Connect with us

З життя

ВІН ВІДПОВІВ, КОЛИ ЙОМУ ПРИВІТАЛИ ДОБРОГО РАНКУ…

Published

on

На розі вулиці Шевченка у Львові стояв манекен у вітрині крамниці з одягом. Він завжди був одягнений однаково: біла сорочка, сірі штани та крихітка вишиванка, яку ніхто не виправляв. Цей манекен був забутий. Він стояв там понад десять років. Такий нерухомий, такий звичний, що багато хто вже й не помічав його. Але місцеві продавці його полюбили. Щоранку, відчиняючи свої крамниці, вони казали йому: “Доброго ранку, пане Тарасе!” — бо так його прозвали. Це був жарт, ритуал, маленький жест на початок дня. Пекар, власник книгарні, жінка з квітками — усі вітали манекена. А він, звичайно, ніколи не відповідав. Аж поки одного разу — відповів. Це був понеділок. Вітрина запотіла від ранкової вологости. Коли люди пройшли повз і сказали: “Доброго ранку, пане Тарасе!”, манекен посміхнувся. Рухнув. І тихо промовив: “Добридень, добрі люди.” Усі застигли. Це був не манекен. Це був чоловік. Його справді звали Тарас. Йому було 74 роки. Він був нічним сторожем у цій крамниці вже кілька місяців. Він втратив дім, родина була далеко, і йому нікуди було йти. Тож ночами він спав у сховищі. А вранці, коли крамниця відчинялася, він завмирав за склом, удаючи з себе манекена. Робив він це не для жарту. А тому що казав — за цим склом він відчував себе менш самотнім. “Мені подобається дивитися на людей, бачити, як вони починають свій день. І тут, принаймні… ніхто мене не ігнорує.” Історія розійшлася, коли хлопець зняв цю сцену і виклав у мережу. Вона стала вірусною. Тисячі коментарів: “Іноді здається, що ніхто нас не бачить… але завжди є хтось, хто дивиться з іншого боку скла.” Зараз пан Тарас більше не прикидається манекеном. Йому дали роботу у крамниці — зустрічати відвідувачів. Він сидить на стільчику біля вітрини, посміхається перехожим, і щоранку відповідає тим, хто каже йому: “Доброго ранку, пане Тарасе!” А він відповідає фразою, яка назавжди лишилася у цьому кварталі: “Доброго вам дня… і дякую, що помітили мене.” Так я зрозумів, що навіть у найбільшій самоті завжди знайдеться хтось, хто побачить тебе — якщо сам не сховаєшся за непроглядним склом.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + два =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

My Grown Son Had Always Avoided Me. When He Landed in Hospital, I Discovered His Secret Life – and the People Who Knew Him in a Completely Different Way…

Dear Diary, My adult son, James, has always kept his distance. When the accident landed him in the hospital, I...

З життя1 годину ago

It’s been 40 years, but I still think of him. I decided to track him down.

Forty years have gone by, but I still think about him. I finally decided to look him up. I found...

З життя1 годину ago

I Discovered My Mother’s Diary: After Reading It, I Finally Understood Why She Treated Me Differently from My Siblings

14October2025 I have finally found Mums old diary. Reading it has finally given me the answer as to why she...

З життя2 години ago

My Husband Went on a Business Trip and Never Came Back: The Truth Was Even More Frightening Than I Could Have Imagined

He left on a work assignment and never came back. The truth turned out to be far more dreadful than...

З життя3 години ago

The phone rang. A voice on the other end said, “Your husband has been in an accident. But that’s not all…

The phone rang, and a voice on the other end said, Your husband has been in an accident. But thats...

З життя3 години ago

A Woman Called and Said: “I Have a Child with Your Husband

Hey love, you wont believe the call I got today. My phone rang an unknown number and I answered straight...

З життя4 години ago

After All, I’m Not a Stranger Here!

28October2025 I cant believe I found myself in this mess again.Why does Andrew think he can decide what happens to...

З життя4 години ago

I Raised My Granddaughter for 12 Years, Believing Her Mother Had Gone Abroad: One Day, the Girl Revealed a Truth I Never Wanted to Hear

Ive been looking after my granddaughter Emma for twelve years, thinking her mother had gone off to work abroad. One...