Connect with us

З життя

Втомилася! Моя мама – добра жінка, яку використовують і залишають чоловіки.

Published

on

Набридло вже! Моя мати – наївна жінка, якою чоловіки користуються і залишають.

Пишу, бо більше нікому це сказати…
Мені 19 років. Я народився і виріс у Львові.

Я не знаю, хто мій батько.

Мати ніколи про нього не говорила, а коли я питав, лише холодно відповідала:

– Його немає. Забудь.

Я виростав без батька, без родини, без відчуття тепла і затишку.

Я звик бути самотнім.

Але найбільше я звик до того, що для матері я завжди був на другому місці.

Вона забувала про мене задля чоловіків.
Щоразу, коли в її житті з’являвся новий чоловік, я ставав невидимкою.

Вона крутилася перед дзеркалом, обирала вбрання, витрачала останні гроші на парфуми та косметику.

Я сидів у своїй кімнаті і знав – сьогодні я їй не потрібен.

А потім, через кілька тижнів або місяців, починалися істерики.

Вона плакала, скаржилася, говорила, що її знову зрадили, знову використали, знову покинули.

А я сидів поруч, слухав, кивав, намагався її втішити.

Але я знав, що через кілька тижнів все повториться.

Вона нічого не розуміла.

Вона не бачила, як її поведінка вбиває в мені віру в стосунки, в родину, в любов.

Я з дитинства зрозумів одне – чоловік в її житті завжди буде важливіший, ніж я.

Я став чужим у власному домі.
Коли у неї з’являвся новий «кандидат», телефон дзвонив без упину.

І я знав – тепер в домі мені нема місця.

Я перестав їй вірити, перестав відчувати до неї щось, окрім роздратування.

Я став холодним.

Я більше не міг слухати її скарги, не міг втішати її після кожної нової невдачі.

Вона доросла жінка, але поводиться як капризна дівчинка.

А я…

Я відчуваю себе старцем.

Втомленим від її сліз, її порожніх надій, її безкінечних помилок.

А знаєте, що найстрашніше?

Я не хочу стосунків.

Я навіть не можу уявити, що можу комусь довіритися.

Я виріс у домі, де любов – це обман, зрада і біль.

Я не можу це витримати.
Іноді вона приходить додому п’яною.

Іноді приводить «чергового».

Я лежу в іншій кімнаті і чую, як вони сміються.

А в мене всередині все стискається від огиди.

Мені нудно.

Я не хочу це чути.

Я не хочу так жити.

Але в мене немає вибору.

Мати не думає, що мені погано.

Їй важлива лише вона сама.

Інтернет – моя єдина віддушина.
Знаєте, що рятує мене?

Лише інтернет.

Тільки тут я можу сказати те, що ніколи не скажу вголос.

Я почуваюся вільним, тільки коли сиджу за екраном.

Але це не життя.

І, можливо, колись я піду з цього дому.

Щоб не чути її.

Щоб не бачити її.

Щоб не повторити її долю.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 + 2 =

Також цікаво:

З життя13 хвилин ago

The Timer on the Coffee Table “You’ve put the salt in the wrong place again,” she said, not looking…

Timer on the Table Youve put the salt in the wrong place again, she said, eyes fixed on the saucepan....

З життя22 хвилини ago

I’m Exhausted. And No – This Isn’t Some Vague Emotional Fatigue. This Is Physical, Mental, and Financial Burnout from Supporting Two Grown Adults Who’ve Decided to Live in Permanent Teenage Mode.

I am completely drained. And no, this isnt some vague sense of emotional exhaustionits a real, physical, mental, and financial...

З життя1 годину ago

Mary Turned 64 Still Covering the Expenses of Her 33-Year-Old Son Who Never Managed to Move Out Mar…

Margaret turned 64 still covering the bills for her 33-year-old son who never quite managed to fly the nest. Margaret...

З життя1 годину ago

Loneliness Together

LONELINESS TOGETHER Thirty-eight years ago, Margaret brought her future husband, Henry, to meet her parents for the first time. She...

З життя2 години ago

My Parents Forced Me to Have an Abortion to Avoid Shame—They Didn’t Care That Doctors Later Diagnosed Me as Infertile, but Fate Ultimately Dealt My Father a Harsh Blow

I was young when I met that scoundrel. He treated me wonderfully, showering me with compliments and acting like the...

З життя2 години ago

Mum, everything was fine this morning, began the daughter, sobbing repeatedly, but in the afternoon someone called Frank.

So, Sarah came back home really upset. Shed gone to see her daughter that day. When she walked in, the...

З життя2 години ago

Today, My Six-Year-Old Son Was Called to the Headteacher’s Office—Not for Fighting, Not for Swearing, but Because He Refused to “Cross Out” Our Dog from His Family Tree

Today, my six-year-old son was called in to see the headteacher. Not for fighting. Not for swearing. No, it was...

З життя2 години ago

I Went to Visit My Brother for Christmas… Only to Discover I Wasn’t Invited Because His Wife “Doesn’…

So, let me tell you what happened last Christmas. It still stings a bit, honestly. I decided to go and...