Connect with us

З життя

Відсудити квартиру у дітей: чому я не соромлюся жити для себе навіть на схилі літ.

Published

on

Вирішила я відвоювати свою квартиру у власних дітей. І зовсім за це не відчуваю жодного сорому. Хоча і скоро мені буде вісімдесят, але зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочеться провести останні роки життя для себе.

Часто буває так, що в старшому віці люди починають шкодувати про те, як прожили своє життя. Розмірковують, як могли б зробити все краще, в які моменти вчинити інакше, щоб результат був зовсім інший. Ось чому намагаються вмовити своїх дітей не повторювати їх помилок.

Я ж вирішила порушити всі ці стереотипи. В старості житиму для себе. Адже все своє життя присвятила чоловікові, дітям і онукам. Ледь закінчила школу, як вийшла заміж. Згодом з’явилися діти, і часу для себе вже не залишилось. Майже весь мій час був відданий родині. А зараз, коли вже майже вісімдесят, нікому поруч мене не потрібно бачити. Діти вже почуваються в моїй квартирі, наче це їх власна. Мене, таке відчуття, вже давно не існує. Рідний син без мого дозволу поселив в моїй квартирі онука з дружиною. Моя думка їх давно не цікавить. Така «подяка» за роки виховання.

Тому я вирішила повернути свою квартиру. І зовсім мені не соромно за це. Хоча і скоро мені буде вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки для себе. Звичайно, всі родичі образилися. Почали навіть судову справу, але завдяки моєму чоловіку мені вдалося повернути квартиру. Також виселила онука з його дружиною з моєї власності. Змінила всі замки на дверях для власного спокою. Звісно, після моєї смерті квартира залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, які так бракували протягом життя. Адже стільки безцінного часу було змарновано.

Мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає відваги вчинити так само, бо їх діти вже доручили їм правнуків, не цікавлячись, важко їм чи ні. Я дуже здивована, як вони себе настільки не люблять. На мій погляд, вони не поважають себе та свій час, який могли б витратити хоч на старості на себе.

Можливо, я колись пошкодую про це рішення. Але поки жива і можу сама за себе відповідати, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось, а насолоджуватись моментами.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 + вісімнадцять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

– Well, look who decided to show up! – Exclaimed David Peterson. – You can just turn right back around! – Dad, what’s gotten into you?

“Look whos finally shown up!” bellowed Thomas Whitaker. “You can turn right back around!” “Father, whats gotten into you?” exclaimed...

З життя2 години ago

Get to the kitchen now!” the husband snapped at his wife. Little did he know how this would end.

“Get back to the kitchen!” the man barked at his wife. Little did he know how this would end. “Katie,...

З життя4 години ago

There Was No Seat for Me at My Mother-in-Law’s Anniversary Party – So I Walked Out Silently and Changed My Life Forever

**Diary Entry 4th June** I stood at the entrance of the banquet hall, clutching a bouquet of white roses, unable...

З життя15 години ago

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING I found a baby by the railway tracks and...

З життя15 години ago

How the Mother-in-Law Turns the Weekend into a Nightmare

**”How My Mother-in-Law Turns Weekends Into a Nightmare”** If someone had told me a year ago that my rare, precious...

З життя1 день ago

I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away

“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...

З життя1 день ago

He Will Live Among Us…

**Diary Entry 12th October** The doorbell rang, sharp and unwelcome, announcing visitors. Margaret set aside her apron, wiped her hands,...

З життя1 день ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...