Вибачте, будь ласка

Вже третій годин Катерина з Денисом зясовували стосунки. Денис схилявся до розлучення, і на це в нього була причина. Хоча й одружилися вони одинадцять років тому, дітей у них не було. Але до розлучення вони були ближчі, ніж будь-коли. Денис уже знав нічого не виправити.

Катерина дуже хотіла народити дитину, але нічого не виходило. Кожного разу, розкриваючи долоню, вона з надією, що межувала з розпачем, дивилася на крихітне віконце на білому тесті.

Хоча лікар і казав їй:

Треба вірити до кінця, вона перестала вірити.

Після семи років шлюбу Катерина з Денисом почали часто сваритися. Могли почати скандал навіть через дрібницю. Але врешті виливали один на одного всі накопичені образи, біль, а потім замовкали надовго.

Розлучення назріло

Останнім часом вони все більше мовчали, майже не дивилися один на одного і тихо ходили по квартирі. Саме тоді в Катерини й дозріло рішення зрадити чоловікові.

Мені все набридло, Галю, скаржилася вона подрузі. Вже не можу дивитися на нього, а він ніби в депресії. Мовчить, уткнувшись у ноутбук. Ну що це за життя?

Катю, на твоєму місці я б таємно знайшла собі іншого, може, й завагітніла б, якби змінила чоловіка, радила Галина.

А що, таке буває? здивувалася Катерина.

А хто його знає, може, й буває, легко відповіла подруга. Їй було байдуже у неї вже була донька, хоча з чоловіком вона встигла розлучитися.

Катерина мовчала, а червячок усередини точив.

Та й що? З Денисом у нас одні сварки. Здається, скажи йому зараз про розлучення він одразу погодиться.

Корінь казки, подруго, сьогодні ввечері йдемо в кафе. Я зустрічаюся з Віталіком, він прийде з другом познайомлю вас. Треба в твоє похмуре життя внести яскравих фарб.

Цими яскравими фарбами стали стосунки з Олегом. Катерина думала, що не зможе зрадити Денису, хоча й сердилася на нього. Але все виявилося просто. Завертілося, закрутилося сама не помітила, як життя справді стало світлішим.

Вона зраджувала чоловікові, приходила додому пізно, і одного разу Денис не витримав.

Катерино, я йду від тебе. Давай розійдемося, як дорослі люди. Тихо і спокійно. Ділити нам нічого дітей немає, квартира твоя, сказав він твердо. Вона зрозуміла це рішення в нього давно дозріло.

Якщо чесно, Денис її влаштовував і фінансово. Заробляв дуже добре. Олег, з яким вона тепер бачилася, все більше залежав від неї, кожного разу обіцяючи, що ось-ось у нього зявиться велика сума. Вмів гарно вішати лапшу на вуха, особливо коли жінки слухали і вірили йому симпатичному молодому хлопцю. Був чарівним і любязним.

Почекай, Ден, давай все обговоримо, чомусь їй не хотілося розлучатися.

Ні, Катерино. Зраду я не пробачу.

Зраду? Звідки ти взяв, що я тобі зрадила? вона була впевнена, що чоловік сидить у своїх програмах, адже він програміст, і його думки завжди в роботі.

Катерина не знала, що йому повідомив друг Юрко, який не раз бачив її в кафе з іншим вона вела себе відверто. Та й як не помітити, якщо дружина інколи повертається додому дуже пізно.

Катю, не влаштовуй сцен. Бачу, що й у цьому ти майстриня. Я все знаю. Тому йду. Подам на розлучення. Живи, як хочеш. Нудно тобі не буде, певен, Галя тобі не дасть сумувати, дружина дивилася на нього здивовано. Звідки він усе знає?

Усе, я йду. Він узяв валізу і сумку, зібрані напередодні, коли її довго не було вдома, і вийшов з квартири, залишивши ключі на тумбочці.

Валізу і сумку він кинув у багажник і рвонув з місця.

У село, у глушину з попутником

Не склалося буває. Нічого. Переживу. До того ж усе це вже набридло, думав Денис, дивлячись на дорогу. Приїду в село, зроблю ремонт у домі. Як же я не продав його? Були ж покупці. Ніби відчував, що самому знадобиться батьківський дім. Рано вони пішли Приведу все в порядок. Буду їздити на рибалку, збирати гриби, може, навіть курочок заведу. А що мені, молодому й неодруженому, та ще й у найкращому віці тридцять три. О, якраз вік Христа, усміхнувся він. Ну що ж, побачимо. Добре, що перейшов на віддалену роботу з посадою жодних проблем.

Дорога в село була неблизькою майже дві години їзди. Перервавши роздуми про перспективи в селі, він раптом відчув голод. Проїхавши трохи далі, звернув із траси на ґрунтову дорогу, що вела до невеличкого селища. Потім зупинився біля маленького магазинчика.

Вийшовши з авто, Денис оглянувся і помітив біля магазину двох кішок, які пильно на нього дивилися.

Ага, голодні, мабуть

Усередині він шукав щось їстівне. У вітрині лежали апетитні чебуреки, від яких так смачно пахло, що неможливо