Connect with us

З життя

Заглянувши в кафе під час перерви, вона побачила чоловіка з іншою жінкою та вирішила провчити обох.

Published

on

Вийшовши з офісу, Оксана з полегшенням зітхнула. День виявився суцільним випробуванням. Невже шефу потрібні ці звіти саме сьогодні? Вона б упоралась з усім і завтра. Робочий день був сповнений стресу, тож вона вирішила забігти до свого улюбленого кафе. Вже уявляла, як скуштує грецький салат і вип’є чашку кави, й життя заграє новими барвами.

Коли вона зайшла, кафе було майже порожнім. Як тільки вона збиралася сісти за улюблений столик і нарешті замовити салат, несподівано побачила знайоме обличчя. Її чоловік, Сергій. І він був не сам, а з якоюсь яскравою жінкою.

Оксана завмерла на місці, ніби її облили холодною водою. Незнайомка виглядала так, ніби щойно вийшла з обкладинки модного журналу. Платинова білявка в обтягуючій сукні, яка майже сяяла дорогими прикрасами. Макіяж бездоганний. Вони з Сергієм бадьоро розмовляли. Чоловік щось захоплено розповідав, а незнайомка враз заплескала руками та кокетливо доторкнулася його долоні.

Всередині Оксани все перевернулось догори дриґом. «Отже, ось як воно є», – майже кинулася до їхнього столу. Першою реакцією було підійти й з’ясувати все на місці. Гучно, ефектно, як у кіно. Але вона себе стримала. Ні, це було б надто просто.

Вирішивши вдатися до хитрощів, Оксана відійшла й почала обдумувати план. Вона запланувала справжню гру.

Оксана обрала столик у іншому кутку кафе, але так, щоб можна було бачити їх обох. Замовила салат і каву, але не поспішала їсти. Витягла телефон і набрала Сергія. Його телефон задзвонив на столі. Він поглянув на екран і, не піднявши трубки, вимкнув звук. Оксана посміхнулась. Не хоче відповідати? Яка в них така важлива розмова?

Вона стежила за ними, відзначаючи кожен рух. Сергій схилився до білявки, щось прошепотів їй на вухо. Вона голосно засміялася, затуливши рота долонею. На пальці блищала масивна діамантова каблучка.

Оксані затисло серце. Вона відвела погляд, намагаючись заспокоїтись. «Добре, спокійно, Оксано, залишайся вірною собі. Панікувати ніколи,» заспокоювала вона себе, нервово крутячись серветку.

Кадри минулого мелькали в її голові. Їхня перша зустріч, незграбні побачення, визнання в коханні. Невже це все було брехнею? Може, він зараз грає на обидва боки? Оксана міцно стиснула зуби, але вирішила продовжити спостерігати. Вона бажала повірити, що це лише колега. Так, занадто вигладжена і сидить занадто близько.

Оксана, стискаючи телефон у руці, продовжувала спостерігати за парою. Але її погляд упав на чоловіка, який проходив повз її столик. Високий, красивий, з легкою неголеністю. Схоже, він щойно вийшов з рекламного ролика. І тоді її осяялось. Вона рішуче помахала рукою.

«Перепрошую,» звернулася вона до чоловіка. Той зупинився, подивився на неї і підійшов.

«Так?» запитав він, розглядаючи її.

«Послухайте, у мене є один трохи смішний запит…», Оксана призупинилася, обмірковуючи, як краще пояснити ситуацію, «влаштувати невелику сцену. Нічого складного. Бачите, он там,» – кивнула вона у бік Сергія, «мій чоловік. І, схоже,» вона гірко посміхнулась, «він мене зраджує. Не могли б Ви зіграти зі мною? Я хочу, щоб він відчув те ж, що і я.»

Чоловік задумався на мить, потім широко усміхнувся.

«Ну, чому б і ні?» – крокнув уперед і сів навпроти Оксани.

«Я Оксана,» усміхнулася вона.

«Мене звуть Ігор,» чоловік відповів усмішкою.

Оксана усміхалася, намагаючись зберегти стійкість, але серце її билося швидше. Вона поглянула у бік Сергія. Помітив. У його очах промайнув подив.

Він явно не очікував побачити тут свою дружину. Тим більше з іншим чоловіком. Сергій на мить завмер, потім повернувся до своєї супутниці. Він намагався вдавати, ніби нічого не сталося. Але Оксана помітила, як у нього напружилась рука.

Оксана випросталася. Вона зробила вигляд, що повністю поринула в розмову з Ігорем. Нахилилася ближче, ніби розповідаючи щось дуже цікаве. Ігор уловив її настрій. Він грав далі. Кивав чи сміявся в потрібний момент.

Оксана поглянула у бік чоловіка і його білявки. Тепер Сергій явно нервував. Він почав постукувати пальцями по столу. Він подивився вбік на Оксану й Ігоря.

Білявка щось сказала йому, але його реакція вже не така жвава, як раніше. Оксана вирішила перейти до наступного кроку. Вона сміливо взяла Ігоря за руку. Чоловік, зрозумівши її план, ніжно стиснув її пальці і посміхнувся. Сергій знову поглянув на них, цього разу довше. Він щось сказав своїй супутниці, і вона перестала сміятися. Оксану зацікавило, наскільки вона може просунутись у цій «грі».

«Ігоре, ти чудовий актор,» сказала вона.

«Помітила, як він напружений?» прошепотів Ігор. «Думаєш, ми його уже замаринували?»

«Ходімо повз них,» запропонувала Оксана. «Подивимося, що він зробить.»

