З життя
Він почув новину вперше, але не виказав здивування, попрощавшись із сусідкою й рушивши додому.
Василь Іванович не подав виду, що чує це вперше. Попрощавшись із сусідкою, він спокійно рушив додому. Вдягнув свій найкращий костюм, узяв конверт із грошима, який давно підготував для весілля єдиного сина.
Василь Петрович поспішав на урочистість. Сьогодні мав відбутися перше знайомство з майбутніми родичами. Роман повідомив адресу, але тато погано знає цю частину міста. Тому він вийшов завчасно, щоб не запізнитися. Як на гріх, автобус потрапив у затор. Довелося добряче почекати. Лише через три години Василь Іванович прибув на місце.
У ресторані за столом сидів один Роман. Він пояснив, що батьки Вероніки дуже зайняті і тому не могли довго чекати, вже пішли звідси майже годину тому. Василь Іванович засмутився, що став причиною незадоволення майбутніх родичів. Час минав, Роман не згадував про нове знайомство, а батькові було незручно питати.
Одного весняного дня, гуляючи парком, він зустрів колишню сусідку. Це була надзвичайна жінка, яка знала все про всіх. Звідки вона черпала інформацію, ніхто не знав. Та коли її питали про знайомих, могла розповісти всі новини. Ольга Антонівна першою звернулася до Василя Івановича. Виявилося, що сьогодні весілля його сина Романа, а він тут прогулюється. Церемонія в РАГСі о третій, а ресторан на п’яту годину вечора. Чому ж досі не зібрався?
Василь Іванович зберіг спокій, як ніби все знав заздалегідь. Попрощавшись із колишньою сусідкою, повернувся додому. Одягнув найкращий костюм, узяв конверт із грішми, заздалегідь підготований на весілля сина. Адже дружини давно не стало, тому всім сам має займатися.
До ресторану він прибув о восьмій вечора. Свято вже було в розпалі. Василь Іванович підійшов до мікрофона й попросив хвилинку уваги. Роман від сорому почервонів, Вероніка міцно тримала його за руку й щось шепотіла. Слова батька були проникливі:
– Вітаю тебе, синку, і тебе, Вероніко, зі святом. З цього дня ваше життя зміниться. Тепер ви разом йтимете по життю рука об руку. Бажаю вам довгого життя поруч, щоб усі негаразди проходили мимо, а радість завжди була рядом. Бажаю, щоб коли ваші діти виростуть, вони ніколи не забували, що ви у них є. Цінуйте кожну хвилину разом із батьками, бо час, проведений разом, не вічний. Колись він закінчиться. По батьковій щоці покотилася сльоза.
Василь Іванович вручив молодятам подарунок, розвернувся й вийшов. Вероніка потягнула Романа до виходу, туди, куди пішов його батько. Вони поспішали, бо Василь Іванович збирався сідати в автобус. Діти попросили в батька вибачення і запросили повернутися в зал. Вони повернулися утрьох. Сват підійшов познайомитися й теж вибачився за недобре відношення. Час минув. Під пологовим будинком родичі гучно обговорювали ім’я онука, який народився цього дня.
Yesterday — Or How a Dinner Party for the “Gourmet Brother-in-Law” Became a Lesson in Family, Boundaries, and the True Cost of Hospitality in a Classic English Home
June 7th How quickly a gathering can turn into a test. I dont know why I still get so flustered...
Dandelion Jam After a mild, snowy English winter, everyone in the quaint town is longing for the fresh green leaves and colourful blooms of spring. Taissa, living in her cosy flat with her granddaughter Vera—whose parents, both doctors, have gone to work in Africa—finds herself cherishing the new season. The rhythms of the town change: market stalls buzz, neighbours gather on garden benches, and birdsong replaces alarm clocks. Taissa’s daily life intertwines with her lively neighbours—cheerful, well-read Valerie and grumpy Mrs Simmons—whose gossip and camaraderie brighten the days. Meanwhile, Vera happily attends school and dance class, proud to be watched over by her loving grandma. When Taissa strikes up a warm friendship with her thoughtful neighbour George Ellis, a widower with a distant daughter, they find comfort in shared stories and park strolls. Yet, tension brews when George’s daughter Vera visits and demands he sell his flat to move in with her family, suspecting Taissa’s intentions. An awkward confrontation ensues, but Taissa remains gracious. Life brings Taissa and George back together; he approaches her with a crown of dandelions and a jar of homemade dandelion jam, sharing its English folklore and health benefits. Their friendship flourishes over tea, recipes, and evenings under the old linden tree. Through spring’s renewal, two hearts discover sunshine in companionship and the sweet taste of dandelion jam. Thank you for reading and supporting my stories—wishing you all life’s brightest joys!
Dandelion Jam The snowy winter had finally packed its bags and left, not that the cold was anything to write...
Didn’t Want To, But Did: The Nerve-Wracking Choices of Vasilisa Living Alone in Her Grandmother’s Country Cottage, Facing Village Gossip, Deadly Debts, and a New Love with Anton the Local Policeman
Didnt want to, but did Sarah wasnt much of a smoker, you know? Still, shed convinced herself that a cigarette...
Relatives Demanded My Bedroom for the Holidays, Left Empty-Handed When I Refused to Give Up My Sanctuary
Relatives demanded my bedroom for the holidays and left with nothing So where am I supposed to stick this massive...
A Silent New Year’s Eve
New Years hush November drifted in, drab and drizzly, the kind of grey that seeps into your bones. Each day...
Mother-in-law Helped Herself to My Gourmet Foods from the Fridge—Stuffing Them All into Her Bag Before Saying Goodbye
The mother-in-law slipped the delicacies from my fridge into her handbag before heading home. “Are you sure we need all...
My Husband Invited His Ex-Wife Over for the Sake of the Children—So I Celebrated My Freedom in a Hotel Instead
Husband invited his ex-wife for the kids, so I spent the celebration at a hotel Where are you planning to...
My Husband Compared Me to His Friend’s Wife at the Dinner Table—And Ended Up with a Bowl of Salad in His Lap
“You’ve brought out this dinner set again? I told you I wanted the fancy one with the gold rim, the...