Connect with us

З життя

Від вибухового сміху в маршрутці у всіх заболілі животи – дізнайтесь чому!

Published

on

Від сміху, який здатен був заразити кожного, жителям маршрутки заболів живіт – хочете дізнатися, чому?

Після важкого робочого дня, як завжди, я взяла свою сумку, накинула плащ і побігла на зупинку. Саме під’їхав потрібний мені автобус, я встигла добігти. Заплигую в маршрутку, починаю шукати в сумочці гаманець, щоб дістати банкноту та розрахуватися, і розумію, що залишила його на роботі. Думала, можливо, в кишенях знайду хоч якісь копійки – але і там пусто.

Що ж тепер робити і як оплатити проїзд?

Боже, як же мені соромно! Ще й водій постійно кидає погляди у дзеркало заднього виду і каже: «Прошу усіх, хто зайшов, оплатити за проїзд». Я продовжую нишпорити по всіх закутках сумки в пошуках хоч якоїсь гривні, та все намарно. Раптом в руки мені потрапила молочна шоколадка, яку подарувала зранку колега на честь мого дня ангела. Як же добре, що я її вранці кинула в сумку.

І тут мене осінило: я вирішила платити за проїзд не грошима, яких у мене не було, а… шоколадкою. Я передала її чоловікові, який стояв переді мною, зі словами: «Передайте водієві, будь ласка!». Без сумніву, кожен, кому вона потрапляла до рук, починав голосно і заразно сміятися.

Нарешті моя шоколадка опинилася в руках водія. Він був шокований, що це не гроші, але зовсім не злий, а навпаки. Вирішив підняти настрій абсолютно кожному в його автобусі, тому передав мені решту. Уявляєте?! До мене повернулися три шоколадні цукерки і дві карамельні.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять + два =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Лише про це і мріяв – полежати в комфорті

Колись у селі всі знали й не любили Ярему за його нестерпний характер. Був він одружений з Олесею, тихою жінкою,...

З життя4 хвилини ago

Справжнє знайомство

**Щоденниковий запис** Хіба ж не дивно, що трапляється в житті? думає про себе Оксана. Ось люди живуть разом роками, а...

З життя1 годину ago

Ми прийняли трирічного хлопчика, але чоловік злякався під час першої ванни і вигукнув: «Мусимо його повернути!»

Ми взяли трирічного хлопчика, але мій чоловік панікував під час його першої купки і сказав: «Треба повернути його!» Мрія про...

З життя1 годину ago

Сестра віддала свою прийомну доньку після народження сина — але карма вже стукала у двері

Любов ніколи не має бути за умов. Але для моєї сестри вона була саме такою. Без жодного каяття вона віддала...

З життя1 годину ago

Відверте спілкування душею

Знову наближався Новий рік. Увесь Київ у метушні, у торгових центрах тепло та яскраво, людно, скрізь чути новорічні пісні, які...

З життя2 години ago

Дванадцять років обов’язку. Дванадцять років непохитної вірності.

Дванадцять років служби. Дванадцять років безмежної відданості.Мене звати Ярослав, і я поліцейський. Усі ці роки я ніколи не був сам....

З життя2 години ago

Наші трійнята виросли однаково, але одного дня один з них почав говорити речі, які ніхто не міг знати.

Троє наших дітей виростали однаково, аж поки одного дня один із них не почав говорити речі, яких не міг знати.Коли...

З життя2 години ago

Жити далі

Далі жити Минуло два роки самотності Яринки. Так уже вийшло у двадцять сім лишилася вдовою. Вони з чоловіком прожили мало,...