Connect with us

З життя

Вихід з поліклініки: шлях до зупинки громадського транспорту.

Published

on

Аліна вийшла з поліклініки та вирушила на зупинку чекати на маршрутку. На сьомому місяці вагітності їздити на інший кінець міста було не дуже зручно, але що поробиш, якщо їхню поліклініку закрили на ремонт до наступного року. «Родити ж тобі цього року, а не наступного», – жартував чоловік Аліни Павло. На щастя, лікар на прийомі порадував майбутню маму гарними результатами аналізів. Тепер їй довелося проїхати десять зупинок на маршрутці, щоб дістатися додому.

Коли Аліна підійшла до зупинки, маршрутка щойно приїхала. Люди вже заходили, і вона стала в кінець імпровізованої черги, щоб теж увійти до салону. Місць у старому автобусі було мало, і всі вони на момент, коли Аліна зайшла, вже були зайняті. «Ну що поробиш, поїду поки стоячи, не чекати ж наступної мінімум півгодини», – подумала вона і зітхнула. Просити когось поступитися місцем вона соромилася. Хоч їй і було вже більше двадцяти років, але відстоювати свої інтереси вона так і не навчилася. Тому молода жінка вирішила, що чекатиме, поки у когось прокинеться совість або хтось вийде на своїй зупинці.

Пасажири тим часом ігнорували майбутню маму. Жінка, що сиділа з дівчинкою на передньому двомісному сидінні, сподівалася, що хтось інший поступиться, і схилилася до своєї дитини. Хлопець у навушниках старанно робив вигляд, що музика загородила йому не тільки вуха, але й очі. Жінка з котячим переносом на колінах заспокоювала свого улюбленця. Старенький дідусь дрімав на задньому сидінні, а поруч з ним дві юні подруги жваво обговорювали щось, дивлячись в Instagram. Інші пасажири також не звертали уваги на майбутню маму.

Водій не поспішав рушати, навіть закурив, висунувшись у вікно. Минули п’ять, десять хвилин… Пасажири неохоче почали нервувати. По салону пройшов невдоволений шепіт, який ще через п’ять хвилин вилився в одностайне: «Ну коли поїдемо, шефе?». П’ятдесятирічний водій Михайлович, котрий провів за кермом більшу частину життя та мав у цьому житті певні моральні принципи, загасив сигарету об борт автобуса, обернувся до салону та гучно гаркнув: «От коли місце вагітній хтось поступиться, тоді й поїдемо!».

Того ж моменту всі захвилювалися. Жінка з переносом встала і поставила свій вантаж на коліна діду з заднього сидіння, жінка з дитиною нарешті посадила дочку собі на коліна, юні красуні, що розглядали Instagram, почервоніли і обидві скочили зі словами: «Сідайте, будь ласка!». Хлопець у навушниках взагалі вийшов з маршрутки. Михайлович знову обернувся до салону, оглянув задоволеним поглядом п’ять вільних місць і сказав Аліні: «Вибирай, доню, яке зручніше. І поїдемо потихеньку!».

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 + дев'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя41 хвилина ago

The Sin of the Stranger

Maggie is condemned in the village the very day a bulge shows under her coat. She is fortytwo, a widow,...

З життя42 хвилини ago

In Winter, Valentina Decides to Sell Her Home and Move to Be with Her Son.

Winter rolled around and I finally decided to sell the old cottage and move in with my son. My daughterinlaw...

З життя2 години ago

At Dinner, My Daughter Secretly Slipped Me a Folded Note Right in Front of Everyone: “Pretend You’re Ill and Get Out of Here!”

Dear Diary, During dinner, my daughter slipped a folded note onto the table in front of me. Pretend youre ill...

З життя2 години ago

The Dog Had Almost Given Up, Ready to Leave This Cruel World Behind…

Ethel had lived for years in a tiny cottage on the very edge of the village of Brindleford. When people...

З життя3 години ago

I Don’t Need Him: I’m Turning My Back on Him.

March 12 I sit here after a long shift in the paediatric ward of St. Mary’s Hospital, London, and I...

З життя3 години ago

THE UNTAMED HORSE WAS DESTINED FOR SACRIFICE, BUT AN ABANDONED GIRL DID SOMETHING EXTRAORDINARY…

20May 2024 I have never imagined I would be the one to write down the tale of the untamable black...

З життя4 години ago

THOUGHTS OUT LOUD: A Journey into Open Reflections

I almost slept through work this morning, I tell you. I was snug as a bug in my own little...

З життя4 години ago

The Unexpected Foundling

In the early hours of a cold spring morning Margaret Whitfield awoke with a strange dream: she saw her little...