Connect with us

З життя

Вибір без вибору: заміж за нелюба чи осуд громади.

Published

on

Віра сиділа на лавці, гірко плачучи, і ледве чутно шепотіла:

– Що ж тепер буде, матінко? Боже, який сором… Усе село сміятиметься, мовляв, наречений нареченої кинув, навіть не на весіллі.

Здавалося, краще б земля мене проковтнула, ніж дивитися людям в очі.

– Не журися, Віруню, якось усе владнається, – пробувала заспокоїти доньку мама, Надія Іванівна, хоча й сама ледве тримала думки вкупі. Але вже невдовзі на обличчі жінки з’явився хитрий вираз.

– Григорію! – крикнула вона до сусіда через паркан. – Підвези мене до залізничного вокзалу, поки ранковий потяг не пішов!

– Та без питань, Надіє Іванівно, – кивнув він. – Для вас хоч на край світу!

Жінка гучно зачинила дверцята автомобіля й зручно вмостилася на сидінні.

– Їдемо шукати моїй Віруні нареченого, – мовила вона з таким серйозним виглядом, що Григорій аж за кермом покосився на неї.

– Жартуєте? Думаєте, знайдуться такі сміливці?

– Чому б і ні? Дам йому трохи грошей – а хто сьогодні гроші не любить? – впевнено відповіла Надія Іванівна.

На вокзалі вона, не вагаючись, попрямувала до групи чоловіків, які щойно вийшли з потяга. Перекинулася кількома словами з двома молодими людьми – і за мить вони вже рушили до машини Григорія.

– Їдемо до магазину, – оголосила вона твердо. – Треба прикупити костюми нареченому та його дружбі.

– А документи у них хоч є? – іронічно спитав чоловік.

– Не хвилюйся! Все мають, – відмахнулася Надія. – Ось познайомся: це Євген, майбутній чоловік Віри, а це його свідок Святослав.

Коли автомобіль зупинився біля дому, гості, які чекали на весілля, захоплено заспівали:

– Наречений приїхав! Слава Богу, нарешті!

Віра вибігла надвір, але зупинилася, як укопана, побачивши, як з машини виходять двоє незнайомців. Мати тим часом взяла дочку за руку й завела за автомобіль.

– Це Євген, – сказала вона твердим тоном. – У тебе два варіанти: або ти зараз виходиш за нього заміж, а згодом, якщо захочеш, розлучаєтесь, або люди ще довго тебе будуть осуджувати й плітки ходитимуть селом. Вирішуй швидко.

Уся в сльозах, Віра мовчки кивнула. А вже за мить її обличчя осяяла щира усмішка.

Весілля відгуляли гучно: співали, танцювали, частувалися до самого ранку. Євген так органічно вжився в роль нареченого, що навіть Віра була вражена. Коли всі гості розійшлися, вона поглянула на Євгена й тихо сказала:

– Дякую тобі. Ти мене просто врятував, – а потім серйозно додала: – Не хвилюйся, скоро нас розлучать.

– А я й не хочу розлучатися, – впевнено відповів Євген.

– Навпаки, я хочу ближче тебе пізнати.

Віра ошелешено глянула на нього:

– Що? Ти серйозно? Один мені обіцяв кохати вічно, а потім зник, натомість зовсім чужий чоловік хоче зі мною все життя прожити?

– Який же я чужий? – обурився Євген.

– Ти мені, Віро, відразу сподобалася.

– Ти жартуєш! – вигукнула вона роздратовано, але хлопець обірвав її:

– Від сьогодні я твій чоловік. Знаєш, моя мама завжди переживала, що я так і не одружуся, а я їй казав: «Моя доля сама мене знайде». І як бачиш – так і сталося. Думаєш, я це так просто залишу? Навіть не відповідай, спершу добре подумай.

І Віра думала довго. Цілих 25 років, за які вони з Євгеном виростили трьох дітей і жили душею в душу. А Надія Іванівна й досі не може повірити, що велика ганьба на ціле село обернулася для її доньки великим щастям на все життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + десять =

Також цікаво:

З життя52 хвилини ago

Refusing to Care for My Husband’s Sick Aunt, Who Has Her Own Children

Emily, you know David runs his own company, he spends days in meetings, and Sophie lives on the other side...

З життя2 години ago

My Mother-in-Law Demanded a Duplicate Set of Keys to Our Flat and Faced Rejection

29April2025 Today Margaret Hughes, my motherinlaw, turned up at our flat in Camden demanding a spare set of our frontdoor...

З життя3 години ago

I Cared for Him for Eight Long Years, Yet No One Ever Showed Their Gratitude

Ive spent eight years looking after him, and not a single thankyou ever slipped my way. You all know how...

З життя4 години ago

My Mother-in-Law Took It Upon Herself to Redecorate My Kitchen to Suit Her Taste While I Was at Work

Lydia, could you keep an eye on Mum while Im at work? Please, you know how much that kitchen remodel...

З життя13 години ago

Caught My Sister-in-Law Trying on My Clothes Without Permission

I caught my sisterinlaw, Iona, fumbling through my clothes without asking. Sam, please, can we keep the nightstays to a...

З життя14 години ago

Don’t Judge Me Harshly

Dear Diary, The thought of the NewYear holidays had me buzzing with anticipation. Id booked a short trip to Aviemore,...

З життя15 години ago

You Brought Her to Us Yourself

You brought her into our lives yourself, Emily whispered, her voice trembling like a violin string about to snap. Mark,...

З життя16 години ago

Listen to Your Inner Voice

Listen to yourself, Emily heard herself say. Emily, we agreed. Granddads waiting, Helen called from the doorway, clutching a bag...