Ігор кивнув, і вони обидва встали. Оксана взяла його під руку, і вони повільно рушили до виходу, проходячи повз стіл Сергія і білявки. Під час проходження вона вирішила кинути останній козир. Вона звернулася до Сергія з найневиннішим виразом обличчя і сказала:

«О, привіт, дорогий! Яке приємне здивування побачити тебе тут. А хто це твоя подруга?»

Сергій був явно збентежений. Білявка дивилася на нього, чекаючи пояснень.

«Це…,» Сергій затнувся, намагаючись знайти потрібні слова. Його погляд метався між дружиною і білявкою, «колега з роботи.»

Білявка насупилася, обдаровуючи Сергія підозрілим поглядом.

«О, колега?» Оксана підвищила брову. «Як цікаво! А я-то думала, у тебе сьогодні зустрічі з клієнтами.»

Сергій стиснув зуби.

«Оксано, що це за цирк?» Він підійшов до неї, очевидно втрачаючи терпець. «Хто цей чоловік? Що ти дозволяєш собі?»

«А ти? Що б сказала твоя ‘колега’? Може, вона не знає про твій шлюбний статус?»

Білявка напружилася.

«Ти одружений?» – запитала вона холодно, не відводячи погляду від Сергія.

Білявка швидко розвернулась і вийшла з кафе.

«Браво,» кинув він дружині. «Вдоволена? Чому ти влаштувала це? Вона була важливим клієнтом. Угода залежала від неї. Вона сама проявила інтерес до мене. Ця зустріч була бізнесовим маневром, а не тим, що ти уявила собі!»

«Може, краще скажеш, хто цей чоловік з тобою?» Сергій глянув на Ігоря.

«А що?» Оксана склала руки на грудях. «Ти можеш розважатися на стороні, а я – ні?»

«То ти зраджувала мене?» Сергій зжав зуби.

«Так,» Оксана підняла підборіддя, бажаючи завдати Сергію біль.

«Слухай, думаю, ви можете розібратися без мене,» Ігор незручно посміхнувся і намагався якнайскоріше залишити кафе.

«Отже, ти, Оксаночко, ще та артистка,» Сергій кинув кілька купюр на стіл і покинув кафе.

Оксана ледь не вибухнула. Вона не могла повірити, що все це сталося. Вона навіть не знала, як повернеться на роботу. Зателефонувала колезі, попросивши замість себе прикрити перед начальством, а потім пішла додому. Коли відкрила двері, Сергій сидів на дивані. Він виглядав несподівано спокійним.

«Оксано,» подивився він на дружину з болем в очах. «Ти справді зрадила мене?»

Його погляд був настільки щирим, що Оксана вирішила сісти поруч і зітхнула:

«Ні. Я сьогодні вперше побачила того чоловіка. Побачила тебе, і одразу захотіла завдати тобі болю. Я не могла повірити, що ти зраджуєш мене.»

Сергій провів рукою по волоссю.

«Послухай, ця ситуація абсолютно безглузда. Тепер я розумію, що вчинив, як ідіот. Пробач мені. Я мусив розповісти тобі все. Знаю, я винен. Я був дурним, що взагалі згодився на цю зустріч. Але ти маєш мені повірити, між нами нічого не було.»

Оксана мовчала, потім нахилилася до його плеча. Вона все ще була сердита на нього, але водночас рада почути його слова.

«Пообіцяй, що більше мене не обдуриш.»

«Обіцяю,» Сергій ніжно поцілував її в маківку. «Пробач мені, моя дурненька.»

Він міцніше обійняв її, і Оксана відчула, як напруження останніх кількох годин поволі відходить. Вона все ще була розладнана, згадуючи білявку. Але вона бачила, що її чоловік розкаюється. Зрештою, головне було те, що все закінчилося добре.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − дев'ять =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

When Her Story Reached Millions—The Nation Was Moved to Tears

When her story reached millions, the nation could not hold back its tears. For three decades, no one knew she...

З життя9 хвилин ago

I was about five or six years old, just before starting school in the early nineties, when two pensioners from the city—Grandma Vera and Uncle Les—came to live in our village

I must have been five or six years old, not yet at school, and it was the early nineties when...

З життя2 години ago

Betraying My Father’s Legacy

Betrayed Her Father’s Memory Eleanor Winthrop had been wandering through the labyrinth of damp alleyways and back gardens for what...

З життя2 години ago

On the Eve of My Wedding, My Parents Cut Up My Dress—But I Walked Down the Aisle in My Royal Navy Dress Uniform, and That’s When They Realised Whom They Tried to Break

The phrase on the eve of my wedding is usually scented with fresh flowers, the giggles of bridesmaids, and those...

З життя4 години ago

Life Goes On

Life Goes On Where are you? Is this really itare you going to leave me? Caroline stood pressed against the...

З життя4 години ago

On the Bus, a Woman with Two Children Caused a Scene and Demanded a Young Man Give Up His Seat, But Then the Young Man Did Something That Left Every Passenger Stunned

The bus was absolutely heavingpractically standing-room only. Most passengers looked as though they had strong opinions on both the current...

З життя4 години ago

When Her Story Reached Millions, the Nation Couldn’t Hold Back Its Tears

When her story reached the eyes of millionsEngland could not hold back its tears For thirty years, she passed through...

З життя6 години ago

My Husband Didn’t Hold My Hand When I Lost Our Baby—He Took My Fingerprint Instead

My husband didnt hold my hand when I lost our baby. He just took my fingerprint. My husband didnt comfort...