Завершивши роботу, ми вирішили відсвяткувати з друзями: в суботу влаштували барбекю для близьких.

Після завершення робіт ми вирішили відсвяткувати це з нашими друзями. На суботній шашлик ми запросили близьких друзів і родичів. Прийшло близько двадцяти осіб. Ми чудово відпочили, грали на гітарі, сміялися і згадували минулі події. У підсумку я радів, що нам вдалося облаштувати наш простір, а наші близькі розділили з нами цю радість.

У нас є маленький будинок в селі під Києвом – спадок дружини. Щовесни ми їдемо туди і живемо протягом усього літа, поки не прийдуть перші заморозки. Звісно, зиму могли б також провести там, але в місті нам зручніше. Ми любимо бути ближче до природи, дихати свіжим повітрям. Маємо бажаний спокій і тишу.

У нас є маленький город, на якому вирощуємо помідори, огірки, полуниці, вишні, смородину, малину, цибулю, кабачки, зелень, моркву, буряки та агрус. Цим займається моя дружина, а я потихеньку упорядковую будинок і дбаю про курчат, які розводимо щоліта.

Минулого року я вирішив збудувати альтанку, щоб мати місце для відпочинку від спеки і місце для шашликів.

Звісно, все це важко зробити самому. Дружина допомагає, скільки може, але має ще працювати на городі і займатися домашніми справами. Ми вирішили попросити друзів про допомогу, обдзвонили майже всіх, але всі були зайняті, навіть на пенсії. Навіть у вихідні ніхто не мав кілька вільних годин. Було неприємно, але ніхто нам нічого не обіцяв, не зобов’язаний був допомагати.

Після завершення робіт ми вирішили відсвяткувати це з нашими друзями. На суботній шашлик ми запросили близьких друзів і родичів. Прийшло близько двадцяти осіб. Ми чудово відпочили, грали на гітарі, сміялися і згадували минулі події.

У підсумку я радів, що нам вдалося облаштувати наш простір, а наші близькі розділили з нами цю радість.

– Я дуже радий, що ми з дружиною змогли вас сьогодні прийняти, але вже час закінчувати!

Почалося. Майже все минуле літо хтось до нас приїжджав. Хтось приїжджав з онуками на кілька днів, а залишався набагато довше. Ми могли одночасно прийняти п’ять осіб. Хтось приїжджав, хтось від’їжджав. Звісно, щось привозили, купували трохи їжі, але всі приїжджали в гості на відпочинок.

Ми хотіли залишитися самі, були втомлені від постійних візитів. Дружина соромилася сказати це прямо, адже це були друзі, а не чужі. Тим паче, в такій ситуації незрозуміло, що сказати. Навіть якщо ми вами стомлені – повертайтеся додому? Звісно, ніхто так не скаже.

Тому я вирішив взяти справу в свої руки. Одного вечора, коли в вітальні було багато народу, я розповів їм про плани. Розказав, що хочу робити ставок і окреслив весь план роботи, після чого додав:

– Оскільки наш будинок ніколи не пустує, мені й не потрібно шукати помічників. Зробимо все разом. Думаю, почнемо наступного тижня. Ви плануєте провести у нас відпустку, отже, нас вже кілька, і кожен, хто приїде, допоможе. Приємно буде відпочити на заході біля води.

Після мого звернення в домі запанувала тиша. Всі з усмішкою казали, що звісно приїдуть і допоможуть, але за мить дім спорожнів.

Тільки наступного дня приїхав син найкращого друга. Почув про плани і зголосився допомогти, бо працює віддалено. Отож, ми з ним повільно облаштували ставок.

Тепер панує тиша. Друзі з якоїсь причини навіть на свята не приїжджають. А все ж мають совість.