З життя
Відсудити квартиру у дітей: чому я не соромлюся жити для себе навіть на схилі літ.
Вирішила я відвоювати свою квартиру у власних дітей. І зовсім за це не відчуваю жодного сорому. Хоча і скоро мені буде вісімдесят, але зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочеться провести останні роки життя для себе.
Часто буває так, що в старшому віці люди починають шкодувати про те, як прожили своє життя. Розмірковують, як могли б зробити все краще, в які моменти вчинити інакше, щоб результат був зовсім інший. Ось чому намагаються вмовити своїх дітей не повторювати їх помилок.
Я ж вирішила порушити всі ці стереотипи. В старості житиму для себе. Адже все своє життя присвятила чоловікові, дітям і онукам. Ледь закінчила школу, як вийшла заміж. Згодом з’явилися діти, і часу для себе вже не залишилось. Майже весь мій час був відданий родині. А зараз, коли вже майже вісімдесят, нікому поруч мене не потрібно бачити. Діти вже почуваються в моїй квартирі, наче це їх власна. Мене, таке відчуття, вже давно не існує. Рідний син без мого дозволу поселив в моїй квартирі онука з дружиною. Моя думка їх давно не цікавить. Така «подяка» за роки виховання.
Тому я вирішила повернути свою квартиру. І зовсім мені не соромно за це. Хоча і скоро мені буде вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки для себе. Звичайно, всі родичі образилися. Почали навіть судову справу, але завдяки моєму чоловіку мені вдалося повернути квартиру. Також виселила онука з його дружиною з моєї власності. Змінила всі замки на дверях для власного спокою. Звісно, після моєї смерті квартира залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, які так бракували протягом життя. Адже стільки безцінного часу було змарновано.
Мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає відваги вчинити так само, бо їх діти вже доручили їм правнуків, не цікавлячись, важко їм чи ні. Я дуже здивована, як вони себе настільки не люблять. На мій погляд, вони не поважають себе та свій час, який могли б витратити хоч на старості на себе.
Можливо, я колись пошкодую про це рішення. Але поки жива і можу сама за себе відповідати, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось, а насолоджуватись моментами.
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...
What Do You Mean We’re Getting Divorced?” the Man Asked His Wife in Shock. “Because I Gave Money to My Mother?
**The Dream of Pounds and Promises** *”What do you mean, were over?”* Richard blinked at his wife, baffled. *”Because I...
What Do You Mean We’re Getting a Divorce? The Husband Asked in Shock. Over the Money You Gave to Your Mother?
“What do you mean, were finished?” the man asked his wife, bewildered. “Because I gave money to my mother?” “Nineteen...
My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our House Again
My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...