Connect with us

З життя

Від вибухового сміху в маршрутці у всіх заболілі животи – дізнайтесь чому!

Published

on

Від сміху, який здатен був заразити кожного, жителям маршрутки заболів живіт – хочете дізнатися, чому?

Після важкого робочого дня, як завжди, я взяла свою сумку, накинула плащ і побігла на зупинку. Саме під’їхав потрібний мені автобус, я встигла добігти. Заплигую в маршрутку, починаю шукати в сумочці гаманець, щоб дістати банкноту та розрахуватися, і розумію, що залишила його на роботі. Думала, можливо, в кишенях знайду хоч якісь копійки – але і там пусто.

Що ж тепер робити і як оплатити проїзд?

Боже, як же мені соромно! Ще й водій постійно кидає погляди у дзеркало заднього виду і каже: «Прошу усіх, хто зайшов, оплатити за проїзд». Я продовжую нишпорити по всіх закутках сумки в пошуках хоч якоїсь гривні, та все намарно. Раптом в руки мені потрапила молочна шоколадка, яку подарувала зранку колега на честь мого дня ангела. Як же добре, що я її вранці кинула в сумку.

І тут мене осінило: я вирішила платити за проїзд не грошима, яких у мене не було, а… шоколадкою. Я передала її чоловікові, який стояв переді мною, зі словами: «Передайте водієві, будь ласка!». Без сумніву, кожен, кому вона потрапляла до рук, починав голосно і заразно сміятися.

Нарешті моя шоколадка опинилася в руках водія. Він був шокований, що це не гроші, але зовсім не злий, а навпаки. Вирішив підняти настрій абсолютно кожному в його автобусі, тому передав мені решту. Уявляєте?! До мене повернулися три шоколадні цукерки і дві карамельні.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять + 17 =

Також цікаво:

З життя58 хвилин ago

A Kindred Spirit

Granddad, yes! Sam, a lanky boy wrapped in a coat far too big for him, clutched his grandfathers hand, shuffling...

З життя2 години ago

He Installed a Camera to Catch His Cleaner, but What He Discovered Left Him Speechless.

The Kelle­r manor in Surrey sat poised in its immaculate, chilly silence most days, its marble corridors echoing only with...

З життя2 години ago

The Bride’s Mother Placed Me at the Worst Table with a Smirk: “Know Your Place,” She Sneered.

The brides mother, Margaret Whitfield, slotted me into the worst table with a smug grin. Know your place, she said....

З життя2 години ago

Settling in Comfortably

28October2025 Today I sat at the kitchen table, the old brass kettle humming, and tried to untangle the knot of...

З життя4 години ago

Everyday Heroes: The Lives of Ordinary People

The High Street was noisy today, just like any spring day here in London when the city finally wakes up...

З життя4 години ago

Her Boss: A Tale of Ambition and Desire

Emily was racing to work, terribly latean absolute nightmare! If she didnt duck through the turnstile before the editorinchief, shed...

З життя4 години ago

Without a Proposal: A Tale of Unexpected Decisions and Unforeseen Consequences

Rain taps against the windowsill of the rented onebed flat in Camden. Andrew watches the droplets trace whimsical patterns on...

З життя5 години ago

A Kindred Spirit

Granddad, eek! Sam, lanky and wrapped in an oversized coat, tugged at his grandfathers arm, his little fingers still probing...