Connect with us

З життя

Втомилася! Моя мама – добра жінка, яку використовують і залишають чоловіки.

Published

on

Набридло вже! Моя мати – наївна жінка, якою чоловіки користуються і залишають.

Пишу, бо більше нікому це сказати…
Мені 19 років. Я народився і виріс у Львові.

Я не знаю, хто мій батько.

Мати ніколи про нього не говорила, а коли я питав, лише холодно відповідала:

– Його немає. Забудь.

Я виростав без батька, без родини, без відчуття тепла і затишку.

Я звик бути самотнім.

Але найбільше я звик до того, що для матері я завжди був на другому місці.

Вона забувала про мене задля чоловіків.
Щоразу, коли в її житті з’являвся новий чоловік, я ставав невидимкою.

Вона крутилася перед дзеркалом, обирала вбрання, витрачала останні гроші на парфуми та косметику.

Я сидів у своїй кімнаті і знав – сьогодні я їй не потрібен.

А потім, через кілька тижнів або місяців, починалися істерики.

Вона плакала, скаржилася, говорила, що її знову зрадили, знову використали, знову покинули.

А я сидів поруч, слухав, кивав, намагався її втішити.

Але я знав, що через кілька тижнів все повториться.

Вона нічого не розуміла.

Вона не бачила, як її поведінка вбиває в мені віру в стосунки, в родину, в любов.

Я з дитинства зрозумів одне – чоловік в її житті завжди буде важливіший, ніж я.

Я став чужим у власному домі.
Коли у неї з’являвся новий «кандидат», телефон дзвонив без упину.

І я знав – тепер в домі мені нема місця.

Я перестав їй вірити, перестав відчувати до неї щось, окрім роздратування.

Я став холодним.

Я більше не міг слухати її скарги, не міг втішати її після кожної нової невдачі.

Вона доросла жінка, але поводиться як капризна дівчинка.

А я…

Я відчуваю себе старцем.

Втомленим від її сліз, її порожніх надій, її безкінечних помилок.

А знаєте, що найстрашніше?

Я не хочу стосунків.

Я навіть не можу уявити, що можу комусь довіритися.

Я виріс у домі, де любов – це обман, зрада і біль.

Я не можу це витримати.
Іноді вона приходить додому п’яною.

Іноді приводить «чергового».

Я лежу в іншій кімнаті і чую, як вони сміються.

А в мене всередині все стискається від огиди.

Мені нудно.

Я не хочу це чути.

Я не хочу так жити.

Але в мене немає вибору.

Мати не думає, що мені погано.

Їй важлива лише вона сама.

Інтернет – моя єдина віддушина.
Знаєте, що рятує мене?

Лише інтернет.

Тільки тут я можу сказати те, що ніколи не скажу вголос.

Я почуваюся вільним, тільки коли сиджу за екраном.

Але це не життя.

І, можливо, колись я піду з цього дому.

Щоб не чути її.

Щоб не бачити її.

Щоб не повторити її долю.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять + 5 =

Також цікаво:

З життя24 хвилини ago

Минуло два роки: зв’язок з донькою обірвано, а мені скоро 70 років

Минуло два роки. З тих пір моя донька жодного разу не подзвонила, не надіслала жодного повідомлення. Вона більше не бажає...

З життя28 хвилин ago

Свекруха “рятує” сина від застуди, а мене відштовхує на другий план

Свекруха приїхала «рятувати» сина від застуди, а мене відсунула, як непотрібний предмет. Інколи здається, що найважче в житті жінки —...

З життя50 хвилин ago

«Хотела убрать звук, а узнала правду»: как переписка мужа чуть не разрушила брак

Уже неделю в нашем доме царит напряжённая тишина. Мы с Дмитрием избегаем разговоров, обмениваемся лишь краткими фразами о дочери. А...

З життя51 хвилина ago

Подарувала квартиру, але й цього було замало: син із невісткою проігнорували мій ювілей

Ой, слухай, ось історія… До свого шістдесятиріччя я готувалася з особливим теплом. Тижнями продумувала кожну дрібницю: склад меню, закупки, наперед...

З життя52 хвилини ago

Свекруха приїхала “захистити” сина від застуди, а мене залишила на узбіччі

Свекруха приїхала «рятувати» сина від застуди, а мене відсунула, як зайвий предмет. Іноді здається, що найважче у житті жінки —...

З життя57 хвилин ago

Сноха змінилася: від халата до макіяжу і спортзалу, а син заглиблений в роботу

Ой, слухай, я тобі розкажу одну історію… Мене звати Олена Миколаївна. Мій син, Денис, та його дружина, Мар’яна, завжди здавалися...

З життя1 годину ago

Минуло два роки, а я досі не отримав ні дзвінка, ні листа від доньки, і мій сімдесятий рік вже не за горами.

Минуло два роки. Відтоді моя донька жодного разу не зателефонувала, не надіслала ані листа, ані слова. Вона більше не бажає...

З життя1 годину ago

Відпочинок без зайвих турбот: Як родинна драма зруйнувала наші плани

У кожній родині бувають свої випробування. Дехто ділить спадщину зі злостю, дехто бореться з пияцтвом або пробачає зради, а дехто...