З життя
Вагітна дружина на городі у свекрухи, поки чоловік на відпочинку: щасливий фінал.
Юрій вирішив, що втомився на роботі, і йому потрібен відпочинок на морі. Про свою вагітну дружину він навіть не згадав, збирав речі тільки для себе.
— Марина, не починай. Ти прекрасно знаєш, що я стомлений і хочу відпочити.
— А мені це не потрібно? Я ж на шостому місяці вагітності, а ти мені кажеш їхати до твоєї мами, щоб копати город!
— І що тут такого? Мама тобі допоможе, а свіже повітря піде на користь.
Марина промовчала, нічого не відповіла, бо знала, сперечатися з Юрієм марно. У селі свекруха зустріла її досить холодно.
— Загнала мого синка, що він утік від тебе на море! Так тобі і треба.
— Він не втік, я сама його відпустила. Вам, тітко Ольго, не знати?
Марина копала той город цілий день. Сонце палило, спина сильно боліла, а запах землі постійно супроводжував нудоту. Ноги у дівчини постійно набрякали, вона не могла швидко рухатися. Коли ставало зовсім важко, вона просто сідала і нічого не робила, лише гладячи свій живіт. Увечері вона чула, як свекруха обговорювала її зі своїми сусідками.
— Ледача до жаху! Ноги у неї набрякли! Раніше наші жінки в полях народжували, вставали і далі копали! Не невістка у мене, а цариця!
Через кілька тижнів Юрій повернувся відпочилений, задоволений і засмаглий.
— Привіт, Марина! Ти навіть уявити собі не можеш, які креветки я там їв! А пляж який! Обов’язково поїду туди наступного року, тільки з тобою.
— Юрій, ми нікуди не поїдемо. Я йду.
— Куди? У тебе справи?
— Ти не зрозумів. Я йду від тебе.
— Це такий жарт? Ти ж пропадеш без мене, кому ти потрібна?
— Ось тепер і перевірю.
Вперше за багато років життя з чоловіком, Марина зрозуміла, що таке свобода. Так, вона не знала, куди їй іти, що робити далі, але в одному була впевнена — без Юрія їй буде краще. У кишені у неї було трохи грошей, а ось за дитячим чемоданом вона вирішила не повертатися в квартиру. Прийняла до себе вагітну Марину найкраща подруга Оксана.
— Марина, у мене вільна кімната, можеш жити стільки, скільки потрібно! І навіть не думай про погане, все вийде!
Юрій не міг повірити, що дружина його покинула. Він дзвонив їй безліч разів на день, приходив до порогу квартири Оксани з квітами, але подруга його не впустила, Марина так сказала.
— Юрій, йди і забудь дорогу в наш бік. Марина — не служниця. Ти сам винний.
Хлопець писав листи, які Марина іноді читала. У них він просив вибачення, казав, що був дурнем, сумує і любить. Заради майбутнього малюка просив пробачити його і повернутися в родину.
Пологи у Марини були важкі, але коли вона взяла на руки сина, то про все забула. Поступово життя у неї налагоджувалося, було важко, але друзі допомагали. Юрія вона не пробачила, але з сином бачитися дозволяє.
“We Really Should Have Prepared for the Baby’s Arrival Sooner! – My Unforgettable Hospital Discharge: My Husband Left Everything Till the Last Minute, the House Was a Mess, and Nothing Was Ready for Our Newborn—Should I Blame Him, My Family, or Myself?”
You should have got everything ready for the baby sooner! My leaving the hospital was rather unusual. My husband was...
“I Don’t Want to Be a Mum! I Want to Go Out!” – My Daughter’s Confession That Shook Our Family My daughter became pregnant at 15 and kept it a secret for months. My husband and I only found out when she was five months along—abortion wasn’t an option. We never learned who the baby’s father was; she barely remembered his age. We were devastated, but our daughter insisted she wanted to be a mum. I knew she didn’t understand what that meant. After a difficult birth, she quickly lost interest in her son, leaving me to care for both of them. When I begged her for help, she replied, “You love him, so adopt him! I’ll be his sister—I want to go out, have fun with my friends, go clubbing!” We feared postnatal depression, but it turned out she simply felt no maternal bond. We eventually became our grandson’s guardians as our daughter grew distant, leaving at night and ignoring her child. For years, nothing changed—until, suddenly, everything did. Our grandson thrived, and one day his mother’s heart melted. She became a devoted mum, cherishing every moment and declaring, “I’m so happy I have a son—he’s the most precious thing in my life!” At last, our family found peace and happiness.
“I don’t want to be a mum! I want to move out!” my daughter tells me. My daughter fell pregnant...
This Is Exactly What I Did When I Found Two Cruise Vouchers in My Husband’s Pocket—One of Them Was in Another Woman’s Name
Honestly, you wont believe what happened. So, this is what I did when I found two vouchers for a sea...
I Paid the Price for My Son’s Happiness: How I Chose and Won the Perfect Daughter-in-Law for My Beloved Son
I paid for my sons happiness For a long time, I wrestled with the thought, but eventually decided I would...
For About an Hour, I Watched Two Soon-to-Be Parents—Barely Out of Sixth Form—at the Gynaecologist’s Waiting Room Recently, I had an appointment with my gynaecologist. As usual, there was a queue and the doctor was running late. Behind me stood a heavily pregnant girl, about eighteen, accompanied by the soon-to-be dad of the same age. These “parents” paid no mind to the queue and acted as they fancied. The father was loudly giggling up and down the corridor because he was having a son: – Isn’t it brilliant, it’s a boy? Heeeeeeeeeeee… He said this about ten times, then suddenly realised: – Oh, we haven’t named him yet! Let’s name him after one of the doctors! He paced the hallway, reading off doctors’ names and making comments on each. On completing his ’rounds’, he plopped down next to the girl, still giggling. An elderly woman passing by politely asked him: – Young man, would you please calm yourself? The lad looked at her, baffled, and replied: – Granny’s pregnant too! Hoo-ha-ha-ha… His girlfriend giggled softly, both of them with equally vacant expressions. With some effort, I managed not to start an argument with the pregnant girl. Next, the soon-to-be dad launched into a new topic—food. – I’m famished! Ya-ya-ya-ya-ya… – I’m hungry, and it’ll be another half hour in this queue… – Let’s go get sausage rolls! We’ll come back after! – I don’t want sausage rolls. – You’ve become so picky! Hoo-ha-ha-ha… Everyone’s head was pounding from listening to them, but thank goodness, the pair finally left—I don’t know if they went for sausage rolls or pasties, but that was irrelevant. The important part was that they were gone. With horror, I thought about what kind of upbringing their child would get. Chances are, that child will turn out just as poorly raised. Maybe the grandparents will step in, but if they raised these two, I doubt things will be any different with the grandchild.
For nearly an hour, I watched the soon-to-be parents, both barely out of sixth form. Not long ago, I had...
I Used to Accuse My Husband of Living in My House—One Weekend He Packed His Bags and Left
I gave my husband an earful, accusing him of living in my flat. One weekend, he quietly packed his bags...
Everyone Thought the Young Woman Was Caring for the Elderly Neighbour Out of Greed for an Inheritance—But They Couldn’t Have Been More Wrong
The girl was looking after her neighbours grandmother, and everyone assumed she was angling for an inheritancebut of course, they...
I Lost the Will to Help My Mother-in-Law After Discovering What She Did—But I Can’t Abandon Her Either
I’ve lost the will to help my mother-in-law after finding out what she did. But I can’t just leave her...