З життя
Відсудити квартиру у дітей: чому я не соромлюся жити для себе навіть на схилі літ.
Вирішила я відвоювати свою квартиру у власних дітей. І зовсім за це не відчуваю жодного сорому. Хоча і скоро мені буде вісімдесят, але зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочеться провести останні роки життя для себе.
Часто буває так, що в старшому віці люди починають шкодувати про те, як прожили своє життя. Розмірковують, як могли б зробити все краще, в які моменти вчинити інакше, щоб результат був зовсім інший. Ось чому намагаються вмовити своїх дітей не повторювати їх помилок.
Я ж вирішила порушити всі ці стереотипи. В старості житиму для себе. Адже все своє життя присвятила чоловікові, дітям і онукам. Ледь закінчила школу, як вийшла заміж. Згодом з’явилися діти, і часу для себе вже не залишилось. Майже весь мій час був відданий родині. А зараз, коли вже майже вісімдесят, нікому поруч мене не потрібно бачити. Діти вже почуваються в моїй квартирі, наче це їх власна. Мене, таке відчуття, вже давно не існує. Рідний син без мого дозволу поселив в моїй квартирі онука з дружиною. Моя думка їх давно не цікавить. Така «подяка» за роки виховання.
Тому я вирішила повернути свою квартиру. І зовсім мені не соромно за це. Хоча і скоро мені буде вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки для себе. Звичайно, всі родичі образилися. Почали навіть судову справу, але завдяки моєму чоловіку мені вдалося повернути квартиру. Також виселила онука з його дружиною з моєї власності. Змінила всі замки на дверях для власного спокою. Звісно, після моєї смерті квартира залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, які так бракували протягом життя. Адже стільки безцінного часу було змарновано.
Мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає відваги вчинити так само, бо їх діти вже доручили їм правнуків, не цікавлячись, важко їм чи ні. Я дуже здивована, як вони себе настільки не люблять. На мій погляд, вони не поважають себе та свій час, який могли б витратити хоч на старості на себе.
Можливо, я колись пошкодую про це рішення. Але поки жива і можу сама за себе відповідати, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось, а насолоджуватись моментами.
This Isn’t Some Random Affair, Victoria. I’ve Been Living a Double Life for Seventeen Years,” Dominic Said, Nervously Twirling a Pencil on His Desk.
“This isnt some random fling, Victoria. Ive been living a double life for seventeen years,” Dominic said, nervously spinning a...
On Her Way to the Store, Anna Suddenly Recognized the Mother of Her First True Love in the Elderly Woman Approaching Her. To Her Astonishment, the Woman Recognized Her Too and Couldn’t Hold Back Her Tears.
On her way to the shop, Emily suddenly recognised the mother of her first true love in the older woman...
After descending the slope toward the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.
After descending the slope toward the waters edge, Michael sized up the cats chances of survival. The steady flow of...
Dad, please… don’t come to the school today, okay?
“Father, please… dont come to the school today, all right?” “Why, Emmeline? Dont you want me to see you receive...
Jane Just Got Home from Maternity Ward – And Found a Second Fridge in the Kitchen. ‘This One’s Mine and Mum’s—Don’t Put Your Food Here,’ Said Her Husband.
Emma stepped back into her own home from the maternity wardand there, in the kitchen, stood a second fridge. “That...
On Her Way to the Store, Anna Suddenly Recognized the Mother of Her First True Love in the Elderly Woman Approaching Her—To Her Surprise, the Woman Recognized Her Too and Couldn’t Hold Back Her Tears.
On her way to the shop, Emily suddenly recognised the mother of her first true love in the elderly woman...
After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.
After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cats chances of survival. The steady flow of the...
‘Excuse me… where am I?’ the woman asked softly, gazing out the car window as if she didn’t understand what was happening.
“Excuse me… where am I?” the woman murmured, staring blankly out the car window as though lost in a daze....