З життя
З трепетом у серці вона постукала в двері, але у відповідь – тиша.
З завмиранням серця Ніна постукала у двері. У відповідь – тиша. Вона невпевнено витягла з сумки ключі, відкрила двері… Господи, як довго вона тут не була! Все залишилося, як було, нічого не змінилося в цьому колись рідному й улюбленому домі, лише все стало неприязно чужим.
Майже рік минув після сварки з Максимом. Вони і раніше часто сварилися. Ніна брала на руки Соню і зі сльозами на очах йшла до мами. Найчастіше Максим, засумувавши, мчав миритися вже на наступний день. Життя знову налагоджувалось, перемир’я вносило різноманітність у їхні стосунки. Але останнього разу все пішло інакше…
Струснувши з себе спогади, Ніна рішуче попрямувала до шафи, щоб знайти потрібні документи. Папери лежали неторканими, дбайливо складеними в папку ще її руками. Вже два місяці за Ніною наполегливо доглядав хлопець, який давно був закоханий в неї. Відносин між ними ще не було, але тиждень тому він офіційно попросив її руки.
І весь цей тиждень Ніна не могла заснути, щось обтяжувало її, вона ніяк не могла прийняти рішення.
Спочатку здавалося, що непорозуміння з Максимом мало вирішитися. Він постукає у двері, як колись пронизливо погляне в саму душу і скаже: “Як же я скучив!”
Але дні минали, місяці спливали, а в житті нічого не змінювалося. З Максимом бачились мельком, він ставав все більше відчуженим і холодним, між ними немов розверзлася прірва. Він приходив лише до Соні, мовчки брав дитину за руку і забирав до себе. Потім так само мовчки приводив її назад. Соня весело щебетала, хизуючись татусевими подарунками — крутилася перед дзеркалом у новій сукні або туфельках. А Ніна лише з сумом згадувала, як сяяли очі Максима, коли він приносив подарунки для неї. А тепер… на Ніну він навіть не дивився, їм ставало некомфортно наодинці, і вона поспішала зникнути у своїй кімнаті. Мама, особливо не прихильна до Максима, часто повторювала: “Що Бог дає, те на краще”. Поступово вона і сама повірила в це.
Глибоко зітхнувши, Ніна прощально оглянула кімнату і… здригнулася від несподіванки: на дивані спав Максим. Вочевидь, після зміни. Перше бажання було швидко піти, але щось змусило повернутися. До болю знайома кожна рисочка, обличчя огрубіло, поросло щетиною, кола під очима… Ніна повільно присіла поруч. Що вона знає про цю людину, з якою прожила не один рік пліч-о-пліч? Які думки ховаються за цим нахмуреним чолом? Перед очима Ніни несподівано промайнуло напівзабуте обличчя юного Максима: вірні хлоп’ячі очі, а усмішка була світлою-світлою… Їй завжди здавалося, що саме в цю усмішку, яка перевернула її душу догори дном, вона колись закохалася. Невже той усміхнений хлопець і цей стомлений похмурий чоловік — одна й та ж людина? А часу з тих пір минуло зовсім небагато. Знову згадалася світла усмішка. І так живо, так реально це бачення, немов докір їй, Ніні…
Господи, куди ж все це поділося? Вона безпорадно озирнулася, ніби шукаючи когось, винного в її зруйнованому житті. Серце занило, затремтіло, забилося в лещатах спогадів без надії. Їхній колись затишний і казковий світок поступово наповнили дріб’язкові докори і образи, сльози і безвихідь нерозуміння. Вічно стомлений Максим, який працював на трьох роботах, щоб забезпечити її і Соню і ні від кого не залежати… У Ніни було час обдумати все і зрозуміти, що їй елементарно не вистачило терпіння, жіночої гнучкості і мудрості…
А вони колись були шалено щасливими. І це не вигадка її хворобливої фантазії. Ніна різко встала, їй нестерпно захотілося це довести самій собі. Її погляд впав на руку Максима, що лежала на їхньому… весільному альбомі, на фотографії, де вони були просто сяюче щасливими…
Рука її невільно здригнулася, і фотографії з м’яким шелестом посипалися на підлогу. Оглянулася і застигла… На неї дивився Максим.
– Ніно, ти повернулася? – його очі сяяли захопленням, і їй стало нестерпно від думки, що півгодини тому вона могла піти безповоротно…
My Husband Invited His Ex-Wife Over for the Sake of the Children—So I Celebrated My Freedom in a Hotel Instead
Husband invited his ex-wife for the kids, so I spent the celebration at a hotel Where are you planning to...
My Husband Compared Me to His Friend’s Wife at the Dinner Table—And Ended Up with a Bowl of Salad in His Lap
“You’ve brought out this dinner set again? I told you I wanted the fancy one with the gold rim, the...
Yesterday: The Feast, the Critique, and the Great Brotherly Showdown Over Galina’s Handmade Roast and Her Patiently Worn Apron in a London Flat
Yesterday “Where are you putting that salad bowl? Youre blocking the cold cuts! And move the glasses, would you? Olivers...
