Connect with us

З життя

Вибач, але поки не готовий до спільного життя

Published

on

Вибач, але поки я не готова жити разом…

Сергію здавалося, що Леся закохана в нього так само, як і він у неї, тому його здивувала її відповідь на пропозицію жити разом.

– Вибач, але я поки не готова жити разом! – сказала вона.

– А чому?

– Не знаю, ми зустрічаємося всього півроку. Здається, ще зарано…

– Зарано? Сонце, мені здається, що саме час. Поживемо разом, пізнаємо одне одного краще, а там може перейти на новий рівень.

VK, Telegram, OK – підписуйтесь і не губіться!

– Сергійку, це не комп’ютерна гра, це життя. І в моєму житті зараз немає місця для спільного життя, але це не означає, що я не ціную наші стосунки. Просто мені влаштовує те, що є.

– Але я хочу більшого! Хочу прокидатися з тобою вранці. Хочу засинати разом! Хіба ти цього не хочеш?

– Ми і так це робимо. Двічі на тиждень, забув? Хіба цього мало?

– Мені замало!

– Ну, якщо ти мене любиш, то доведеться поки потерпіти.

– Я можу потерпіти, якщо ти назвеш причину! Чому ти не хочеш? Поясни! Хіба це так складно?

Леся трохи подумала, потім посміхнулася йому і вирішила обговорити це більш детально.

– Сергію, давай на чистоту. Що означає для тебе спільне проживання з жінкою?

– Я вже казав, засинати і прокидатися разом!

– А між цим?

– Що ти маєш на увазі? – не зрозумів він.

– У добі двадцять чотири години, забув? Ти говориш тільки про ніч і ранній ранок, а решта часу?

– А решта часу ми майже завжди на роботі! Хіба ні?

– Ну чому ж? Наприклад, ми ж будемо вечеряти чи снідати?

– Сподіваюсь!

– А хто буде готувати?

– Ти не вмієш готувати! – здогадався Сергій, точніше вирішив так по дурості, хоча не раз їв її страви.

– Я вмію готувати!

– Тоді в чому проблема?

– Хто буде готувати? Ти чи я?

– Ну, ти можеш, іноді і я. А чому ти так хвилюєшся з цього приводу?

– Сергію, бо я не хочу перетворювати своє життя на день сурка, як багато моїх подруг! Я не хочу прокидатися рано, щоб приготувати комусь сніданок. Я не хочу мчати з роботи, заходити в магазин, тягти пакети додому, а потім ще дві години танцювати біля плити та готувати вечерю!

– Але ти ж іноді готуєш, коли залишаєшся у мене, хіба ні? Я думав, тобі це подобається…

Сергій виглядав трохи розчарованим. Виходить, його дівчина – ледащо?

– Я люблю готувати, але робити це щодня не готова. Мені подобається приходити додому, робити салатик на швидку руку і на цьому все. Мені подобається, що ми зустрічаємося двічі на тиждень, інколи частіше. Мені цього вистачає! Можливо, колись захочеться більше, але поки ні!

– Просто ти мене не любиш! – констатував Сергій.

– Ось починається…

– А що? Хіба ні? Коли жінка любить, вона готова на все задля улюбленого!

– А улюблений? Він готовий на все заради улюбленої?

– Звичайно!

– Добре, тоді давай жити разом, АЛЕ – всі домашні обов’язки навпіл. Точніше кожен прибирає за собою, готуємо по черзі, перемо свої речі самі. Як тобі такий варіант?

– Але я погано готую. Ти сама казала!

– Буде нагода навчитися. Не завжди ж їсти піцу чи бургери. З навчанням я можу допомогти!

– Я просто не розумію, невже це так складно? Тоді чому іншим не складно? Ти що, особлива? – не вгамовувався Сергій.

– Ну якщо тобі хочеться так думати. Нехай буде так! Я особлива. Я не хочу класти своє особисте життя на вівтар кохання. Не зараз вже точно. Мені всього двадцять три. Я хочу насолодитися свободою!

– А, я зрозумів! У тебе є інший чоловік! – знову вигадував Сергій.

– І навіщо він мені? – не зрозуміла Леся.

– Ну, якщо ти не хочеш жити зі мною, значить, він тобі дорожчий!

– Твій вигаданий чоловік мені дорожчий? – посміхнулася вона.

– Твій вигаданий чоловік! Навіщо мені вигадувати собі чоловіків!

– А, тобі чоловіки не потрібні, тому ти вирішив вигадати мені, так?

– Ти мене зовсім заплутала! – майже крикнув він.

– Бо ти несеш дурниці! У мене більше нікого нема! Іноді й тебе забагато, тому і не хочу жити разом! Я люблю своє самітництво і не готова з ним розлучитися. Не зараз!

– Як можна любити самітництво, коли ти в стосунках? – здивувався Сергій.

– Дуже просто. Ось є речі, які тобі подобається робити, коли нікого нема вдома?

– Наприклад?

– Не знаю, читати книгу, дивитися серіал, приймати ванну, зависати в соцмережах, переміряти речі з шафи, танцювати в темряві!

– Чоловіки таким не займаються! – обурився він.

– А дівчата займаються! І мені це подобається! Я поки не готова розлучитися з простими перевагами свого холостяцького життя!

