюся. Коли я вийшла з кімнати, свекруха ледь не зомліла, побачивши мене. Вона відразу ж наказала зняти сукню і чітко пояснила, що я повинна вдягнути.

Я познайомилася з Іваном в Інтернеті. Ми жили в різних містах, але відразу ж він мені сподобався — добрий, ввічливий, гарний, надійний чоловік. Ми довго спілкувалися у соціальних мережах, а потім він приїхав до моїх батьків. У той час я щойно закінчила школу, мені було 18, йому 26. Через шість місяців Іван зробив мені пропозицію, і ми переїхали до його батьків.

Ми поїхали в село, і я відчувала, що мене не надто радо там зустрінуть. Ми їхали дуже довго і зійшли з поїзда вночі. Коли ми дісталися їхнього будинку, вранці свекруха вручила мені мітлу і сказала:

— Тепер ти господиня в цьому домі, роби все сама. Я прибирала весь будинок, прала їхній одяг, прасувала, готувала. Масажувала її, а ще дбала про мого майбутнього чоловіка, дослівно бігала за ним, як дитина.

Ситуація почалася знову, коли нас запросили в гості, і я вдяглася на свій смак. Мій наречений теж любить, як я це роблю. Як тільки я вийшла з кімнати, свекруха була ошелешена від мого вигляду. Вона відразу ж наказала змінити сукню і детально розповіла, як мені слід одягтися.

Трохи навіть шкодую, що вирішила приїхати сюди. Вона постійно вихваляла сина, я з цим не сперечалася, бо теж вважала, що мій наречений дійсно хороший, і завжди казала: “мій син, мій син”.

Мені хотілося сказати: мамо, прокинься, твоєму сину вже 26 років! Не стався до нього, як до маленької дитини!

Якось ввечері, сидячи за столом, свекруха почала розповідати про попередніх наречених Івана — він виявився завидним нареченим. Потім вона глянула на мене і сказала, що одна з них була дуже гарна, навіть красивіша за мене.

— Я йому сказала: візьми її за дружину, але він цього не зробив, не хотів одружуватися. Не розумію, чому з тобою вирішив?!

Я не люблю хвалитися, але в школі я завжди була прикладом. Вчителі любили і поважали мене, і навіть після випуску дали моїм батькам грамоту за виховання чудової доньки. Я брала участь у всіх шкільних заходах, і все місто мене знало. Зараз я продовжую навчання в університеті і паралельно працюю перукаркою.

Але мати Івана постійно принижує мої досягнення перед своєю родиною. Кожного разу я йду в іншу кімнату і тихо плачу, бо знаю, якщо скажу своєму майбутньому чоловіку, що його мати мене ображає, він відповість:

— Про що ти говориш? Моя мати свята, вона такого не могла зробити чи сказати. Вибий це собі з голови, вона тебе дуже любить. Просто знайди з нею спільну мову і подружіться.

Через кілька місяців відбудеться моє весілля (заплановане на осінь). І я буду жити зі свекрухою, бо це її єдиний син. Що мені робити? Я не можу жити з нею. Моя мама була дуже здивована поведінкою майбутньої свекрухи, єдине, що вона сказала, це бути терплячою. А що ще я можу зробити?