My Husband Compared Me to His Friend’s Wife at the Dinner Table—And Ended Up with a Bowl of Salad in His Lap
“You’ve brought out this dinner set again? I told you I wanted the fancy one with the gold rim, the...
Why Does It Matter Who Looked After Gran? By Law, That Flat Should Be Mine! — My Mum Argues With Me Over My Grandmother’s Home My Own Mother is Threatening to Sue Me — All Because My Gran’s Flat Went Not to Her, or Even to Me, But to My Daughter. Mum Claims It’s Unfair, Insists the Flat Should Be Hers. But Gran Made a Different Choice. Why? Perhaps Because My Husband and I Lived With Her and Cared for Her Those Last Five Years. You Could Easily Call My Mum Selfish — Her Needs Were Always Far More Important Than Anyone Else’s. Mum’s Been Married Three Times, But Only Had Two Daughters: My Younger Sister and Me. We Get On Brilliantly, But Neither of Us Has a Great Relationship With Mum. I Don’t Even Remember My Dad — He Split From Mum When I Was Two. Up Until I Was Six, I Lived With Mum at Gran’s. For Some Reason, I Thought Gran Was Awful — Probably Because Mum Was Always Crying. Only When I Grew Up Did I Understand: Gran Was Good, She Just Wanted to Help Her Daughter Make a Better Life. Later, Mum Married Again and We All Moved In With My Stepfather. That’s When My Sister Was Born. But After Seven Years, Mum Got Divorced Again. This Time, We Didn’t Go Back to Gran’s. Stepfather Went Off to Work and Let Us Stay in His Flat for a Bit. Three Years Later, Mum Married Husband Number Three and We Moved In With Him. He Wasn’t Pleased Mum Had Children, Though He Never Hurt Us — He Just Ignored Us. So Did Mum. She Was Obsessed With Her New Husband, Always Jealous, Always Causing Rows and Breaking Crockery. Once a Month Mum Would Start Packing, But Stepfather Always Talked Her Round. My Sister and I Got Used to It and Stopped Noticing. I Ended Up Looking After My Sister — Mum Didn’t Have the Time. Thank Goodness for Our Grandmothers, Who Helped Us So Much. Eventually, I Left for University, and My Sister Moved In With Gran. Our Dad Always Supported Her; Mum Would Call Us Only at Christmas. I Accepted Mum For Who She Was and Stopped Expecting Her to Care, But My Sister Never Did. She Was Always Hurt, Especially When Mum Skipped Her School Leavers’ Party. We Grew Up. My Sister Got Married and Moved Away. I Was Living With My Long-Term Boyfriend; We Visited Gran Often and Stayed Close, Though I Tried Not to Be a Nuisance. When Gran Fell Ill and Went Into Hospital, I Visited Every Day: Shopping, Cooking, Cleaning, Chatting, Making Sure She Took Her Medicine. Sometimes My Boyfriend Helped Out Too. After Six Months, Gran Suggested We Move In to Save for Our Own Place, So We Did. Six Months Later, I Was Pregnant. We Got Married, Had a Simple Family Do — Mum Didn’t Come, Not Even a Phone Call. When My Daughter Was Two Months Old, Gran Broke Her Leg. Caring for Both Was Hard and I Desperately Needed Mum’s Help, But She Refused, Saying She Wasn’t Well and Would Come Later. She Never Did. Six Months On, Gran Had a Stroke and Was Bedridden. If Not for My Husband, I Don’t Know How I’d Have Coped. Gran Slowly Improved, She Even Got to See Her Great-Granddaughter Take Her First Steps, and Lived Another Two-and-a-Half Years. She Passed Away Peacefully in Her Sleep. My Husband and I Were Devastated By Her Loss. Mum Only Came for the Funeral. A Month Later, She Tried to Evict Me So She Could Have the Flat. Mum Hadn’t Realised Gran Had Left It to My Daughter Right After She Was Born. Naturally Mum Was Furious, Demanding I Give Up the Flat or She’d Sue Me. “Look How Deceitful You Are! You Duped the Old Woman, Took Her Flat, And Now You Live In It Yourself! You Won’t Get Away With This! It Doesn’t Matter Who Looked After Gran — That Flat Should Be Mine!” But Mum Won’t Get That Flat, I Know That for Certain. I’ve Spoken to a Solicitor and a Notary. We’ll Stay in the Home Gran Gave Us, and If Our Second Child Is a Girl, She’ll Be Named After Gran.
What matter is it who cared for Grandmother? By rights, the house ought to be mine! My mothers voice, strident...
Relatives Demanded My Bedroom for the Holidays and Left Empty-Handed: How I Refused Pushy Family, Set Boundaries, and Saved My Peace of Mind in London
Where on earth am I supposed to put this massive bowl of jellied beef? Theres no space at all in...
How My Husband Secretly Supported His Mother While I Had Nothing to Dress Our Child In
10 March Lately, Ive been feeling as though the weight of the world rests on my shoulders. Laura and I...
Mother-in-Law Sneakily Stuffed Her Bag with Gourmet Treats from My Fridge Before Leaving
Mother-in-law slipped the delicacies from my fridge into her bag before heading out It must have happened nearly twenty years...