З життя
Забудь про німця: знайди любов для здоров’я!
Вітаю, Олю, невже не бачиш, що Сергій у тій Німеччині не янгол? Казала ж тобі: знайди когось для здоров’я! А ти вірою і правдою його чекала.
Тиждень тому чоловік Ольги, Сергій, повернувся з Німеччини. Ледь зайшов, як одразу ошелешив її новиною про іншу жінку. П’ять років Оля чекала його, навіть не дивлячись на інших чоловіків. Сергій навідувався раз на рік на місяць у відпустку, і вона щиро плекала надії про їхню зустріч, коли він повернеться.
— Поплач, легше стане, — втішала Олю подруга Марина.
“Олю, яка ж ти наївна, казала ж тобі — знайди собі чоловіка для здоров’я, твій Сергій не святий!” — ще від цих слів Оля ще більше плакала, а Марина її втішала, ніби маленьку дитину. Щоб хоч якось підняти настрій подрузі, Марина влаштувала дівич-вечір у кафе. Чотири подруги зібралися: Марина, що вже чотири роки вдова з донькою; Галя, розлучена, виховує двох хлопців-близнюків; і Оля, чиї мрії про сімейну гармонію розбив Сергій.
— Вибач, я закохався в іншу, вона вагітна. Нашому синові вже 18 років, він зрозуміє. Я все оплатю за навчання, і квартира твоя залишиться, — промовив Сергій.
— Ну що ж, друзі, тепер треба добряче випити, — запропонувала Галя.
— Я давно казала — знайди коханця, — сміялася вона. — Ти думала, Сергій вірний? Та де там. А тепер тобі боляче, хоч мала б когось, легше було б. Оля сиділа мов у тумані, майже не чуючи розмов подруг.
П’ять років вона чекала, мріючи про зустріч. Працювала вчителькою в молодших класах, даруючи невитрачену любов дітям і сину. Син навчався в столиці. Кошти від Сергія витрачала розумно: ремонт, побутова техніка, а ще залишила гроші на автомобіль. Мріяла, що Сергій зрадіє. Але його зрада вразила її, немов окропом.
— Не треба плакати, уяви, що його немає, — умовляли подруги.
— Знайди когось для душі, — бурмотіла Галя.
Оля підняла очі свої, повні сліз.
— Ми інколи робимо так: у кафе з чоловіками знайомимося, як і вони з нами — це звичне діло. Жінки за кордоном, гроші шлють, а ті розважаються. Один сміється, інший жартує, інший ще й грошей витратити не соромиться, — навчала Галя. — Ці чоловіки, знаєш, на одну ніч, не більше.
У кафе грала музика. До Олі підійшов незнайомий привабливий чоловік і запросив танцювати. Подруги майже насильно підвели її до Арсена.
Танцюючи, Арсен почав розповідати про свою дружину, яка його залишила. Оля не вірила.
— Годі, — обірвала вона його посередині. — Це ви ж думали щойно? Арсен виглядав здивовано.
Подруги показували “клас” великими пальцями, але Оля бажала провалитися.
— Чому ви вважаєте, що я обманюю? Навіщо? — спитав Арсен. — Вибачте, я чомусь довірився вам. Ще раз перепрошую.
Арсен попрощався, а Оля повернулася до подруг, почала підіймати келих за келихом, щоб забутися.
Минув тиждень, Оля пішла на базар купити продуктів, треба було передати посилку синові-студенту. Там з Арсеном зустрілися випадково. Щиро розмовляли. Оля зрозуміла, що рада бачити його. Арсен запросив на шашлик на дачу, і вона, несподівано для себе, погодилася.
Весна цвіла, а душа Олі почала знаходити спокій. Все вийде, вір у це!
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my mouth...
When Anna Pulled the Cord…
When Emily tugged the string tied around the sack, the fabric loosened slowly, rustling softly. For a moment, it seemed...
**”I See You, Don’t Hide. What Are You Doing in Our Stairwell?” – The Cat Gave a Guilty Look While Silently Shaking Its Frost-Clumped Paws by the Puddle of Melted Ice from Its Fur.**
“I see you, don’t hide. What are you doing in our stairwell?” The cat looked up guiltily, silently shuffling its...
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke slumped at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.
**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...
The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet
A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.
Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....
That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.
When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...