– Але ж і в спільному житті є свої переваги! – ще намагався переконати її Сергій.

– Наприклад?

– Засинати і прокидатися разом! – знову почав він свою пісню.

– Сергію, ти в курсі, що хропеш, як трактор?

– Що? Ти ніколи не казала! І інші не скаржилися!

– Ну щодо інших не скажу, а от після того, як Льоня тобі по носу переїхав на шашликах пару місяців тому, хропіти ти почав жахливо. І до речі, я тобі казала! Я можу потерпіти це пару разів на тиждень, але щодня не хочу! Я теж хочу хоч іноді висипатися.

– Ти не висипаєшся поруч зі мною?

– Тільки в ті рідкі моменти, коли вдається заснути раніше за тебе!

– Але ж ти зазвичай лягаєш пізніше…

– Ось і я про це!

– Ага, значить, я хроплю, я не готую, я не підходжу для спільного життя?

– А ще, як виявилося, ти жахливий зануда! – не стрималася вона.

– З чого це я зануда!?

– Ти вже півгодини намагаєшся переконати мене зробити те, чого я принципово не хочу робити. Що це, якщо не занудство?

– Лесю, я взагалі-то одружитися на тобі хотів! Тому і запропонував пожити разом! – ображено сказав він.

– А я хіба казала, що хочу заміж? – сумно посміхнулася вона.

– А ти хіба не хочеш? Всі дівчата хочуть заміж!

– Мабуть, не всі…

– Чи ти не хочеш заміж за мене? – здогадався він.

– Я взагалі не хочу, але якщо і розмірковувати по-твоєму, то що ти можеш запропонувати майбутній дружині? Засинати і прокидатися разом?

– Ти хочеш сказати, що я пусте місце? – обурився Сергій. – Що я ні на що не здатний?

– Тобі вже майже тридцять. Ти працюєш за двадцять тисяч гривень на місяць, живеш у вбитій квартирі свого дядька, аби не платити за оренду, ти одягаєшся в дешевих магазинах. Ти навіть машину не хочеш купити, бо її треба годувати!

– Тебе слухати, так я ще той подарунок! Тоді навіщо ти взагалі зустрічалася зі мною?

Леся знизала плечима.

– Ти симпатичний, добре складаєшся, веселий і чудовий коханець.

– Для здоров’я?

– І для душі!

– Але сім’ї у нас не буде!

– Поки ти не подорослішаєш, точно ні!

– Чудово! Тоді моя пропозиція знімається з порядку денного! І знаєш, я тобі навіть більше скажу! Ми розлучаємося!

– Справді? – іронічно запитала Леся. – А я думала, ти вже й не запропонуєш! Тоді бувай? – сказала вона і махнула йому рукою, нагадуючи, що він свариться з нею в її квартирі.

– Бувай! – гордо заявив він, натягуючи штани. – Точніше прощай!

– Значить, прощай! – сказала вона з усмішкою і кинула йому футболку.

Сергій пішов, а Леся включила музику, вимкнула світло і почала танцювати. Це завжди допомагало заспокоїти нерви й повернути позитивний настрій. Вона знала, що завтра чи післязавтра він все одно повернеться, але чи пустить вона його назад? Це вже питання…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × п'ять =

Також цікаво:

З життя21 хвилина ago

Чому Димка одразу не злюбив дядю і що з цим робити?

Дядька Тараса Романа зразу не вподобав, а швидше — зненавидів. Мати, нервово перебираючи пальцями, сказала того вечора восьмирічному синові: —...

З життя1 годину ago

Спадщина в стінах дому

Українське спадкове подвір’я — І як ти на таке насмілилась? — дивувалась донька. — Мамо, ти ж там будеш сама...

З життя3 години ago

Телефонний дзвінок колишнього: чому я забула вимкнути звук на ніч?

Щоденник. Так не буває. Зранку дзвонив колишній. Забула вимкнути звук на ніч — от і прокинулась. Замість «алло» зітхнула, щоб...

З життя4 години ago

Загадка самотньої пташки…

**Щоденник Галини** Вже кілька тижнів я спостерігала за новою сусідкою, яка заселилася на першому поверсі навпроти мене. Нову мешканку звали...

З життя7 години ago

На лавці в поліклініці: зустріч поколінь у хвилині вибору.

У коридорі жіночої консультації на лавці сиділа літня жінка. Поруч з нею притулилась тоненька дівчинка років п’ятнадцяти в короткій спідниці,...

З життя10 години ago

Сльози за мить до свята: момент з натиском материнства.

Оксана стискала зуби, щоб не розплакатися й не зіпсувати святковий настрій. Поправила кофточку на вже помітному животику й, штовхаючи перед...

З життя11 години ago

Моя подружка: ефектна, загадкова та трохи неслухняна

Мова моєї подруги Софійки Коваленко підвішена як слід. Вона гарна, гостроязика й хитра, як лис. Але іноді вміє прикинутися такою...

З життя13 години ago

Розлучення, майно і несподіваний поворот!

Ми розводилися з дружиною, і настала черга ділити нажите. Аж тут несподіванка. «Забирай собі цього!» — скрикнула вона. «Ви з...